Обговорення:Застосунок

Ця стаття є частиною Проєкту:Комп'ютерні науки (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з інформатикою і комп'ютерними науками. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Комп'ютерні науки.
	Чим допомогти:

Це сторінка обговорень та пропозицій для статті Застосунок
Будь ласка, підписуйте свої коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку    над віконцем редагування) Нові теми починайте внизу сторінки (додати тему). Вперше у Вікіпедії? Ласкаво просимо! Часті запитання. Це сторінка для обговорення не предмета статті, а тільки цієї статті. Правила обговорень Будьте ввічливі Припускайте добрі наміри Не допускайте образ Не прискіпуйтеся до новачків

Пропоную також терміни "аплікація" та "прикладення" --Perohanych 07:25, 15 жовтня 2006 Моє перше редагування у Вікіпедії!

Є таке. А також прогарма-застосування /Прохання підписуватись—передостання кнопкка/--A l b e d o ^® 16:08, 15 жовтня 2006 (UTC)

Переклад рос. приложение

Пропоную використовувати у вікіпедії українське застосунок, що є правильним перекладом --Oleg Marchuk^?!/_©~№? 10:48, 14 грудня 2006 (UTC)

На мою думку краще використати слово додаток, воно є більш розповсюджене. Більшість викладачів саме так перекладають цей термін. Слово застосунок в такому значенні зустрічаю вперше.--Amplifier 17:02, 13 червня 2007 (UTC)

Слово "додаток" - це звичайна калька з хибного значення російського "приложение", яке насправді в цьому випадку аналогічно "приложению усилий", а не "приложению к операционной системе" (дехто й досі впевнений, що це позиція Microsoft - усі сторонні програми начебто служать "додатками" до системи, тобто чимось другорядним). Хоч воно й уживалося в ранніх версіях Office, у Vista й Office 2007 це непорозуміння виправлено. "Додаток" англійською - appendix або addendum, але ніяк не application. — Це написав, але не підписав, користувач 77.122.155.207 (обговорення • внесок).

Правильно буде застосування або прикладна програма.--Ahonc (обг.) 08:38, 16 квітня 2008 (UTC)

"слово додаток, воно є більш розповсюджене" <-------------- ТРЕБА КАЗАТИ НЕ "РОЗПОВСЮДЖЕНЕ", А ПОШИРЕНЕ; НЕ "БІЛЬШ РОЗПОВСЮДЖЕНЕ", А ПОШИРЕНІШЕ--Brandner (обговорення) 20:37, 23 листопада 2012 (UTC).

Погоджуюсь з Ahonc. Цитую за [Пройдаков Е.М., Теплицький Л.А. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. - Вид. 1 - К.: Видавничий дім "СофтПрес", 2005. - 552 с.], с. 40: "application - 1. застосування, прикладна програма. ... Типові поняття - "Windows-application" ("Windows-застосування")". Багатьом не подобається термін "застосування" у цьому значенні, мовляв, означає "приложение" в значенні віддієслівного іменника. Проте, самі терміни "приложение" і "application" багатозначні, чому б і "застосуванню" не мати окремого іменникового значення?--Melancholic (обговорення) 19:08, 9 червня 2016 (UTC)

підтримую пропозицію

комп'ютерний термін Application та Приложение поза сумнівом заслуговують на окреме слово в нашій мові, відмінне від застосування чи додаток (які мають давно усталені окремі значення, другий так взагалі є помилковим рос. перекладом, калькою - а відтак неминуче призводитимуть до смислових колізій). Мене спочатку теж різануло нове слово, але згодом я визнав його досить вдалим, бо воно спирається на відомий український корінь і відносно коротке.

