Обговорення:Бєлгород

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Реконструкція прапору Ізюмського полку   Ця стаття є частиною Вікіпроекту «Слобідська Україна», який покликаний покращувати всі статті, які стосуються історії Слобідської України. Якщо маєте бажання створювати або покращувати статті про Слобідську Україна, можете долучитися до проекту. Ласкаво просимо!

Потрібна ваша допомога: Необхідні статті • Необхідні зображення • Незавершені статті

Бєлгород чи Білгород[ред.ред. код]

А чому, власне, "Бєлгород", а не "Білгород"?--Василь Бабич 20:18, 28 травня 2008 (UTC)

Так книжка пише. «Український правопис» називається. Раджу почитати (20 грн. коштує в Києві). І орфографічний словник теж дає Бєлгород.--Ahonc (обг.) 21:33, 28 травня 2008 (UTC)
Бо рускіє там живуть :) --UeArtemis 17:06, 8 липня 2010 (UTC)
«Український правопис» за 20 грн. в Києві, не є достатнім джерелом. Білгород є історичою назвою цього міста. І при чому тут оффіційні назви, якщо вони не по-українські? Архиєпископ ІОАСАФ є Архиєпископом Білгородським і Обоянським, a не Бєлгородським (ЄПИСКОПАТ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ). Давайте подивимось словник. І що ж ми бачимо? Белгород - Білгород. Aleksandr Grigoryev 04:35, 31 липня 2010 (UTC)
Знайшов інше джерело Бєлгородсько-Харківська стратегічна наступальна операція «Полководець Румянцев» (3.08.43–23.08.43).— Це написав, але не підписав, користувач Aleksandr Grigoryev (обговореннявнесок).
Книжка 2007 року, видана Інститутом мовознавства НАНУ. Електронна версія правопису тут (або [1]) (див. §109, п.1,пп.3 в)), в орфографічному словнику НАНУ також Бєлгород (див. [2]). А наведений вами словник узагалі 1930 року (тоді інший правопис був), до того ж там вказано закінчення в родовому відмінку -у, а зараз в усіх міст чоловічого роду (окрім Кривого Рогу і под.) -а, -я.--Анатолій (обг.) 23:22, 1 серпня 2010 (UTC)
Дак на чому таки зупинилися? Бо шо-попало і тут, і в статті про Іоасафа... Не може ж бути дві назви у міста? --OlexDJ обг 11:21, 15 листопада 2011 (UTC)

Перепрошую, а чому таки Бєлгород? Хіба ми не кажемо «Кишинів», «Париж», «Токіо» — ми ж не намагаємося відтворити тамтешню вимову — чому ж кажемо «Бєлгород», а не «Білгород» (ѣ ми завжди вимовляли як «і»). Чому кажемо «Хайнувка», коли у неї є історична українська назва «Гайнівка», чому «Сянок» (іноді «Сянік», але це теж неправильно), а не «Сяник»? Якщо у 1714 році на титульній сторінці книжки Іоана Максимовича було написано «всея Сибѣри... Чернѣгов...» — чому ж ми не кажемо «СібЄрі», «ЧернЄгов», але кажемо «БЄлгород», коли він так само писався «Бѣлгород»?! Чому спиратися на стандарт російської вимови церковнослов’янських літер, коли у нас є свої традиції, на 700 років старші? Коли ледве не до XVIII століття ми називали його саме Білгород? (dor (обговорення) 17:38, 26 травня 2012 (UTC))

Підтримую! Ану начальство, зверніть увагу і щось вирішуйте! --OlexDJ обг 15:46, 28 травня 2012 (UTC)
Вам же пояснили: в Чернигові і Сибіру нема ѣ. Навіть якщо і було, то воно відповідає російському и, а не е. (Сибирь, Чернигов). Вікіпедія користується чинним правописом. А там слово Бєлгород прямо вказано. Тож поки не зміниться правопис, ми пишемо так.--Анатолій (обг.) 15:49, 28 травня 2012 (UTC)
Зараз нема, бо «рускіє» змінили радикально церковнослов’янські тексти у XVII–XVIII століттях «під свою вимову». До того «Чернѣгов» завжди писали саме з «ять», так само як і «Бѣлгород». І читати ці назви слід з уживанням наших правил транслітерації, а не чужих. (До слова — у «рускіх» таких правил немає і не може бути). Оскільки ми нічого не переінакшували, для наших правил характерна дивогідна цілісність (consistency) (dor (обговорення) 19:35, 28 травня 2012 (UTC))

