Обговорення:Духовність

Це сторінка обговорень та пропозицій для статті Духовність
Будь ласка, підписуйте свої коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку    над віконцем редагування) Нові теми починайте внизу сторінки (додати тему). Вперше у Вікіпедії? Ласкаво просимо! Часті запитання. Це сторінка для обговорення не предмета статті, а тільки цієї статті. Правила обговорень Будьте ввічливі Припускайте добрі наміри Не допускайте образ Не прискіпуйтеся до новачків

Скажіть, це у словнику української мови ви знайшли про вплив російської мови і решту того всього? --Гриць 16:31, 10 липня 2008 (UTC)

Спекулятивність, абстрактність та нечіткість поняття робить його використання популярним в різноманітних загальних твердженнях — автор явно загнув. Більшість понять, якими користуються люди, абстрактні і нечіткі. Повторіть філософію. Ідеї Платона. Перечитайте Гегеля. Хіба вищезгадані риси поняття «роблять його використання популярним»? Це якийсь притянутий за вуха висновок. Називається «яйця курку повчають»…— Alex K 16:35, 10 липня 2008 (UTC)

Ви про що? Якщо про те, що слово духовність є в Гегеля та Платона, то вибачайте не повірю, бо не може такого бути. --Raider 16:57, 10 липня 2008 (UTC)

Про ваш висновок, що "Спекулятивність, абстрактність та нечіткість поняття робить його використання популярним в різноманітних загальних твердженнях". Звідки ви це взяли? -- Alex K 17:04, 10 липня 2008 (UTC)

То раціональне пояснення об'єктивних якостей слова які є однією з причин його популярності. Є ще багато інших звісно, але якби то не були міхи в які кожен може налити своє вино слово явно було б менш популярне. --Raider 17:28, 10 липня 2008 (UTC)

Звідки ви взяле таке пояснення? З якого джерела?-- Alex K 17:31, 10 липня 2008 (UTC)

Перечитайте статтю ще раз та включіть Ваші фахові здібності до аналізу. Взагалі чи глибше копати тут злощасну "духовність" тим очевиднішим стає наскільки різні значення присвоювали тому багатозначному слову. Наприклад, те слово в Платона яке переклали як "духовність" певно краще було б перекласти "одушевленість" чи "здушевленість" бо йшлося про саму наявність душі в людині. А тепер розбирваємо по пунктам:

• абстрактність - слово означає не конкретний предмет чи явище,а дуже загальне та нечітке поняття;
• нечіткість - практично кожен філософ чи вчений дає власне означення духовності, було б бажання яб таких означень напихав не один десяток в статтю, але сенс? тому твердження про відсутність чіткого визначення та про неоднозначність терміну це проста констатація факту
• спекулятивність - випливає з двох вищенаведених рис, визначення духовності не можливо дати на основі об'єктивного спостереження, відповідно усі визначення даються або чисто волюнтаристично (я вважаю, що духовність це...), або ж спираються на ряд умовиводів з певних довільно обраних тверджень, тобто є спекулятивними в філософському сенсі цього слова

Сподіваюся я пояснив свою позицію, та чому написав оте твердження. --Raider 08:01, 11 липня 2008 (UTC)

2000 року Наталія Вікторівна Караульна захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук на тему «Духовність як чинник самовизначення людини». Є автореферат її дисертації. Чому би в нього не заглянути? --OlegB 17:19, 10 липня 2008 (UTC)

То давайте купимо? :) А це краще - запропонуємо обміняти, на ту що тут пишеться :) --Yakiv Glück 17:37, 10 липня 2008 (UTC)

Рейдер: якщо обрав тему для статті, то пиши по темі. Прочитавши статтю, зовсім не можна довідатись про «духовність». А це: «Спекулятивність, абстрактність та нечіткість поняття робить його використання популярним в різноманітних загальних твердженнях та в демагогічній риториці на зразок нарікань на «низьку духовність молоді» чи «занепад духовності суспільства». Однак, що ж саме вважати «духовністю» і відповідно, що є її занепадом чи навпаки розвитком в силу розмитості поняття кожен може вирішувати сам.» ЦЕ ПО-ПРОСТОМУ ТВІЙ КОМЕНТАР, який нікого не обходить. Бери свої коментарі та поміщай їх у чат або блог, а не в енциклопедію. Там твої коментарі одержать належну реакцію -- а може і зовсім не одержать!--лк 18:03, 10 липня 2008 (UTC)