Буду активно використовувати слово в роботі на вікіпедією і раджу приєднуватися іншим. Deineka 04:48, 17 квітня 2008 (UTC)

Комп’ютерний термін «Appplication» — це скорочення від «Application program» — прикладна програма, тобто така програма, яку можна використовувати для вирішення власних проблем користувача, на відміну від системних програм, які використовуються для вирішення проблем у комп’ютерних системах. Слід спочатку перекласти повний вираз, а тоді вже шукати для нього скорочення. Загальноприйнятим скороченням для «прикладна програма» є просто «програма», а для «системної програми» - «утиліта». --Vlisivka 23:11, 11 червня 2009 (UTC)

«Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. Софтпрес. Київ. 2005» подає
«Application — 1. застосування, прикладна програма ... 2. застосування, використання # наприклад for military application». --Tigga 06:03, 12 червня 2009 (UTC)

акцент на застосуванні тут визначальний і важливий, навіть з двох боків, на вході і на виході. Важливио, що цю програму застосовує користувач, і є важливим аспект, що застосовна програма використовує якісь програмні концепції чи бібліотеки. Голе слово програма не містить такого значення, зрештою програма - це і три рядка "hello world" від початківця. Системний і службовий софт також не вичерпується лише утилітами--Deineka 17:13, 12 червня 2009 (UTC)

вважаю слово «застосунок» недоречним

Мені соромно жити в країні з такими (образа вилучена)... "(Комп'ютерна) Програма" - нормальне слово, так ні ж, треба видати щось таке що й купи не держиться..95.133.162.70 00:42, 13 січня 2010 (UTC)

Я вважаю «застосунок» недоречним новоутворенням. Аргументи:

1. Досі в науковому та професійному ужитку було слово "додаток", яке вже стало загальновідомим, звичним і всіх влаштовувало.

2. Переклад «Application — застосування» узято з програми машинного перекладу Pragma (яка, до речі, і з російської перекладає в текстах комп'ютерної тематики «приложение» - «застосування»).

3. Попередній відгук від людини, якій за слово «застосунок» стало соромно, можна не сприймати за формою висловлення, але, на жаль, треба визнати, що за змістом автор відгуку має рацію. Саме таке почуття сорому і викликає той факт, що подібні чужорідні «новоутворення», нав'язані нам іноземцями, не лише не викликають спротиву серед рядових мовців України, а й знаходять собі прихильників серед людей, які чомусь (не маючи відчуття мови) вважають себе ученими лінгвістами. Певно, до цієї категорії людей і має відноситися характеристика, дана попереднім учасником. Тією ж логікою, якою виправдовують і обгрунтовують вживання слова «застосунок», можна з таким же успіхом обгрунтувати вживання слів «автівка», «мапа», «міліціянт» і тому подібних, які так само ріжуть слух і так само непотрібні, бо намагаються витіснити собою з мовного простору вже існуючі слова.

Мене особисто повністю влаштовують аргументи Галузевого Нормативно-термінологічного центру нафтогазового комплексу. --AS 09:21, 6 березня 2010 (UTC)

наскільки я розумію, змістовна частина полягає в пропозиції використовувати слово додаток. Я повертаю вам звинувачення в нерозумінні значення слів і смислів, бо додаток це жодним чином не applacation, а якраз результат машинного перекладу російського приложение. Дуже прошу, не ганьбіть слово професійний. Професійність починається з розуміння значення слів. Додаток (add-on) означає модуль розширення функціональності основної програми, саме так його використовує співтовариство.--Deineka 11:29, 6 березня 2010 (UTC)

Головна проблема полягає в тому, що неологізми, які шановне панство вважає напрочуд доречними, в більшості випадків просто не приживаються. Застосунок, хоч яким би логічним за своєю будовою він не був, лежить в одному ряду з міжповерховим дротоходом, ходирнею, самоходом, мокроступами. Це слово, винайдене не для того, щоб позначити поняття без назви (бо назва вже є — (прикладна) програма), а лише як спроба «вдосконалити» українську мову. Навіщо? Мабуть, щоб зробити її остаточно непридатною для використання в тих сферах, де вона ще не набула розповсюдження — «застосунок» звучить достатньо комічно й незвично навіть для мого українського слуху, цього слова нема в живій українській мові, паралель з англійським і російським словом, хоча й закладена в нього, інтуїтивно важко простежується. А уявіть собі допомагач застосунку, словов'язь якого на 90% побудована з подібних слів — користувач рахувача просто не зможе розібратися в межиличчі, не змінивши його на англійське чи російське змісцевлення. P.Y.Python 22:01, 15 листопада 2010 (UTC)

