Обговорення:Битва на Калці

Це сторінка обговорень та пропозицій для статті Битва на Калці
Будь ласка, підписуйте свої коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку    над віконцем редагування) Нові теми починайте внизу сторінки (додати тему). Вперше у Вікіпедії? Ласкаво просимо! Часті запитання. Це сторінка для обговорення не предмета статті, а тільки цієї статті. Правила обговорень Будьте ввічливі Припускайте добрі наміри Не допускайте образ Не прискіпуйтеся до новачків

Ця стаття є частиною Проєкту:Історія (рівень: ДС, важливість: висока)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з історією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
ДС (добра)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Історія має рівень «повна стаття: добра».
Висока	Важливість цієї статті для проєкту Історія: «висока»
	Чим допомогти: Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей на історичну тематику! Додайте, будь ласка, шаблон {{Стаття проєкту Історія}} до всіх обговорень нових і старих статей, а також категорій з даної тематики. Статистика відвідуваності статті «Битва на Калці»

Ця стаття є частиною Проєкту:Військова історія (рівень: ДС, важливість: висока)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з війною. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
ДС (добра)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Військова історія має рівень «повна стаття: добра».
Висока	Важливість цієї статті для проєкту Військова історія: «висока»
	Чим допомогти: Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про війну, військову справу! Додайте, будь ласка, шаблон {{Стаття проєкту Військова історія}} до всіх обговорень нових і старих статей, а також категорій з даної тематики. Актуальні завдання:  Україна: Перенести матеріали з населених пунктів у війні на Донбасі Методична робота:  Україна: Червоні посилання на необхідні статті про війну на сході України  Сирія: Червоні посилання на необхідні статті про війну у Сирії Статистика відвідуваності статті «Битва на Калці»

