Обговорення:Купол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стаття «Купол» входить до спільного для всіх мовних розділів Вікіпедії списку необхідних статей.
Її покращення й доведення до статусу вибраної є важливим напрямком роботи проєкту.
Статтю «Купол» поліпшено в рамках Тижня архітектури
(21 січня — 11 лютого 2015 р.)
Рік 2010 2011 2012
Переглядів 1467 2495 3311


В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ НЕМАЄ СЛОВА "КУПОЛ"! УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ЦЯ КОНСТРУКЦІЯ ЗВЕТЬСЯ - БАНЯ![ред. код]

Не плутати із банею....[ред. код]

Щось дуже дивне... А у чому полягає принципова відмінність купола від бані? Чи лише в тому, що легше зріктися укр. слова баня і послуговуватися іноземними куполом? І звідки в укр. мові взялося друге значення слова баня? Чи, знову-таки, важко вживати укр. слово лазня? --ДмитрОст 12:45, 26 січня 2012 (UTC)[відповісти]

Цитую нашу Вікі-статтю: Баня — гранчаста або кругла в плані форма даху над куполом або.... Якщо відмінності між цими речами немає, то яким чином баня може бути над куполом?--Сергій (oбг.) 22:34, 13 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
О! Хоч комусь це треба та цікавить. Дякую за роз'яснення, але я проведу ще декілька ґрунтовних консультацій із архітекторами щодо цього питання. Бо попередньо, ніби між ними дійсно є різниця, але тоді слід чітко провести різницю між цими поняттями і описати відмінності у статті. --ДмитрОст 07:55, 15 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
Зверну увагу ще на кілька моментів на користь такого поділу.
  • Купол — склепінчасте перекриття у вигляді сфери або сегмента кулі. — (Клименюк Т. М. Ілюстрований словник архітектурних термінів. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010. — С. 70). Але бані той словник нажаль не подає. Щоправда слово трапляється у тексті іншої статті того словника: Глава - назва бані, яку спочатку виконували у формі шолома, пізніше - у формі цибулини, груші, конуса... (там же, с. 149). Якщо прийняти ці визначення, то виходить, що муроване склепіння - це купол, а бляшаний "шолом" - баня (або глава).
  • На конкретних прикладах. Ось цей собор має типові цибулясті бані і при цьому сферичне або близьке до сферичного склепіння (купол). Тобто в такій ситуації між сферичним мурованим куполом і цибулястою бляшано-дерев'яною банею мав би навіть утворитись певний простір. І стає цілком очевидно, що є баня, а що - купол. Ось гляньте розріз церкви у Жовкві. Там з добрий десяток метрів відстані між куполом і банею.
  • У даній вікі-статті усе ніби більш-менш. З картини випадає хіба що розділ "Купол-маківка", де з усього видно, що йдеться власне про баню (зовнішню оболонку). Автор розділу здається "не відав що творив". Зрештою і не дивно - роділ повністю злизаний з РуВікі, де хтось, не приходячи до тями його створив. Але якщо і переносити розділ до статті "баня", то після того, як ознайомимось із хорошим друкованим фаховим джерелом по типології бань, а не з "класифікацією" із сайту якоїсь єпархії. Бо дуже подібно на ОД (сумнівні твердження про суто російський характер форми).
  • Щодо консультації фахівців, то це дуже добре. Але вона не замінить джерел. Зрештою, відомі факти як фахівці з десятками років стажу (часом сиві діди) на поч. 1990-х проектували у тому ж Львові храми доволі спірні (наприклад чотирибанні, що є грубим порушенням символіки). Це пов'язано із тим, що за радянський період виховано кілька поколінь світських фахівців-архітекторів, які ну ні в зуб ногою не розбираються у храмовій архітектурі. Тож і з оцінками фахівців теж слід бути обережним. Я зустрічав на своєму віку одну фахову публікацію по типології бань, одну книгу по сакральній архітектурі України, статтю одного інженера про сучасні бетонні склепіння куполів. Але нажаль жодного з них зараз під рукою не маю і віднайду їх - добре якщо через місяць або й кілька. Тож давайте не поспішати, а по мірі знаходження фахових джерел розмежуємо і доповнимо обидві статті. Принаймні тема "купола" на стільки широка і цікава що могла би бути доведена до вибраної - далекої від того, що зараз.--Сергій (oбг.) 09:32, 15 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
Річ у тім, що я підійшов до цього питання не як архітектор, а як мовознавець. Тому мене дещо приголомшила стаття про баню... От, бо вчителі активно вводять і виправляють у мовленні учнів слово купол на баню, мотивуючи це тим, що слово купол скальковане із російської (чи бозна там із якої). І вживають слово баня передусім до верхівок церков: золота баня, срібляста баня, похилена баня тощо. Я, власне, хоча б для себе хотів то з'ясувати, тому дуже вам вдячний за те, що допомогли мені внести ясність та чіткість розуміння (хоча б орієнтовного) між куполом та банею. Що баня, то один з елементів купола. --ДмитрОст 09:41, 15 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
Словник Грінченка взагалі не знає такого слова купол в українській мові. Водночас слово баня є і відповідає воно якраз російському «Куполъ на церкви, вообще на строеніи». --ZxcvU (обговорення) 16:28, 20 липня 2020 (UTC)[відповісти]