Р.Ѕ. Найбільше мене дивує авторство цього неологізму: слово вперше з'явилось в українізованому продукті компанії Microsoft, котру, як ми пам'ятаємо, було за що критикувати і в попередні часи — згадаймо хоча б українську клавіатуру без апострофа, постійну відсутність українського інтерфейсу чи його термінологічні недоліки, якщо він усеж з'являвся у продуктів компанії. Дивно, що компанія з доволі пофігістичним ставленням до української мови раптом стала для нас авторитетом, хоча не виключено, що автор слова «застосунок» до цього часу не знає, скільки літер в українському алфавіті. P.Y.Python 22:26, 15 листопада 2010 (UTC)

Це нікчемний аргумент тому, що люди, які запропонували додати до розкладки апостроф, і люди, які запропонували замінити кібеніматичний переклад з «додатками» на більш людинообдуманий, суть ті самі люди. Майкрософт виправляє свої помилки, це не привід для звинувачень. --W.M.drossel (обговорення) 11:21, 15 серпня 2012 (UTC)

ви маєте право на рефлексію від засвоєних традицій. От тільки спробуйте собі відповісти на всі питання і позначити всі факти. Програма і застосунок - різні поняття, в чому ви можете зокрема переконатися і у російській і в англійській вікіпедіях. Далі, Aplication/Приложение - це одне слово, а не два (як прикладна програма) і не три. Зокрема від цього слова, яке є важливим поняттям, утворюється низка похідних понять (Application level, Web application, Application server тощо). Далі, по факту застосунок вже вживається у різних спільнотах, у в М$, і у Еппл, і Адобі, і в лінуксі. На ют'юбі є роліки про застосунок. Ви можете переконатися також, що Гугл правильно відмінює це слово і коректно шукає його форми. Життя проходить повз вас?--Deineka 21:14, 16 листопада 2010 (UTC)

Ну то давайте коня обізвемо лошаддю або хорсою і будемо всі раді, бо слово вже ввів хибно в свою продукцію один монополіст. Щодо Епла - покажіть мені їхню продукцію перекладену на українську. Щодо лінукса, там ніколи той застосунок не використовувався. Це така само помилка як і пустий кошик, бо пустою може бути тільки дитина, а кошик порожній. Застосунок це помилка, його треба виправляти в продукції майкрософта, а не навпаки, змінювати весь світ навколо цієї корпорації. Але ви ж звикли, що вони нічого не виправляють, натомість змушують вас пристосовуватися під них...

Просто для інформації щодо Епла і їх продукції перекладеною українською: в 93му чи 94му році вийшла офіційна повністю українізована ОС 7.1, це була перша українська операційна система світу. Якщо я не помиляюся, російська ОС з'явилася на Маку після української. Я на ОС7 працював - всі переклади, розкладки клавіатури були чудовими. Зараз це пишеться на повністю перекладеній українською мовою MacOSX 10.9 --Дмитро Ковальов (обговорення) 10:06, 31 жовтня 2013 (UTC)

І щоб було зрозумілим, в англійській application використовується як, щось, що додається до чогось. Щоб було деяким зрозуміліше, то в російський це дійсно звучить, як щось що прікладиваєтся до чогось. Тобто Windows application, business application, distributed application все це додаток до чогось. Саме додаток, те що додається. а не застосовується. Та згадайте врешті решт, що таке аплікація - це додавання (а не застосування, воно навіть в зміст речення не вписується) якихось предметів, до якоїсь поверхні. І ще, деякі кажуть, до додаток не годиться, бо це переклад add-on. Але це не так, add-on перекладається як доповнення.— Це написав, але не підписав, користувач 93.74.227.238 (обговорення • внесок).

Та ну, читай словники!--W.M.drossel (обговорення) 11:21, 15 серпня 2012 (UTC) — Почитав. «Папінька, їхня фамилія Голохвастов, а ви якогось хвоста вплели» — гарна ілюстрація первісного значення латинського слова «аплікація» — «приплетення». Це справді «прикладене», але не «додаткове». --W.M.drossel (обговорення) 09:47, 17 серпня 2012 (UTC)

це неправда, в значенні англійського слова apllication нема смислу додавати, ви можете звіритися хоча б тут. Переклад apply - використовувати, застосовувати, вживати, apllication - використання, застосування. Додаток взявся від посередництва російського приложение яке є омонімом і означає і застосування (application) і додаток (addition, appendix). Тому той, хто перекладає application як додаток, не розбирається у предметі аж до готовності користуватися сурогатами і підробками--Deineka 16:27, 16 лютого 2011 (UTC)