Пане коли Ви не сприймаєте головну думку статті то Ваші проблеми. Також Вашими проблемами є паршива стилістика, яка однак не заважає вам "правити" чужі статті. --Raider 20:40, 10 липня 2008 (UTC)

Пане Олеже, дякую Вам за джерело. --Raider 06:35, 11 липня 2008 (UTC)

Порився трохи в мережі

От він однозначний та прозорий термін в контексті:

• Духовність св. Ігнатія Лойоли - ієзуїти розуміють духовність як систему віри
• Духовність - ось УПЦМПшники кажуть "це слово завжди пов`язувалося з духовним життям людини, коли вона живе у своєму внутрiшньому свiтi, який вiдкрився у нiй завдяки її особистiй Зустрiчi з Богом" і бачать зв'язки з "проблемою дефiциту духовностi у нашому суспiльствi, наявнiсть якого зараз нiхто не може поставити пiд сумнiв". Певно Пан Бог склав поганий графік візитів, Україну не відвідує, тож в нас тут дефіцит і плани з поставок духовності в Москву не виконуються
• Духовність та духовний розвиток особистості реферати то просто джерела мудрості з яких можна дізнатися, що духовність то одночасно:
  • "внутрішній світ людини, зв’язок людини з релігією" - цікаво, виходить, що бездуховна людина це атеїст в комі? бо іншої людини без внутрішнього світу та без зв'язку з релігією уявити не можу
  • "Духовність – це стрижень, фундамент внутрішнього світу людини. Йому не можна навчити з допомогою настанов. Можна вказати лише шлях, але не можна заставити по ньому йти." - ну звісно Дао промовлене словоами не є істене Дао...
  • "Духовність – це те, що відрізняє людину, що властиве лише їй одній." - цікаво це вони про квінтесенцію людськості, чи про особливості будови людського ДНК, взагаліто в курсі стародавньої філосовії розглядалося одне таке поняття вигадане в давній Індії, про якість властиву лише певному типу істот, тільки от давні індуси були гуманніші й тренувалися на коровах...
  • "Духовність не зводиться до інтелектуальності, ідеальності, звернення розуму до етики, чистої моралі або аскетизму. Духовність не є й чиста релігійність, чи емоційне піднесення духу, або розумова довіра і урегульованість поведінки на цих засадах." - цікаво, але визначення не даються через заперечення, бо неможливо окреслити усе чим явище не є, втім навіть такого визначення достатньо аби зарубати більшість інших
• Поняття "дух", "душа", "духовність". Співвідношення духовного і тілесного люди відкрили новий вид енергії "Душа як внутрішнє джерело людського існування з необхідністю, як і все людське, потребує свободи, суверенності, незалежності. І тоді вона реалізується у прагненні вийти за межі внутрішнього світу людини, "вихлюпуючись" у вигляді сили, яка реально скеровує життя людини і суспільства. Ця сила окреслюється поняттям "духовності""
• Духовність через поліграфію - то як повіримо авторитетному джерелу (Україні молодій)?
• Духовність або смерть - Українська правда різкіше і одразу ставить питання руба, також зі статті можна взнати, що духовність то такий товар яким українці не вміють торгувати й продають за безцінь "в Україні міняють безцінну духовність на турецькі штани" що автора вкрай обурює, як на мене даремно, то гуманітарна допомога бідним туркам, яким власної духовності дуже не вистачає, коли вже в Україну їздять зі штанами мінятися
• Віктор Теличко: „Духовність працює на десятиліття вперед і дає моральні дивіденди в майбутньому” - як ми бачимо погляд на духовність як на субстанцію чи ресурс вельми поширений
• Я не люблю слово «духовність», бо не знаю, що воно означає а от деякі письменники не розуміють цього слова
• а інші навпаки розуміють тому процитую Митця початок "Блєску і ніщети підарасів":

