Обговорення:Заперечення Голодомору 1932—1933

А заперечення голодомору тепер?

Хіба геть усі згодні? --Helgi 16:43, 15 липня 2010 (UTC)

Так, згоден, цей розділ слід дописати: вчора наштовхнувся на Fraud, Famine, and Fascism: the Ukrainian Genocide Myth from Hitler to Harvard (Douglas Tottle, 1987) надруковану в московському виданні Progress Publishers. Був приголомшений нею: радянська влада не шкодувала грошей на видання пропагандистської англомовної літератури, на жаль, в багато чому їм вдалось досягти успіху...--vityok 19:19, 11 вересня 2010 (UTC)

На додачу до вже процитованого повідомлення про Ендрю, в документах є ще один: Лавров вважає визнання Голодомору Ізраїлем "історичним ревізіонізмом":--vityok 09:49, 30 листопада 2010 (UTC)

Lavrov raised Russian concern with "historical revisionism" regarding the Soviet Era and Second World War, which, he said, was particularly acute in Eastern Europe but was also present in Israel. He cited Israel's official recognition of the Holodomor, the 1930s famine that occurred in Ukraine.

http://cablegate.wikileaks.org/cable/2009/06/09MOSCOW1488.html

суч.моск.літ

Розділ не буде завершений поки туди не буде додано огляд сучасного стану справ у нашого найбільшого сусіда. Видавництва «Эксмо; Яуза» штампують неосталінську, ревізіоністську літературу цілими серіями. Було б не зайвим подати якийсь огляд викладених там речей.--vityok 15:16, 15 грудня 2010 (UTC)

про росіянський урядово-президенський слід в «ділі заперечення»

До вступу статті написав таку інформацію, та бачу, що вона такой трішки завелика (як для вступу), мо хтось нарадить як скоротити:

Опісля розвалу Радянського Союзу, головними апологетами заперечення Голодомору виступають офіційні урядові/президентські кола Росії (та їх українські сателіти політики). Їх головні функції зводяться до ідеї посухи в ті часи й замовчування цієї теми в ЗМІ, а ключовим фактором стала їх закулісна боротьба в політичних колах (на міжнародному рівні) з питанням визнання Голодомору, як акту геноциду зі сторони уряду СРСР до українців. Так, згідно з документами (документах, оприлюднених Wikileaks), цю історію розповів сам Алієв (президент Азербайджану) британському Принцу Ендрю, у документі йдеться:

Правда хочу відмітити, що слід таки зберегти концептуальні тезиси-напрями інформації:

• після розвалу СРСР головні заперечувальники - офіційні кола Росії й особливо їх сателіти політики «на україні» (гебрейських не беру до уваги, бо з офіційних кіл там інформація не виходить, а політики теж ігнорують заперечувальні моменти, лише близькі до проросійських чи олігархічно-російських кіл в своїх виданнях якось там «огризаються»)
• відмічу й тезис - щодо закулісся політично-офіційного (де росіянська дипломатія не одного зуба стерла, й не кілько свого:) в цім питанні - що має стати другим лейпмотивом інфи → політико-дипломатичні ігри росіян (зачинаючи з блокування питання на ООН й закінчуючи оприлюднененою дипломатичною казуїстикою)
• теза-напрямок, щодо розмови Принца Едварда з президентом Азербайджану й дипломатичний шантаж російського президента. --Когутяк Зенко 09:59, 30 листопада 2010 (UTC)

Маю заперечення до того, що Російська сторона — головна перешкода (та її п'ята в інших республіках). Тобто, я також з цим згоден, але для цього треба мати посилання на АД, де б було підтверджено, що так, саме Росія, і саме головна. Стосовно обсягу тексту: поки немає розділу "Сучасне заперечення", варто лишити вже як є, а коли з'явиться відповідний розділ, то скоротити у вступі та перенести в той розділ. Взагалі ж, пропоную не відхилятись від основних принципів Вікіпедії: нейтральність подачі, неупередженість, підкріплення Авторитетними та якісними джерелами інформації.--vityok 10:30, 30 листопада 2010 (UTC)

P.S. названі принципи нам потрібні, аби не перетворити Вікіпедію на "опудало", та не робити послуг неосталіністам й іншим ревізіоністам історії.--vityok 10:32, 30 листопада 2010 (UTC)

Перші заперечення. Прес-служба Алієва заперечує інформацію з оприлюднених документів.--vityok 13:53, 30 листопада 2010 (UTC)