Особисто я теж ніяк не можу привикнути до застосунку і ще одного новотвору в вікіпедії "сирцевий код" - ну вибачне, але як людині з вищою технічно освітою, ці слова дуже ріжуть вухо. згоден з P.Y.Python, що дані слова з ряду дротоходу, розчепірки, маху на вимах і т.д. Ніби всі і знають, а вживаються хіба що в комічному значенні, крім того порушують правила вікіпедії, щодо авторитетних джерел і загальновживаності... Volodimirg 13:55, 16 лютого 2011 (UTC)

Попервах слово "застосунок" дійсно ріже вухо, але звикаєш досить швидко, оскільки дійсно існує потреба замінити назву "прикладна програма" одним словом. Калька з російської "додаток" - спадок від того, що "комп'ютеризуватися" ми починали у російськомовному середовищі. Якби не це, то зараз обговорювали б чим замінити слово "аплікація" (така ж калька, але з англійської). Тим, хто відстоює варіант "додаток": спробуйте перекласти назву книги "Дифференциальные уравнения в приложениях". І уявіть лектора-математика, який каже студентам "одним з додатків диференціальних рівнянь є...". Отже, нову назву слід виводити від слова "застосування". Але, оскільки воно в українській мові має більш широке усталене значення, то варіант "застосунок" близький до оптимального.

Ви живете в якійсь альтернативній реальності. Я програміст, і багато подорожую. Звісно, більшість знайомих програмістів в мене російськомовні, я сам з Харкова, але і україномовні теж є. Слова застосунок я взагалі ніколи не чув. Тільки тут, в укрвікі. Це звісно дуже круто придумувати слова, але навіщо? І в усій україномовній технічній літературі, що траплялася мені на очі, використовується слово "додаток". І навіть якщо у вас є для цього аргументація, виникає питання "А судді хто"? Ви професора-лінгвісти, члена Академій наук абощо? А якщо мені теж якесь слово не подобається, я придумую аргументацію, чому воно мені не подобається, і позамінюю його усюди в укрвікі. І що це буде? Для мене це черговий варіант 193.19.228.130 13:13, 31 травня 2011 (UTC)

На мою думку, самий вдалий варіант - програмістський жаргон "аплікуха". :) Дуже легко говориться і гармонійно звучить в українській мові. Якщо серйозно - всі мови різні. І не завжди одне слово у одній мові мусить мати однослівний переклад в іншій мові: буває так, що такого нема. Англійське application перекладається на українську як "прикладна програма" або просто "програма". Чесно: думав, що "застосунком" applet обізвали, ну але ніяк не міг собі уявити, що це application. Те, що бувають програми, які в англійській мові не тільки "application", а ще й "program", і не всі програми мають звичний вигляд із графічним інтерфейсом - це нічого! Вони, все-одно, не перестають від того бути програмами. Просто такою є українська мова і не потрібно її за вуха тягнути до однозначної відповідності англійській. [Олег Деревенко - перекладаю на українську продукти Daemon Tools]

Погоджуюсь з вами. Якби тут "воювали" кулінари, то вони могли б вигадувати неологізм для французького "choucroute", бо їх, бачте, могла б не задовольняти немилозвучна "квашена капуста" :) --ZavalkoV (обговорення) 19:51, 17 грудня 2013 (UTC)

Ще, у слова застосунок є одна велика проблема. Інші іменники дієслівного походження, утворені з суфіксом "-унок", в українській мові мають значення результату дії, а не засобу її виконання. Наприклад: подарунок, пакунок, клунок, рисунок, стосунок. Єдиним подібним за змістовою формою словом, що приходить мені на думку, є "мельдунок" (пара - король і дама однієї масті у картярській грі "Тисяча"). Проте, це слово утворене від польського "meldowac" і, певно, не є узаконеним українським словом. А чому б не використовувати слово "знаряддя" для передачі терміну "application"? Так, це омонім і його в такому значенні навряд чи вже хтось вживав, але це слово ще не задіяне у комп'ютерній термінології і воно дуже підходить за змістом. Це, саме, "засіб виконання дій на комп'ютері". Вдумайтесь: "Запустити знаряддя 'Калькулятор'" - хіба погано звучить? І, ніби, зрозуміло. [Знову Олег Деревенко]