Василь:
Недосконалість світу заїбала
І завела в ці нетрі нас с дружком:
Ми не бажали більше брати участь
У змаганні всіх тих нєдоносків,
Що цілий день тільки і думають про те,
Яким би робом їм залізти в тєлєвізор,
В маленьку цю коробочку
Із сурлом чорнопиким,
Що продукує цінності духовні,
А сам, падлюка, зроблен із пластмаси,
Яка до світу матер’яльного належить.
З цим парадоксом заїбався я –
Не хочу більше я дивитись на блядєй,
На тлі яких опецькуватий недоумок
Викручує фігури рітуальні
Своєю сракою колгоспною, в перерві
Між засіданням в парламенті.
Там про духовність трохи попиздів –
І знов біжить співати в тєлєвізор.

P.S. Знайшов я дві роботи по яким можна буде розширити статю, знайшов. Добре доповню й перероблю з посиланнями на Гегеля та Платона, най би їх. Тож зачекайте день-два. --Raider 17:58, 10 липня 2008 (UTC) P.P.S. Ото вляпався у ту духовність... ні спокійно собі про чобітів писати... і відчувала ж душа моя, що добра від неї не жди. --Raider 18:01, 10 липня 2008 (UTC)

?

абстрактний іменник до слова духовний. — Це як "абстрактний іменник"? Я не чув про такий вид іменників, похідні прикметників. Можливо це іменник, що познчає абстрактне поняття?--202.71.90.139 02:58, 11 липня 2008 (UTC)

Не чув — не означає, що немає. Та й вікіпедисти ніколи не користуються поняттями «чув» чи «не чув». Вікіпедисти беруть до рук фахову літературу. В даному разі це енциклопедія «Українська мова» (Київ, 2000), видана під егідою НАН України. У статті «Іменник» читаємо, що іменники поділяються, зокрема, на конкретні й абстрактні. --OlegB 05:26, 11 липня 2008 (UTC)

Я десь писав "немає"? Уважніше читайте повідомлення і не вишукуйте у написаному більше ніж написано. Я лише питав що таке "абстрактний іменник". До енциклопедії «Українська мова» (Київ, 2000) доступу не маю.-- Alex K 07:47, 11 липня 2008 (UTC)

Я десь писав, що Ви стверджували, що "немає"? Уважніше читайте повідомлення і не вишукуйте у написаному більше ніж написано. Я лише роз'яснив, що таке абстрактний іменник з посиланням на авторитетне джерело. Втім, погугливши, можна і без енциклопедії «Українська мова» переконатися, що такий термін існує. --OlegB 13:35, 11 липня 2008 (UTC)

Шановний, уважніше читайте повідомлення, чужі і свої. Залишіть, будь-ласка, свою журналістьку патетику і зверхній тон для газет. Де ви роз'яснили, що таке абстрактний іменник? Ви просто вказали, що такий термін є. А що за ним стоїть, не пояснили. Питаня ж стосувалося того, що таке "абстрактний іменник". Якщо ви не знаєте відповіді на поставлене питання чи не хочете відповідати на нього, не пишіть. Вас ніхто не змушує.-- Alex K 13:58, 11 липня 2008 (UTC)

подивіться примітки до статті + я зараз розширю статтю іменник, бо то сором, а не стаття --Raider 14:06, 11 липня 2008 (UTC)

Абстрактні іменники — це іменники, які називають поняття, що не мають реального втілення (хоч виникнення та існування їх неможливе без такої реальності), тобто вказують на стан (сон, тиша), почуття (кохання, ненависть), процес (хід, біг), якість (чорнота, ясність), риси характеру (доброта, злоба, вихованість), різні вияви інтелектуального рівня людини (знання, розум), відносини між особами, народами (дружба, мир), поняття етикету (вітання), є науковими та виробничими термінами. Так означає абстрактні іменники доктор філологічних наук Лев Михайлович Полюга, автор монографії «Українська абстрактна лексика 14—16 століть». --OlegB 14:48, 11 липня 2008 (UTC)

Ось це відповідь на поставлене запитання. Дуже дякую. -- Alex K 14:53, 11 липня 2008 (UTC)

Я скористаюся, коли Ви не проти. --Raider 14:54, 11 липня 2008 (UTC)