Наскільки я можу зрозуміти, Бєлгород замість Білгород — породження мовної теорії всупереч мовній практиці. Ця назва була давно адаптована українською мовою (як і Краків, Перемишль, Відень), і лише відностно недавно була повторно перезапозичена з російської (що зачепило, в першу чергу, офіційну норму, а не усне мовлення, де традиційний варіант (Білгород) продовжує існувати). P.Y.Python (обговорення) 06:26, 17 травня 2013 (UTC)

Перепрошую, не теорії, а політики. Теорія каже, що треба саме «Білгород» ([3]), Правопис просто суперечить теорії у цій частині. --dor (обговорення) 05:55, 12 вересня 2013 (UTC)

Український Правопис 2007[ред.ред. код]

IV. Правопис власних імен (прізвищ та географічних назв)

§ 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ
2. Російський звук е передається літерою є в таких випадках:
г) Коли російському е кореня відповідає в аналогічних українських основах і, тобто на місці колишнього ѣ (ять): Бєлінський, Звєрєв, Лєсков, Мєстечкін, Насєдкін, Пєшковський, Рєпін, Столєтов, Твердохлєбов.
Ось чому українець рос. Рѣпин завжди забороняв писати своє прізвище за пролетарським правописом, у якому відсутня літера ѣ: він читав її дифтонгом іе з українською вимовою, ближче до Ріпін, ніж Рєпін.
§ 109. Географічні назви слов’янських та інших країн
1. Російська літера е інколи передається через є:
в) Коли російському е основи відповідає в аналогічних українських основах і, тобто на місці колишнього ѣ (ять): Бєжецьк, Бєлгород, Бєлово, Бєлорєцьк, Благовєщенськ, Желєзноводськ, Орєхово-Зуєво.
Але в географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською, таке е передаємо через і: Арабатська стрілка, Біла, оз. Біле, Біловезька Пуща, Вітка, Лісна, Негоріле, Піщане, Сінне, Сірий мис, Цілиноград і под. Це стосується і польського іа: Біла Підляська, Білосток тощо.
Ну добре, Бѣлгород →‎ Бєлгород, як виняток. Але місто рос. Сѣверодонецк (з дня заснування у 1934 році) знаходиться у складі України. Чому ж тоді Сєвєродонецьк, а не Сівєродонецьк? Тепер для виправлення граматичної помилки потрібна ухвала Верховної Ради.

Yuriy Dzya dyk (обговорення) 11:27, 8 серпня 2012 (UTC).

Ну так ви самі пишете, що воно знаходиться на території України, отже правила для іншомовних слів на нього не поширюються. Мало того, в правописі воно подано як Сіверськодонецьк (§108). Але сумніваюся, що його перейменовуватимуть через такі дрібниці. Адже це стотисячне мсіто. Скільком людям доведеться міняти прописку в паспорті, скільком організаціям міняти реєстрацію…? Там не один мільйон гривень на це піде… Досить затратно.--Анатолій (обг.) 12:10, 8 серпня 2012 (UTC)
Бачте, походження слів не залежить від кордонів. Зокрема, слова з літерою ѣ вважаються словами слов’янського походження. В українській мові завжди ѣ переходить в і, за деякими виключеннями. Зокрема ((див. вище), якщо топонім знаходиться на території Росії, то інколи (не завжди) ѣ переходить в є. На території України таке виключення єдине. Yuriy Dzya dyk (обговорення) 16:54, 9 серпня 2012 (UTC).
А чому Ви вирішили, що «Білгород» — іншомовне слово? Це українське слово, і норма звіряти його згідно з російським занадто дивна. (dor (обговорення) 07:15, 17 травня 2013 (UTC))

Чому Бєлгород, а не Білгород? --68.38.122.179 16:09, 10 квітня 2014 (UTC)

Дивись вище. --Лобачев Владимир (обговорення) 04:26, 11 квітня 2014 (UTC)

Може все-таки перейменуємо?[ред.ред. код]

Адже Білгород-Дністровськийru:Белгород-Днестровский, Білгород Київськийru:Белгород-Киевский! --OlexDJ обг 05:38, 12 вересня 2013 (UTC)