Власне, є аж дві помилки. Перша — гра у «зіпсований телефон», коли береться латинське слово «аплікація», перекладається з англійської на російську (цілком коректно), потім береться інше значення того російського слова й утворюється український «додаток». Я думаю, тут можна тільки усміхнутись. Друга — у самому англійському терміні. Хтось колись написав «application», маючи на увазі «computing program for user’s practical application», а не «application» насправді. В англійській мові відбулося перенесення значення, слово, яке позначало призначення, стало позначати засіб. Беручись за переклад, слід мати це на увазі! Особисто мені більше подобається українська однокоренева пара «ужиткова програма»—«ужиток», якщо вже брати за взірець явище англійської мови. «Прикладна програма»—«застосунок» — різнокореневі слова, й важко повірити, що вони означають те саме.

Хай там як, основний термін, мабуть, «прикладна програма», з двох слів; синонім «застосунок» — це, скорше, вузькоспеціальний жаргонізм, його варто вживати лише коли з контексту зрозуміло, що мова йде про програмування (точно так, як чуючи «жила», ми скоріше уявимо собі tendo calcaneus, ніж магматичну інтрузію).

Я маю нахабство переставити слова застосунок і прикладна програма, сподіваюсь, не пру проти більшості!--W.M.drossel (обговорення) 11:21, 15 серпня 2012 (UTC)

Addin/Addon

якщо слово додаток використовувати для програм, то як тоді перекладати слова Addin/Addon з тієї ж сфери? --Alex Blokha 08:02, 5 липня 2011 (UTC)

"Аддон", ні?

Розширення--92.112.229.242 07:45, 27 травня 2014 (UTC)

Незнаю як тут обговорювать, але add-on перекладається як доповнення.

Дивіться також

Вікіпедія:Перейменування статей/Застосунок → Застосування-- Володимир Ф 08:48, 30 жовтня 2008 (UTC)

Застосунок стосується прикладної програми(application), а не програмного забезпечення(software)!!!

Останнім часом спостерігаю, що слово застосунок совають туди, куди воно навіть не совається. Не доводьте до абсурду. Шановні не варто всюди заміняти програмне забезпечення на застосунок (application), адже ПЗ (software) більш-ширше поняття, а не взаємозамінне. Якщо просто, то там де вживається про конкретну програму, можна вжити застосунок, а якщо про ряд програм чи всі програми системи - це уже програмне забезпечення. Навіть в російській мові слово "приложение" вживається рідко загалом лише для того щоб не писати кожного разу прикладная програма або "компютерное приложение", думайте коли вживаєте застосунок, хоча його взагалі не варто вживати як неологізм у інших статтях. Volodimirg 15:03, 17 березня 2011 (UTC)

Повний варіант англійського оригіналу — «application software» (тобто, прикладне програмне забезпечення). Software може стосуватись як програмного забезпечення, так і окремного програмного продукту, application здебільшого позначає окрему прикладну програму (хоча межа неясна, зважаючи на те, що окремий application може реалізовуватись як набір допоміжних програм і бібліотек). Який правильний застосунок у комп'ютерного «застосунка» — невідомо, це неологізм, спосіб використання якого ще не виробився. P.Y.Python 13:19, 25 січня 2012 (UTC)

скоріш за все застосунок може складатися із застосунків, просто термінологія швидкозмінна. Коли зароджувалась термінологія ще не було настільки складних програмних комплексів, а з появою інтернету багато комп'ютерної термінології взагалі стала відносною. -- Volodimirg 14:06, 25 січня 2012 (UTC)

На днях роздумав над перекладом Application Programming Interface і дійшов висновку, що якщо вже Application перекладати як застосунок, то потрібно і всі інші слова із Application (API, Application Software і т.п.) перекладати із використанням слів застосовний, застосунок і т.д., а то якось руйнується вся система. Так основне джерело, що захищає застосунок [[1]] наводилосьсь Застосовна програма, замість прикладна програма. Отже Application Programming Interface, щось на зразок Інтерфейс програмування застосунків. Такі ось пироги. -- Volodimirg (обговорення) 10:41, 11 лютого 2013 (UTC)

можна і просто використовувати іменник "прикладення", тоді ніякої заміни термінології не потрібно і все узгоджується з прикладним програмним забезпеченням.-- Volodimirg (обговорення) 10:09, 27 лютого 2013 (UTC)