@Aeou:, @ДмитрОст: Гадаю, що цю статтю все ж треба перейменувати на Баня:

Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Свод – склепі́ння;

с. купольный – с. баня́сте;

Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) свод 1. зводі́ння; зве́дення; звід,-во́ду 2. склепі́ння (конструкція)

с. ку́польный склепі́ння ба́неве

--Igor Yalovecky (обговорення) 11:26, 5 квітня 2024 (UTC)[відповісти]

Зображення[ред. код]

@Shkod: Якщо купол це те, що йде під банею, то може варто прибрати зображення ззовні і залишити тільки зсередини? --Igor Yalovecky (обговорення) 10:37, 13 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

Тут певно треба виясняти етимологію термінів. Етимологічний словник української мови: В 7 т. (гол. ред. О. С. Мельничук), дає такі визначення:
Купол - опукле покриття будівлі, баня (т.3, С.148-149).
Баня - купол на будівлі (т.1, С.136).
Практично різниці між цими термінами немає. Термін "баня", очевидно, більше пов'язаний з культовими спорудами. "Купол", отже, є дещо ширшим поняттям і баню можна розглядати як один з різновидів купола. --Shkod (обговорення) 16:46, 13 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
@Shkod: Це словник 1983 року. У той час намагались наблизити українську мову до московитської, тому не дивно, що там є купол. --Igor Yalovecky (обговорення) 11:30, 5 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
"Купол" походить від латинського лат. cupula. І ще у понад 30 мовах є подібне слово такого ж походження і у тому ж значенні. --Shkod (обговорення) 12:21, 5 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Це не може бути доводом того, що це слово в українській мові саме таке. --Igor Yalovecky (обговорення) 16:34, 5 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
А це? [1] Складається враження, що є! --Shkod (обговорення) 18:02, 5 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Чудовий приклад того, що слово купол було насаджене совітською системою примусу. Всі входження після 1933. Ба більше, Собор Гончара надрукували 1968, дивлячись на першу сторінку я сумніваюсь, що там є щось давніше. --Igor Yalovecky (обговорення) 19:37, 5 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Та просто уявіть собі який розрив шаблонів, яке непорозуміння. Купол - баня, тепер ще й лазню важче замінити на московитську баню. --Igor Yalovecky (обговорення) 19:39, 5 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Жива мова - це мова, яка постійно розвивається, збагачується новими словами і синонімами у т.ч. і запозиченими. Чим більше синонімів, тим багатшою є мова. Не бачу сенсу заганяти мову в рамки словника столітньої давності. --Shkod (обговорення) 10:38, 8 квітня 2024 (UTC)[відповісти]