Обговорення:Міжнародний жіночий день

Ця стаття є частиною Проєкту:Фемінізм (рівень: 3, важливість: найвища)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з фемінізмом. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники та учасниці проєкту будуть вам вдячні.	Статті проєкту «Фемінізм» Рівень якості Важливість Найв. Вис. Сер. Низ. Невід. Всього Вибр. 1 1 2 Вибр. 1 1 Добр. 1 2 3 1 7 I 3 2 4 2 2 13 II 14 43 65 23 1 146 III 22 141 331 131 8 633 IV 25 139 201 153 9 527 Список 2 18 4 3 3 30 Невід. 1 28 304 108 442 883 Всього 67 373 912 423 467 2242 Статистика оновлюється автоматично ↻
III (у розвитку)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Фемінізм має рівень «стаття у розвитку».
Найвища	Важливість цієї статті для проєкту Фемінізм: «найвища»
Портал «Фемінізм»	Чим допомогти: Додавайте цей шаблон {{Стаття проєкту:Фемінізм}} на сторінки обговорення всіх статей феміністської тематики.

вилучений зі статті текст, котрий не має відношення до "міжнародності", а швидше лежить до статті права жінок або до якоїсь ін.

Аналоги свята у дохристиянські часи

У "дохристиянські" часи не існувало тоталітарних ідеологій. Жодного аналогу політичне "свято" не могло мати в часи, коли не існувало лівих ідеологій. --Brandner (обговорення) 14:06, 9 березня 2021 (UTC)

Своїм корінням жіночий день сягає в багатовікову боротьбу жінок за участь у житті суспільства нарівні з чоловіками. У Древній Греції Лісистрата заради припинення війни організувала сексуальний страйк проти чоловіків (Лісістрата («Та, що розпускає військо») — п'єса Арістофана, де вона й усі грекині заприсяглися не спати з чоловіками, поки ті не укладуть мир), під час Французької Революції паризькі жінки, що виступали за «свободу, рівність та братерство», організували марш на Версаль, щоб вимагати надання жінкам виборчого права.

Разом з тим історія свідчить, що традиція вшановувати жіноцтво існувала протягом всієї історії глобального суспільства, але в різні часи і в різних країнах світу вона набувала різних форм.

Свято весни, воскресіння і появи нового життя люди святкували з найдавніших часів. Це свято мало багато важливих суспільних функцій, зокрема слугувало початком відліку нового року, важливою віхою у сільськогосподарському календарі тощо. В цей день у багатьох народів світу традиційно важлива роль відводилась жіноцтву, підкреслювалась суспільна роль жіноцтва як дружин, матерів, подруг, коханих тощо.

Слов'яни дуже поважали жінок і щонайменше два дні щотижня (а не раз на рік!) були «жіночими».^{[джерело?]} Наші предки в літні місяці святкували своєрідний «жіночий» тиждень, який завершувався святом «брикси» — у цей день жінкам було можна «брикатися», тобто висувати найнеймовірніші забаганки, які їхні лада мали виконувати. Проводилися ігри, в часі яких чоловік мав носити жінку на спині чи карку, і яка пара найдовше витримає, то визнавалася найкращою в громаді.

Від стародавніх свят весни, нового року і воскресіння ведуть своє походження зокрема такі сучасні свята глобального суспільства, як Новий Рік, Різдво, Великдень, Навруз та багато інших.

Аналоги свята у християнському світі

З народженням Христа і поширенням християнства у житті глобального суспільства відбулися значні зміни, зокрема у святкуванні свят і календарі. З'явилося багато нових свят, які перебрали на себе суспільні функції колишніх язичницьких свят, зокрема стали віхами у нових сільськогосподарських календарях в різних регіонах світу. Більшість функцій стародавнього свята весни, воскресіння, появи нового життя і нового року перебрали на себе такі християнські свята як Різдво, свято Божого втілення і Великдень, свято Божого воскресіння. Разом з тим, вищезазначені свята, у силу значеннів, які в них вкладалися, не підходили у якості святкування дня жіноцтва. Тому у християнських суспільствах світу вшанування жіноцтва відбувалося в інші дні, які були пов'язані з жінками, що прославилися своїм праведним життям і могли служити прикладом для наслідування у якості дружини, матері, громадянки суспільства чи віруючої. Ключове з них це свято в неділю Жінок-мироносиць, на згадку про найближчих до Христа жінок, які були його ученицями. Саме вони перебували з ним під час хресних страждань, і не покинули його на відміну від Апостолів (окрім Івана Богослова). Вони були першими, хто отримав звістку про Христове Воскресіння. Протягом року також неодноразово згадується пам'ять багатьох святих жінок-мучениць, та інших праведниць.