	Ця стаття належала до вибраних статей. Див. сторінку обговорення. Вибрана 24 листопада 2007 року. Після подальшого обговорення стаття була позбавлена статусу.
Обговорення номінації: Пропонує: Стаття отримала значну підтримку при номінуванні на дорбу, жодного голосу проти --А1 10:48, 17 листопада 2007 (UTC)  За: Якісна фахова робота Alex K, до того, ж як завжди, приємно підтримати статтю з нашої історії --А1 10:50, 17 листопада 2007 (UTC) --Jin 13:18, 17 листопада 2007 (UTC) --Shao 11:45, 22 листопада 2007 (UTC)  Проти:  Утримуюсь: Особлива думка: Рішення: Статтю визнано вибраною --А1 10:37, 24 листопада 2007 (UTC) |
Обговорення номінації на позбавлення статусу: Овідій Причина: Стаття перебувала на поліпшенні більше 4,5 місяців, не поліпшена. Стаття без жодної виноски (п. 3.3 критеріїв), біографію подано вкрай скупо, неповно, не описано 3 дружин, дочку тощо (п 1.1). Стаття обрана у 2005 році, критерії суттєво змінилися з того часу. --Brunei (обговорення) 12:09, 20 вересня 2020 (UTC) За кого/що %за Початок Тривалість Статус Закінчення Овідій 2 0 0 100% 20 вересня 2020 76 днів завершено 5 грудня 2020  За: --Brunei (обговорення) 12:09, 20 вересня 2020 (UTC) —NachtReisender (обговорення) 13:22, 20 вересня 2020 (UTC)  Проти:  Утримуюсь: Підсумок Статусу позбавлено. Статусу "доброї" не набуває, оскільки не отримувала його раніше. --Нікалай Обг. 09:12, 5 грудня 2020 (UTC) Битва на Калці Причина: Стаття перебувала на поліпшенні більше 4,5 місяців, не поліпшена. Неповна стаття, не розкрито думки щодо чисельності сторін (п 1.1), хід битви описаний лише за літописами, нема жодного вторинного джерела. Статті в англійській та російській вікіпедіях (добрі) виглядають краще. Стаття обрана у 2007 році, критерії суттєво змінилися з того часу. --Brunei (обговорення) 12:09, 20 вересня 2020 (UTC) За кого/що %за Початок Тривалість Статус Закінчення Битва на Калці 3 0 0 100% 20 вересня 2020 76 днів завершено 5 грудня 2020  За: — Це написав, але не підписав користувач Brunei (обговорення • внесок). —NachtReisender (обговорення) 13:22, 20 вересня 2020 (UTC) --Sehrg (обговорення) 14:11, 20 вересня 2020 (UTC)  Проти:  Утримуюсь: Підсумок Статусу позбавлено. Повернено статус "доброї". --Нікалай Обг. 09:12, 5 грудня 2020 (UTC) Сьоґунат Едо Причина: Стаття перебувала на поліпшенні більше 4,5 місяців, не поліпшена. У статті повністю відсутні примітки (п.3 розділу "Форма" критеріїв).--Brunei (обговорення) 12:09, 20 вересня 2020 (UTC) За кого/що %за Початок Тривалість Статус Закінчення Сьоґунат Едо 2 0 0 100% 20 вересня 2020 76 днів завершено 5 грудня 2020  За: --Brunei (обговорення) 12:09, 20 вересня 2020 (UTC) —NachtReisender (обговорення) 13:22, 20 вересня 2020 (UTC)  Проти:  Утримуюсь: Підсумок Статусу позбавлено. Повернено статус "доброї". --Нікалай Обг. 09:12, 5 грудня 2020 (UTC) Ференц Ліст Причина: Стаття практично не має виносок, написана дивною мовою («Участь батьків у музичному формуванні сина була винятковою», «Метою була Паризька консерваторія, але Ліста туди не прийняли, тому що приймали тільки французів», «Це було сміливе й зухвале рішення, що остаточно відокремило концертні виступи від салонних»), містить неконкретні відомості («Ліст робить перші начерки п'єс для збірника „Альбом мандрівника”, який згодом[коли?] став „Роками мандрівок”», «Деякі[які?] з „Угорських рапсодій” (в основі яких лежать радше циганські, ніж мадярські наспіви) пізніше були оркестровані»). —NachtReisender (обговорення) 12:04, 2 серпня 2020 (UTC) За кого/що %за Початок Тривалість Статус Закінчення Ференц Ліст 3 0 0 100% 2 серпня 2020 125 днів завершено 5 грудня 2020  За: Див. «Причина» —NachtReisender (обговорення) 12:07, 2 серпня 2020 (UTC) Нема приміток, мало описаний стиль Ліста і вплив творчости на інших композиторів. --Friend (обг.) 15:46, 2 серпня 2020 (UTC) Я згідний. Стаття недопрацьована, вимагає виносків та доопрацювання тексту — Endy it's J (обговорення) 17:09, 11 серпня 2020 (UTC)  Проти:  Утримуюсь: Підсумок Статусу позбавлено. Статусу "доброї" не набуває, оскільки не отримувала його раніше. --Нікалай Обг. 09:12, 5 грудня 2020 (UTC)

Ця стаття належить до числа добрих. Див. сторінку обговорення. Статус надано 16 листопада 2007 року.

Битви Монголії

А до чого категорія:Битви Монголії, тоді такої країни не існувало--Kamelot 17:32, 7 листопада 2007 (UTC)

Країна (не держава) існувала. Я виправлю на Монгольська імперія коли допишу статтю. А зараз іду спати! -- Alex K 17:51, 7 листопада 2007 (UTC)

Так Зроблено-- Alex K 17:44, 10 листопада 2007 (UTC)

Калка

Оскільки мені відомо точне місцезнаходження Калці не ясне. Археологічних підтверждень немає. Кожен має свою теорію: [1], [2] та інши. --Tigga 11:25, 8 листопада 2007 (UTC)