Не знав про існування такого слова як «застосунок» в цьому значенні. Проте на його користь свідчить походження слова «application» — «to apply» = «застосовувати». Що ж до слова «додаток», то вище висловлено вірне зауваження про вживання цього терміну замість англ. слова «addon» (наприклад, в україномовній версії Firefox — «add-ons» = «додатки». Що ж до різних варіацій слова та словосполучень, то в різних випадках можна його використовувати, змінюючи при перекладі структуру словосполучення. Application sofware — просто як «прикладне програмне забезпечення», «комп'ютерна програма-застосунок» тощо (вживати їх як синонімічні поняття, в залежності від контексту) application program — «програма-застосунок», або «прикладна програма» тощо. Саме слово «застосунок» вживати як основне поняття наряду із поняттям «прикладна програма». Слово «додаток» — мені здається, краще витіснити із вживання в такому значенні, і залишити його там, де воно відповідає своєму значенню — тобто є і справді додатком (add-on). Така моя думка, хоча насправді я не знаю як краще, і наскільки є правильним та доцільним використання слова «застосунок». Просто мені от треба перекласти слово «application», в значенні — міні-гра для мобільного девайса, а я не знаю, який переклад правильний… Використаю слово «застосунок», оскільки «прикладна програма» звучить якось занадто формально і в цьому випадку — навіть «грубо» :) а слово «додаток» якесь наче невідповідне…--Piramidion (обг.) 14:25, 5 грудня 2013 (UTC)

альтернативна версія

розумію що ніхто її не візьме до відома, тим більше почне використовувати, але як на мене більш влучно звучатиме віддієслівний іменник "застосовання" накшталт "угруповання", "устатковання", "марковання" тощо

Щось ви не дуже з українською мовою знайомі, усюди "о" замість "у" тичете. DarklamaR (обговорення) 10:58, 14 червня 2013 (UTC)

Щоб вибрати вірний перклад слова application потрібно розглянути ланцюжок словотворень: дадати->додавання->додаток, рахувати->рахування->рахунок, застосувати->застосування->застосунок. Тобто слова додавання, рахування, застосування позначають об'єкт-дію, а слова додаток, рахунок, застосунок є результатом дії. Тому правильним перекладом user application program буде застосування користувача. А слово застосунок має право на існування як результат виконання програми користувача.

Як правильно перекласти user application program

Щоб правильно перекласти термін user application program потрібно розглянути ланцюжок словотворень: додати->додавання->додаток, рахувати->рахування->рахунок, застосувати->застосування->застосунок. Тобто слова додавання, рахування, застосування позначають об'єкт-дію, а слова додаток, рахунок, застосунок є результатом дії. Тому правильним перекладом user application program буде застосування користувача. А слово застосунок має право на існування як результат застосування програми користувача.

"застосовання користувача" - якось неоднозначний переклад получився, "застосунок користувача", "прикладна програма користувача" - ще куди не йшло. Як на мене дуже мала різниця в написанні і вимові "застосування" та "застосовання" і якось виходить штучне утворення слова. Особисто мені більше подобається "прикладення", тоді і офіційну усталену термінологію непотрібно переробляти як то "прикладна програма" та "прикладний програмний інтерфейс" -- Volodimirg (обговорення) 13:50, 1 листопада 2013 (UTC)

user application program дослівно, "в лоб" — користувацька застосовна програма, але по суті — (під)програма застосунку користувача / користувацького застосунку. (Для українського перекладу фактично отримали зворотній порядок слів відносно англійського оригіналу.) Див., наприклад, http://www.translate.ru/ для user application , там одне зі словосполучень: run time user application program — динамическая программа приложения пользователя.-- Володимир Ф (обговорення) 13:08, 27 березня 2015 (UTC)

Пфф

Схоже не у одного мене це слово викликає жорсткий батхерт -_- Чому не додаток? Може застосувальник? Придодавальний застосуванок?--92.112.229.242 07:21, 27 травня 2014 (UTC)

ваші проктологічні проблеми я б не радив оприлюднювати. А щодо застосунку то ось, може щось стане зрозуміліше http://msu.kharkov.ua/tc/cons/applic.html --zmi (обговорення) 08:16, 27 травня 2014 (UTC)

додаток - краще підходить для addons. Мені особисто подобається слово "прикладення" - логічно лягає у систему перекладів "прикладна програма", "прикладний програмний інтерфейс" і т.п. Хоча мовознавці мабуть не погодяться, але вони не комп'ютерники. -- Volodimirg (обговорення) 08:20, 28 травня 2014 (UTC)

Чому не перекладати як аплікація, як це роблять всі нормальні люди?