Аналоги свята у мусульманському світі

У мусульманському світі до останнього часу прийнято було переважно наголошувати на ролі чоловіка у громадському житті. Неофіційно роль жінок була так само важливою, як і в інших суспільствах, просто про це не прийнято було говорити вголос. Як і в інших суспільствах, де велике значення відіграє релігія, в ісламі існують приклади жінок, які є зразком до наслідування. Чи не найбільше значення серед них традиційно прийнято надавати Айші, вірній дружині Мухамеда. Присвячені їй дні в сучасному мусульманському світі розглядають як аналоги Міжнародного дня жіноцтва^{[джерело?]}.

Аналоги свята у юдаїзмі

Клара Цеткін та Роза Люксембург, 1910

В юдаїзмі жіночим днем традиційно вважають свято Пурім. Цей день підкреслює роль жінок у житті єврейського народу.^{[джерело?]} Свято Пурім встановлене в пам'ять про спасіння перських євреїв від знищення Аманом (Гаманом), улюбленцем персидського царя Ахашвероша (Ксеркса (V ст. до н. е.), завдяки царській дружині Естер. Його святкують на початку березня (наприкінці лютого), а часом Пурім припадає саме на 8 березня.

Єврейка Есфір, за посередництвом свого родича Мордехая довідавшись про задуми Амана, посприяла виходу царського указу, який дозволяв євреям винищити усіх, хто становить для них смертельну небезпеку. В результаті чого, за одну ніч було вбито близько 75 000 осіб неєврейського походження по всьому царству.

«І били юдеї всіх своїх ворогів, побиваючи мечем, і забиваючи та вигублюючи їх, і робили з своїми ворогами за своєю волею»

«І позабивали вони між своїми ненависниками сімдесят і п'ять тисяч»

Цікаво, що, на думку деяких людей, святкувати міжнародний день жіноцтва саме 8 березня Клара Цеткін (нібито єврейка за походженням) запропонувала саме на честь свята Пурім.^{[джерело?]}

При цьому треба врахувати, що Клара Цеткін (дівоче прізвище — Ейсснер) народилася в лютеранській родині вчителя сільської парафіяльної школи та за сумісництвом органіста місцевої кірхи. А єврейське прізвище Цеткін, під яким вона ввійшла в історію, — це прізвище її чоловіка, російського єврея Осипа Цеткіна.

В СРСР

А яке відношення до СРСР мають 1918, 1919 роки, журнал "Работніца", що вийшов у 1914 році?--Unikalinho (обговорення) 08:08, 23 квітня 2015 (UTC)

Історія статті

Стаття про Свято, присвячене жінкам, перетворилась на феміністську агітку, до того ще й звинувачення свята в "політичності" й прибічності якимось ідеологіям. Дуже шкода. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:41, 10 березня 2021 (UTC)

де? свято й розпочалося як боротьба жінок за виборче право та рівну оплату жінок. Це історія і це факт, який підтверджений не одним АД --『Gouseru』 ^Обг. 05:52, 12 вересня 2021 (UTC)

Слово <<тоже>>

В Українській мові є слово "тоже". Воно використовується як вказівник на те, що щось є подібним чи ідентичним до чогось іншого, так і в значенні "також" або "теж". Наприклад, "Я тоже люблю мандарини" або "Він любить книги, а тоже малювання". Другий хрущ (обговорення) 09:40, 9 березня 2023 (UTC)

ТАКОЖ чи ТОЖЕ

(або — "АГРЕСИВНЕ проштовхування СУРЖИКУ")

Вікіпедія є вільною, доступною для редагування кожному (в більшості випадків) енциклопедією.
Але не слід зловживати своїми правами, особливо коли наполягання базуються на сумнівній аргументації "НАРОДНОСТІ" тої чи іншої словоформи.

Не все, що використовується окремими представниками народу, ПОВИННО бути долучено до визнаного суспільного використання лише через егоїстичне бажання окремих осіб.

У випадках суперечностей щодо вживання тих чи інших слів варто використовувати "Академічний тлумачний словник української мови", онлайн доступ до якого за посиланням:
http://sum.in.ua/

Слово ТАКОЖ в цьому словнику ПРИСУТНЄ.
Слово ТОЖЕ в цьому словнику ВІДСУТНЄ.

Але слово ТОЖЕ присутнє в словнику українського суржика "Антисуржик". Посилання:
http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=19&t=1648

До бажаючих залучати відсутні в усталених словниках словоформи буде велике прохання:
НЕ ЗНУЩАЙТЕСЬ з української мови, не використовуйте для цього псевдоаргументацію.