Як і для більшісті битв руських князів точне місце і час визначити важко. Гіпотез справді багато. Але так звана "загальновизнана" теорія наразі одна — К.В.Кудряшова. Тому у шаблоні стоїть Кальчик. Але я поставлю посилання, що ви вказали у шаблон. Дякую за них.-- Alex K 04:16, 9 листопада 2007 (UTC)

Так Зроблено-- Alex K 17:44, 10 листопада 2007 (UTC)

Наказ

1221 році західна монгольська армія під керівництвом Джебе і Субедея розбила персидську армію в околицях Тегерану і згодом отримала наказ перейти через Кавказ. Наказ від кого?. Наскільки я знаю це був розвідувальний похід. Монголи і без наказу в розвідку ходили:)--Kamelot 09:22, 10 листопада 2007 (UTC)

Ні це був наказ від Чингісхана. Про нього згадують монгольські джерела. Це не був простий розвідувальний похід — його мета була побити добряче половців і захопити Кавказ, вихід до Причорномор'я. -- Alex K 10:15, 10 листопада 2007 (UTC)

Взагалі це я памятаю з трилогії Яна, яку читав понад 20 років назад. Можливо художній домисел автора--Kamelot 10:57, 10 листопада 2007 (UTC)

Так там є таке .-- Alex K 11:02, 10 листопада 2007 (UTC)

Джерела

У першому джерелі, можливо, має бути не Іпатський, а Іпатіївський список, бо в нас є стаття Іпатіївський літопис.--Ahonc (обг.) 16:44, 10 листопада 2007 (UTC)

Добре, замінюю з посиланням.-- Alex K 16:45, 10 листопада 2007 (UTC)

Так Зроблено-- Alex K 17:44, 10 листопада 2007 (UTC)

Азійські військові традиції

Про порівняння "азійських" традицій з європейськими - не дуже логічно, монголи легко громили і армії інших азійських країн, тобто ймовірно це не азійські, а власне монгольські традиції. Якщо це не так, щоб зробити такий висновок слід більше написати (хоча би дати посилання) про порівняння монгольської тактики з тактикою інших країн Азії.--Oleksii0 17:00, 10 листопада 2007 (UTC)

Дякую. Я це упистив. Зараз підправлю-- Alex K 17:30, 10 листопада 2007 (UTC)

Так Зроблено-- Alex K 17:45, 10 листопада 2007 (UTC)

Зауваження

1

1. вступили у війну з половцями, які дали притулок давнішім ворогам монголів — меркітам. Це ж не було приводом для війни? З половцями монголи воювали із-за того що половці були у них на шляху.— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).

   Який худохній твір був джерелом :) ?-- Alex K 08:08, 14 листопада 2007 (UTC)

2

1. західна монгольська армія під керівництвом Джебе і Субедея розбила персидську армію в околицях Тегерану. Хорезмську армію, мабуть. Але вони не воювали її, тільки переслідували шаха, який помер десь на острові у Каспії. — Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).
2. Я і мав на увазі Хорезмську, шукав синонім. Поставлю ім'я цього шаха. -- Alex K 14:30, 17 листопада 2007 (UTC)