З гугл-транслейт:

польська - aplikacja
чеська - aplikace
словацька - aplikácie
хорватська - aplikacija
сербська - апликација
боснійська - aplikativni softver (взяв з вікі)
македонська - апликација

російська - приложение
болгарська - приложение

білоруська - дадатак

Згоден. Особливо жахливо виглядає «веб-застосунок». Але вказано, що слово аплікація вже запозичене. Скоріше за все мається на увазі дитяча творчість пов'язана з наклеюванням фігурок вирізаних з кольорового паперу або тканини на якусь основу. То й що, десь є правило: забороняється запозичувати слова більше одного разу чи що? Втім, мене більш бентежить той факт, що в статті є викривлення дійсності, це наводить мене на думку, що «застосунок» проштовхує якийсь тролль. Ось конкретно: application = приложение — так, дійсно, а далі: attachment = приложение — ні! ніхто так не перекладає, використовується інше слово — «вложение», укр: «вкладення» (не «додаток»). Чому вирішили, що «застосування» не підходить? Бо описує дію, а не предмет? Application і приложение — так само описували по-перше дію! Застосування, пристосування, які проблеми? Навіщо вигадувати нове смішне слово? Бо його хтось вже використав? Так це може бути одна людина, якийсь технічний перекладач, що встиг і на Київстар попрацювати і на Майкрософт. Ця людина паплюжить мову так наче вона її ненавидить. І робить це хитро, підступно, користуючись довірою компаній, своєю професією. Що ще знайшов, оскільки програма прикладна, цілком підходить слово ПРИКЛАДЕННЯ: ПРИКЛА́ДЕННЯ, я, сер. Дія за значенням прикласти. Антибіотики, будучи біологічно активними речовинами, в залежності від об'єкта прикладення та від зовнішніх обставин і умов діють по-різному: то пригнічують життєві функції організму, то стимулюють їх, а в багатьох випадках залишаються цілком інертними (Мікробіологічний журнал, XXII, 4, 1960, 67); В таборі імперіалізму тсчиться гостра конкурентна боротьба за ринки збуту, сфери прикладення капіталу, за джерела сировини (Програма КПРС, 1961, 24).

Настав час перейменувати статтю, викинути «застосунок» як сміття з української мови

Я уважно прочитав полеміку.
В українській мові нема такого слова як «застосовна (програма)», тим більш нема «застосунок». Це не правда, що так треба перекладати англ. «user application program» — бо усі слова в англійській назві є законними англійськими словами, а не неологізмами. Також в англійській, в російській мовах — це поняття передають кількома словами («user application program», «прикладная программа»), тож не треба в українській мові впихувати в одне слово.
Слово «застосунок» штучне, неоковирне, воно має префікс «за-» й корінь «стосунок», «стосунки». Слово «стосунки» найчастіше означає «стосунки між людьми», або між державами (групами людей). Між предметами (зокрема комп'ютерними програмами) не буває «стосунків» чи «застосунків» — це намірене злосне калічення української мови. Подивіться в словнику Грінченка або «Академічний тлумачний словник (1970—1980)» — там нема слова «застосовний, застосовна» від якого нібито утворено «застосунок». Українське "застосувати" на російську перекладається — «применить, использовать», так чого ж ви не пропонуєте слів рос. «применик, использовник»?
За значенням це «службова програма» або «програма користувача». Зокрема Дейнека пише:

• Важливо, що цю програму застосовує користувач… Системний і службовий софт також не вичерпується лише утилітами--Deineka 17:13, 12 червня 2009 (UTC)
  

От з цього поняття у Дейнеки — «службовий софт» — й витікає загально знайома назва «службова програма»! А з поняття у Дейнеки «цю програму застосовує користувач» — витікає загально знайома назва «програма користувача».

