Обговорення:Надпровідність

Ця стаття є частиною Проєкту:Фізика (рівень: 1, важливість: найвища)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані фізики. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
I (повна)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Фізика має рівень «майже повна стаття».
Найвища	Важливість цієї статті для проєкту Фізика: «найвища»
	Чим допомогти:

Обговорення електронів та фононів в розділі Теорії надпровідності варто помістити після Теорії Лондонів або взагалі прибрати оскільки вони не стільки пояснюють ефект як відволікають читача. У властивостях надпровідників дуже мало саме про властивості, а обговорення надпровідників I та II роду краще перенести до розділу "Класифікація надпровідників" (який ще треба створити).--Did Panas 08:27, 4 серпня 2008 (UTC)

Цю статтю треба чистити або переписувати. Наскільки я розумію вона була переписана з якоїсь популярної, де автор намагався простими словами описати всю фізику. Тому дуже багато зайвого. У вікіпедії можна відправити читача в потрібний розділ синіми лінками і зосередитися на самому предметі. Дядько Ігор 10:00, 4 серпня 2008 (UTC)

Критичний струм

Про критичний струм у вступі краще не писати. Це вірно, наприклад, для тонкого надпровідного провода, тоді $J_{c}\sim H_{c}$, але якщо зразок bulk? Критичне магн. поле $H_{c}$ є більш універсальною характеристикою, тому я внесу відповідні зміни.--Did Panas 09:15, 4 серпня 2008 (UTC)

Нелогічно. Навіщо поміщати надпровідник у зовнішнє магнітне поле? А те, що струм не може бути більшим за певний критичний - логічно. Дядько Ігор 09:57, 4 серпня 2008 (UTC)

Здається екпериментатори думали навпаки, тому і відкрили ефект Мейснера. Думаю це просто легше практично, тому в літературі як правило йдеться про критичні магнітні поля а не струми (окрім ефекту Джозефсона). --Did Panas 10:02, 4 серпня 2008 (UTC)

Ви плутаєте причину й наслідки. Критичне магнітне поле виникає тому, що існує критичний струм. Для виштовхування дедалі більшого магнітного поля потрібні дедалі більші струми, і врешті-решт надпровідник не витримує. Але, звісно, в літературі наводяться критичні поля, бо це важливіша характеристика. Дядько Ігор 10:24, 4 серпня 2008 (UTC)

Я нічого не плутаю. Я пишу про наступну ситуацію: є надпровідний зразок, його поміщають у зовнішнє магнітне поле. Якщо воно $<H_{c}$, то всередину зразка поле не проникає. Ніякий зовнішній струм не прикладається. Звичайно, внаслідок прикладення зовнішнього поля по поверхні надпровідника починають текти т. зв. мейснерівські струми, які звичайно зникнуть як тільки вимкнуть магнітнте полe. Можна підійти і іншим шляхом, взяти надпровідний провід або плівку, прикласти зовнішній струм і довести його до критичного значення. Проте перший випадок більш загальний в той час як другий реально застосовний до невеликого переліку геометрій зразків. --Did Panas 11:23, 4 серпня 2008 (UTC)

Ви плутаєте причину і наслідок. Магнітне поле нічим не шкодить. Частинки в магнітному полі не набирають енергію, а от більші струми означають швидший рух, більшу кінетичну енергію, і, як наслідок, розрив куперівських пар. Критичне магнітне поле існує лише тому, що існує критичний струм. Дядько Ігор 11:34, 4 серпня 2008 (UTC)

Про який струм ви пишете? Якщо мейснерівський - тоді так, якщо зовнішній - тоді ні. --Did Panas 12:26, 4 серпня 2008 (UTC)

Причина: густина струму будь-якої природи в надпровіднику не може перевищувати певну критичну. Наслідок: існує критичне магнітне поле, оскільки при більшому полі наведений на поверхні струм перевищував би критичний. Звісно, це не заперечує те, що ви написали. Правда, далі в статті говориться, що цих критичних полів кілька різних. Дядько Ігор 13:57, 4 серпня 2008 (UTC)