3

1. мусили вдарити по половцях причорноморських степів. Копії наказів є? ;) Це скоріше була розвідка території.— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).
2. Є. Дивіться китайські (1) — Історія Юань Император направил гонца поторопить Чжэбэ, чтобы он поспешил с карательным походом на кыпчаков. Было приказано Исмаилу довести указы императора городам Цюй-эр-тэ11, Ширван и прочим, которые все покорились. Дошли до племени грузин и племени асу12, ввиду враждебности и сопротивления [их] войск, сразились со всеми, разбили и покорили. Кроме того, склонили к сдаче город Хэй-линь13. Напали на русских в горах Теэр14, покорили их, захватили главу их государства Мстислава15. 2) Субэтай представил доклад трону и просил [разрешения] покарать кыпчаков. Согласие на это [было дано]. Поэтому [Субэтай] повел войска кругом Каспийского моря18, окольными путями дошел до перевала Тайхэ19, пробивал камень, открывая дорогу, и вышел там, где его не ожидали20. Дошли и встретились с их [кыпчаков] главарями Юрием21 и Татауром22, которые как раз собрались вместе у реки Буцзу23. [Субэтай] пустил воинов в решительную атаку, рассеял и разогнал их людей. Был поражен стрелой сын Юрия, который сбежал в леса ) і монгольські джерела "СОКРОВЕННОЕ СКАЗАНИЕ" (А Субеетай-Баатура он отправил в поход на север, повелевая дойти до одиннадцати стран и народов, как-то: Канлин, Кибчаут, Бачжигит, Оросут, Мачжарат, Асут, Сасут, Серкесут, Кешимир, Болар, Рарал (Лалат), перейти через многоводные реки Идил и Аях, а также дойти и до самого города Кивамен-кермен. С таким повелением он отправил к поход Субеетай-Баатура. [3] ). Читання художніх творів Яна, а не джерел приводить до спотвореного уявлення історії :) -- Alex K 08:20, 14 листопада 2007 (UTC)

4

1. У вирішальній битві на Дону західна монгольська армія розтрощила основні сили половців і напочатку 1223 року вторглася до Криму, де захопила Сурож" Звідки відомо що на Дону? За якими джерелами вторглася до Криму у 1223 А не раніше?— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).
2. Уточню-- Alex K 14:29, 17 листопада 2007 (UTC)

5

1. ясів, косогів та аланів - яси та алани - одне і теж.— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).
2. Виправлено.-- Alex K 08:15, 14 листопада 2007 (UTC)

6

1. Деякі знатні половці на знак подяки русинам прийняли християнську віру. У літописах не пишуть чому прийняли віру.— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).
2. Не пишуть, але з контексту можна зробити такий висновок, що прийняли християнсто в подяку за руське військо. До також висновку притримується Костомаров. Мстислав разослал вестников к разным русским князьям и созывал их для совета об общем деле в Киеве. Много князей съехалось туда. Там были Мстислав Романович киевский, Мстислав Удалой галицкий, Мстислав черниговский, Даниил Романович волынский, Михаил Всеволодович, сыны Всеволода Чермного и многие другие. Только суздальский Юрий не приехал на совет. Хан Котян щедро одарил русских князей: конями, верблюдами, буйволами и невольницами, а другой князь половецкий, Бастый, принял Св. крещение. Мстислав Удалой умолял русских князей спешить на помощь половцам. "Если мы им не поможем, - говорил он, - то половцы пристанут к врагам, и сила их станет больше". После долгих совещаний князья решили соединенными силами идти в поход. "Лучше встретить врага на чужой земле, чем на своей", - говорили русские-- Alex K 08:30, 14 листопада 2007 (UTC)

7

1. Три групи військ і хто кому підпорядкований? Який художній твір був джерелом? ;)— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).
2. Про трьох старших говорить Іпатьєвський літопис. Там само дані про молодших князів. Інші списки дають дані про загиблих. -- Alex K 08:22, 14 листопада 2007 (UTC)

8

1. Місцем збору була обрано правий берег Дніпра біля острову Хортиця. У одних літописах пишуть про Заруб, в інших про Варязький острів. Леонід Махновець. Географічний покажчик. Літопис Руський - Цітата : "Острови: Варязький, був коло Зарубського броду, навпроти, устя Трубежа; у XVIII ст. звався Гусинець; нині — затоплений Канівським водосховищем." Ще у Брокгауза/Єфрона є про Варязький острів.— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).

