Обговорення:Дисперсія світла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Це сторінка обговорень та пропозицій для статті Дисперсія світла
Рік Переглядів
2011 11808
Статтю «Дисперсія світла» поліпшено в рамках конкурсу «Вікіпедія для школи»
(1 грудня — 28 лютого 2022 року)

Показник заломлення й діелектрична проникність[ред. код]

У преамбулі подається однозначна відповідність між показником заломлення та діелектричною проникністю середовища: "залежність показника заломлення (або діелектричної проникності)".

Але це спрощення, яке не завжди буде коректним. Варто б зазначити, що така відповідність є лише за певних умов (наприклад, коли магнітна проникність середовища дуже близька до одиниці). --Olvin (обговорення) 08:43, 15 лютого 2022 (UTC)[відповісти]

Дисперсія світла[ред. код]

Явище дисперсії світла. Досліди Ньютона. --Ladyfizsk (обговорення) 19:42, 17 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

Статтю «Дисперсія світла» поліпшено в рамках конкурсу «Вікіпедія для школи»
(1 жовтня — 30 листопада 2023 року)

У 1665 р. видатний англійський вчений Ісаак Ньютон (1643-1727), провів серію цікавих дослідів. Для отримання вузького пучка сонячного світла Ньютон зробив у віконниці невеликий круглий отвір. Проходячи крізь призму, пучок білого світла заломлюється, і на екрані утворюється веселкова смужка – спектр.

У спектрі виділяють сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий.

Ньютон виділив із широкого різнокольорового пучка променів вузькі одноколірні (монохроматичні) пучки світла і знову спрямовував їх на призму. Такі пучки відхилялися призмою, але вже не розкладались у спектр. При цьому найбільше відхилявся фіолетовий пучок світла, а найменше – червоний.

Результати дослідів дозволили Ньютону дійти таких висновків:

1) пучок білого (сонячного) світла складається з багатьох різнокольорових пучків;

2) призма не «фарбує» біле світло, а розкладає його у спектр через різне заломлення пучків світла різного кольору.

  • Чому пучки різних кольорів по-різному відхиляються призмою?

Показник заломлення скла для променів різного кольору є різним. Зазвичай найбільший показник заломлення має фіолетове світло, найменший – червоне.

Дисперсія світла – це явище розкладання світла у спектр, зумовлене залежністю показника заломлення середовища від кольору світла.

• Чому виникає веселка?

Веселка – це величезний спектр сонячного світла. Міріади маленьких краплинок води, діючи разом подібно до безлічі «призм», заломлюють біле сонячне світло та створюють різнокольорову дугу.

У 1807 р. англійський учений Томас Юнг зробив ще одне важливе відкриття: біле світло можна отримати шляхом змішування тільки трьох основних спектральних кольорів – червоного, синього і зеленого.

Решту кольорів спектра, а також їх відтінки можна отримати, змішуючи червоний, зелений і синій кольори. На накладанні трьох основних спектральних кольорів у різних пропорціях ґрунтується кольорове зображення на екрані комп’ютера, телевізора, телефону.

Доповняльні пари кольорів – це пари кольорів, які у разі накладання один на одного утворюють білий колір.

• Чому світ різнокольоровий?

Колір будь-якого непрозорого тіла залежить від світла, яке воно відбиває.

Яблуко має червоний колір, тому що воно відбиває червоне світло і поглинає всі інші кольори.

Листя дерев має зелений колір, тому що воно відбиває зелене світло і поглинає всі інші кольори.

Голуб білого кольору відбиває світло всіх кольорів.

Чорний кіт, навпаки, взагалі не відбиває світла, а повністю його поглинає.

Колір прозорих тіл залежить від того, які промені світла проходять крізь них.

Наприклад, синє скло пропускає тільки сині промені (всі інші поглинає), а жовте – тільки жовті (всі інші поглинає), що і зумовлює їх колір.

Який колір матимуть предмети, якщо на них падає світло якого-небуть іншого кольору?

Синє світло, спрямоване на червоні пелюстки троянди, майже цілком поглинеться ними, бо пелюстки відбивають переважно червоні промені, а решту – поглинають. Тому троянда, освітлена синім світлом, здаватиметься нам практично чорною.

Якщо ж червоним світлом освітити білий сніг, то він здаватиметься нам червоним, адже білий сніг відбиває промені всіх кольорів (у тому числі й червоні).

А от чорна шерсть кота добре поглинає всі промені, тому, хоч яким світлом ми його освітимо, кіт однаково здаватиметься чорним.

Зверніть увагу! Оскільки колір тіла залежить від характеристики падаючого світла, у темряві поняття кольору позбавлене будь якого сенсу.