Обговорення:Наклад
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Репліка ЮеАртеміс[ред. код]
НАКЛАД 2, у, чол., діал. Видання; тираж. — Власне був тут поліційний комісар. Весь наклад простісінько з друкарні поволік до прокураторії [прокуратури] (Іван Франко, IV, 1950, 169); // Утримання, кошти. Він мав заїхати в ваші краї і казав, що завезе Вам книжки, що в останньому часі вийшли його накладом (Володимир Самійленко, II, 1958, 439); Олександр Маркуш під час іноземного панування на, Закарпатті провадив серед трудящих велику освітню роботу. Своїм накладом він видавав журнал «Наш рідний край» (Літературна Україна, 25.VI 1965, 1).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 103.--UeArtemis (обговорення) 06:54, 15 серпня 2013 (UTC)
- «Словник укладали в період, коли в УРСР втілювалася в життя „теорія зближення мов та націй“, за якою нібито всі мови та нації повинні були злитися в одну, тому зі словників викидалися питомі українські слова, які не схожі на російські. Щоб зберегти ці слова, мовознавці включали їх у СУМ із примітками „застаріле“, „обласне“, „діалектне“, „рідковживане“» Розгортаємо сучасний СУМ-20 — цілком літературне слово. —NachtReisender (обговорення) 16:10, 24 травня 2020 (UTC)