1. Сборное место назначено было на днепровском острове, называемом Варяжский (вероятно, Хортица). // Н.И. Костомаров. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. — М. 1873-1888., Первый отдел: Господство дома Св. Владимира. Выпуск первый: X-XIV столетия. Глава 6. Князь Мстислав Удалой.-- Alex K 08:26, 14 листопада 2007 (UTC)

9

1. Далі йдеться про координацію дій та наміри князів. Де це невідоме джерело? — Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).
2. Іпатіївський літопис.-- Alex K 09:34, 14 листопада 2007 (UTC)

10

1. Далі - двічі переходять Дніпро. У Грушевського про це : "Сей епізод, мабуть, додатковий і в оригіналі стоїть не на місці, і через се там військо двічі переходить за Дніпро."— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).

   Спочатку перейли галичани, а потім чернігівці і кияни. Тобто переправлялися один раз у два заходи.

   Тъгъда же Мьстислав перебродяся Днєпрь, приєде в 1000 вои на сторожи татарьскыя, и победи я, а прокъ ихъ въбєже съ воеводою своиь Гемябєгомь въ курганъ Половьчьскыи, и ту имъ не бы мочи6, и погрєбоша воеводу своего Гемябега жива въ земли, хотяще животъ его ублюсти; и ту налезоша, испросивъше Половьци у Мьстислава, и убиша и. Слышавъше же то князи русстии, поидоша за Днєпрь и поидоша вси въкупє... з Новгородського літопису

Такий самий епізод є в Іпатієвському — Мстислав Удатний переправився першим, а за ним Мстислави київській і чернігівський.-- Alex K 08:44, 14 листопада 2007 (UTC)

11

1. Попереду війська йшли дружини групи галицького князя Мстислава Удатного, ... - такого нема у літописах.— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).

12

1. вдаючи втечу, заманювали їх, розтягуючи їхні загони на ворожій території. ... і далі до кінця параграфу - такого нема у літописах.
2. переидоша же Днєпръ во день во вторникъ . и оусрєтоша Татареве . полкы Роускыя . стрєлци же Роускыи побєдиша и. и гнаша в поле далеце секоуще . и взяша скоты ихъ . а со стады оутекоша . яко всимъ воемъ наполнитися скота. Іпатьский літопис. Це одна з традиційних тактик монголів — заманювання ворога, вдаючи слабкість і втечу.-- Alex K 09:03, 14 листопада 2007 (UTC)

1. Про погорджування противником у Ібн ал-Асіра: Тогда у Русских и Кипчаков явилось желание (напасть) на них; полагая, что они вернулись со страху перед ними и по бессилию сразиться с ними, они усердно стали преследовать их. Татары не переставали отступать, а те гнались по следам их 12 дней, (но) потом татары обратились на Русских и Кипчаков, которые заметили их только тогда, когда они уже наткнулись на них: (для последних это было) совершенно неожиданно, потому что они считали себя безопасными от Татар, будучи уверены в своем превосходстве над ними. -- Alex K 09:30, 14 листопада 2007 (UTC)

13

1. Оскільки першими до Калки дісталися частини Мстислава Удатного ... вони швидко переправилися через ріку - невідомо це. Далі написано що Мстислав Мстиславич був останнім.— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).
2. Дивіться відповідь №15

14

1. Його командири Джебе і Субедей побачили, що сили противника діють некоординовано - це невідомо.— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).
2. Відомо. Дивіться Іпатієвський літопис. Кияни і чернігівці не знали про атаку Мстислава ("бо заздрість була між ними"). Це і є неузгодженість :) -- Alex K 13:45, 17 листопада 2007 (UTC)

15

1. Чернігівські і київські полки за Калкою не були сповіщені про початок битви. Вони не були за Калкою - всі перейшли річку.— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).

---

Це цікава і важлива проблема. У сучасних російських виданнях хід битви тлумачиться так: Галичани—за рікою, чернігівці — на ріці, кияни — перед рікою у таборі. Відповідно створюються "уявні плани битви". Я не одноразово бачив саме такі реконструкції. Але вони можливо справді протирічать літописам і ви маєте рацію. Пропоную розглянути:

1) У Новгородському літописі:

Слышавъше же то князи русстии, поидоша за ДнЂпрь и поидоша вси въкупЂ, по нихъ же идоша 9 днии, и заидоша за Калакъ рЂку, и послаша въ сторожихъ Яруна с Половьци, а сами станомь сташа ту. (Новгородський літопис)

Тобто, тут прямо говориться, що Калку перейшли всі князі і вислали половців в авангарді. Цій думці вторить Костомаров і Грушевський.