Терміни «службова програма» або «прикладна програма» — найкращі, бо «програма користувача» може мати двозначність у тому випадку, якщо будуть плутатися поняття «конкретного користувача цієї програми» й «загального безіменного користувача».
Тож якщо протягом одного тижня не буде заперечень — я перейменую статтю у загальнозрозуміле «Прикладна програма» з преамбулою:

• "Прикладна програма або службова програма — комп'ютерна програма з якою працює користувач комп'ютера, але яка не є частиною операційної системи (програми операційної системи називаються «системні програми»), також прикладні програми відрізняються від «утиліт» та «драйверів».--Vles1 (обговорення) 01:47, 17 червня 2016 (UTC)

Цілком слушно! У гонитві за впровадженням українських неологізмів не варто, на мою думку, відверто нехтувати самим змістом терміну. Повністю погоджуюсь з попереднім дописувачем та його аргументацією.

Назва статті має містити основний термін, а не скорочення чи новотвори

Шановні, у дискусії про додатки та застосунки ми забуваємо, що стаття перш за все має описувати певний предмет, і у нашому випадку це є прикладне програмне забезпечення, а ніяк інакше. Кому така довга назва не до смаку — ваше право, та не слід відтягувати зміст статті у бік словотворчості. Термін "прикладне програмне забезпечення" є обґрунтованим та точно передає смисл предмета. Так ми розуміємо, що це программне забезпечення (а не малюнок чи лист від бабусі), та саме прикладне (а не системне чи якесь інше), тобто має певний практичний зміст. Саме так має називатись стаття, а всі бажані та небажані скорочені назви, кальки і транслітерації, новотвори та жаргонізми краще надавати в дужках. У Вікіпедії немає статті за назвою "Автівка", немає статті "Міліціянт", та немає статті "Пательня", тому, вважаю, що немає у Вікіпедії місця і для статті "Застосунок".

Окрім того, зверніть увагу на назву терміну на інших мовах. Орігінальний термін англійською мовою — саме "Application software", а не "application" або "app", бо то є лише скорочення. Аналогічно у німецький (Anwendungssoftware, скор. Anwendung), російський (прикладное программное обеспечение, скор. приложение), та багатьох інших мовах. Тим більш дивно бачити слово "застосунок" як у змісті статті, так і у назві, коли це слово не є вживаним у жодному літературному джерелові окрім однієї статті в одному журналі, а вся аргументація щодо вживання цього слова ґрунтується на: а) "бо це слово трапилось у продуктах компанії Майкрософт"; б) "бо про це слово знайшли одне посилання в інтернеті". Вибачте, але це надто несерйозно.

Як Майкрософт працює над локалізацією я знаю на власному досвіді, тому проникнення "застосунку" до офіційної термінології компанії можу вважати більше за випадковість поєднану із любов'ю до малознайомих слів, аніж за результат сумлінної розумової праці відповідальних осіб.

Після усього написанного перевірив публічну термінологічну базу Майкрософт на мовному порталі (language portal), і вбачаю плавний перехід до використання просто слова "програма" в якості перекладу для "application". Тож, можливо, на боці застосунку скоро буде одним аргументом менше.109.87.229.83 20:31, 7 жовтня 2016 (UTC)

Пропоную прибрати порівняння слова «приложение» з «attachment»/«додаток»

Бо це насправді не так використовується, ось приклади (Майкрософт): https://www.microsoft.com/Language/en-US/Search.aspx?sString=attachment&langID=ru-ru https://www.microsoft.com/language/en-us/Search.aspx?sString=attachment&langID=uk-ua Вкладення/«вложение». Не додаток і не «приложение». В цілому вірно, що додаток в даному випадку це калька с російского «приложение» в значенні додаток (або «appendix»), проте не «attachment» бо для attachment використовуєтся інше російське слово «вложение».

Прикладка

Введений "застосунок" чомусь не узгоджений з application program / прикладною програмою. Мало б бути, як в мовознавстві, "прикладка" (порівняйте: ru:Приложение_(лингвистика)).--ЮеАртеміс (обговорення) 10:07, 16 липня 2018 (UTC)

застосовний vs прикладний

ЗАСТОСО́ВНИЙ, а, е. Який можна застосувати, використати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 332.

ПРИКЛАДНИ́Й, а, е. Який має практичне значення, не теоретичний.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 638.