2) У Іпатіївському літописі:

На ріці Калці татари встріли їх, війська половецькі і руські. Мстислав Мстиславич тим часом повелів Данилові попереду перейти з полками ріку Калку і іншим полкам [піти] з ним, а сам після нього перейшов. Сам же поїхав він у сторожі, і, коли побачив полки татарські, він, приїхавши, сказав: «Оружіться!» Мстислав же [Романович] і другий Мстислав, [Святославич], сиділи у стані, не знаючи [цього], тому що Мстислав [Мстиславич] їм обом [нічого] не сказав — через зависть, бо велика незгода була межи ними.

Тобто, Мстислав Удатний звелів своїй групі військ перейти ріку, замикаючи її; пішов сам у розвідку і повернувшись з неї наказав приготуватись до бою не сповіщаючи про бій київську і чернігівську групи військ. Виходить, що ріку перейшли лише полки групи Мстислава Удатного, бо інші князі про це не знали (і відповідно були за рікою). Цю думку підтримують російські дослідники, насамперед Карамзін.

Питання з переходом (непереходом) Калки спірне. Новгородський літопис фіксує найдавнішу "версію" битви. Іпатіївський літопис — більш нову з вставками, але вставками ймовірно очевидця подій (...І приїхала туди до них уся земля половецька, і чернігівці приїхали, і кияни, і смольняни, й інші землі. Всі ми посуху Дніпро перейшли,— так ото покрита вода була безліччю човнів....).

Що тут писати, мені сказати важко. Оскільки версія з "непереправленням" через ріку Калку більш розроблена (та й у російських картах по історії план такий як у нашій статті), пропоную залишити як є. Але зробити посилання на думку Грушевського, Костомарова і дати посилання з Новгородського літопису — мовляв, це питання дискусійне. Що ви з цього приводу думаєте. -- Alex K 14:24, 17 листопада 2007 (UTC)

---

16

1. Літописець, учасник походу, так описує ті події: - У Грушевського про це :"Тут наступають подробиці про геройства Данила, дописані, очевидно, галицьким літописцем, тим, що включив сю повість в свій літопис."— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).
2. У літописі Махновця говориться, що "дописувач" був учасником походу. Не розумію зауваження. Що вам не подобається? -- Alex K 14:26, 17 листопада 2007 (UTC)

17

1. зіткнулися з руськими методами ведення війни - Якісь спеціальні методи?— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).
2. Недисциплінованим героїзмом і багатоначаллям. Приклад — дії Мстислава Удатного. -- Alex K 14:26, 17 листопада 2007 (UTC)

18

1. Вимотана боями у Середній Азії і Кавказі, - чому вимотана? Часу пройшло достатньо щоб відпочити і монголи жили у степу - не було необхідності десь відпочивати. Чи мались на увазі втрати?— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).
2. Мав на увазі втрати. Битви йдуть — кількість вояків меншає... -- Alex K 08:34, 14 листопада 2007 (UTC)

19

1. засвідчив перевагу східноазійських військових традицій над середньовічними європейськими - це зашироке узагальнення. Це переваги Чингізівського війська над руським.— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).
2. Саме так це широке узагальнення, яке відповідає дійсності. Завдяки монгольським вершникам і лучникам, та китайським інженерним новинкам і техніці була завойована згодом не лише Русь, а й Польща, Угорщина, розбиті німецькі хрестоносці ітп... У данному випадку Схід переважав Європу у військовому мистецтві.-- Alex K 08:38, 14 листопада 2007 (UTC)

20

1. вишколених лучників над важкою кавалерією і піхотою - це не відповідає дійсності.— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).

   Перечитайте причини відступу Данила у літописі (про лучників), а також загальні праці по монгольському війську. Згадайте битву при Легніці, коли була розбита лицарська кіннота німців і поляків — напад, удавний відступ, відрізання лицарів від піхоти і знищення їх стрілами. -- Alex K 09:08, 14 листопада 2007 (UTC)

21

1. чи Близькому Сході - мабуть Кавказі, тоді монголи дійшли до краю Близького Сходу .— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).
2. Можна змінити на Кавказ. Коли писав про Близький схід Мав на увазь MiddleEast (Середній Схід), точніше Західну Азію:-- Alex K 09:23, 14 листопада 2007 (UTC)

   

22

1. Щодо малюнку плану битви - у літописах сказано що всі полки перейшли Калку. На плані руськи полки на різних берегах. --Tigga 08:01, 14 листопада 2007 (UTC)— Це написав, але не підписав, користувач Tigga (обговорення • внесок).
2. Дивіться відповідь №15-- Alex K 14:25, 17 листопада 2007 (UTC)

Дякую за зауваження. Буду потроху відповідати.-- Alex K 08:28, 14 листопада 2007 (UTC)

Недоступне зовнішнє посилання

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

• http://www.donbass.dn.ua/2003/07/20501/20501-10.php?fotka=20501-10
  • In Битва на Калці on 2010-12-29 15:07:36, 404 Not Found
  • In Битва на Калці on 2010-12-29 16:34:17, 404 Not Found
  • In Битва на Калці on 2011-01-02 08:31:13, 404 Not Found
  • In Битва на Калці on 2011-01-02 21:13:48, 404 Not Found
  • In Битва на Калці on 2011-01-07 13:24:14, 404 Not Found

--DixonDBot 13:24, 7 січня 2011 (UTC)

Недоступне зовнішнє посилання 2

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

• http://zhurnal.lib.ru/k/konstantin_p/rashid1.shtml
  • In Битва на Калці on 2010-12-29 15:07:40, 404 Not Found
  • In Битва на Калці on 2010-12-29 16:34:16, 404 Not Found
  • In Битва на Калці on 2011-01-02 08:30:57, 404 Not Found
  • In Битва на Калці on 2011-01-02 21:13:43, 404 Not Found
  • In Битва на Калці on 2011-01-07 13:24:17, 404 Not Found

--DixonDBot 13:25, 7 січня 2011 (UTC)

Недоступне зовнішнє посилання 3

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

• http://zhurnal.lib.ru/k/konstantin_p/rashid2.shtml
  • In Битва на Калці on 2010-12-29 15:07:38, 404 Not Found
  • In Битва на Калці on 2010-12-29 16:34:17, 404 Not Found
  • In Битва на Калці on 2011-01-02 08:30:54, 404 Not Found
  • In Битва на Калці on 2011-01-02 21:13:40, 404 Not Found
  • In Битва на Калці on 2011-01-07 13:24:33, 404 Not Found

--DixonDBot 13:25, 7 січня 2011 (UTC)

Недоступне зовнішнє посилання 4

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

• http://zhurnal.lib.ru/k/konstantin_p/t2.shtml
  • In Битва на Калці on 2010-12-29 15:07:34, 404 Not Found
  • In Битва на Калці on 2010-12-29 16:34:21, 404 Not Found
  • In Битва на Калці on 2011-01-02 08:30:55, 404 Not Found
  • In Битва на Калці on 2011-01-02 21:13:41, 404 Not Found
  • In Битва на Калці on 2011-01-07 13:24:53, 404 Not Found

--DixonDBot 13:25, 7 січня 2011 (UTC)

Сарай Бату

Вони пройшли повз місто Сарай-Бату і відійшли до Середньої Азії

1237 р. місто Сарhttp://uk.wikipedia.org/wiki/Битва_на_Калціай-Бату ще не існувало.--Назар Саман 11:37, 21 січня 2011 (UTC)