Обговорення:Райимбек батир (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Правильне найменування подивиться хоча б тут: https://www.wikidata.org/wiki/Q2002989#sitelinks-wikipedia, пане Анатолію обгрунтуйте що в жодній з цих мов нема відмінків.--Zvr (обговорення) 20:22, 5 травня 2014 (UTC)[відповісти]

Я так розумію, це назва типу наших Тараса Шевченка, Героїв Дніпра або Дружби народів, тобто станція (імені) кого.--Анатолій (обг.) 20:40, 5 травня 2014 (UTC)[відповісти]
Це тюркська назва, у казахській мові нема відмінків, зверніть увагу на моє посилання і написання у польській та білоруській (обидва варіанти білоруської), у цих двох мовах відмінковий ряд той же, що і за українською. Подивиться написання за казахською. Саме в цьому випадку варто лишити оригінал, а то вийде що й Яр Чали — губиться сенс. Якщо вже українізувати то: Раїм-можновладець-богатир (але то є смішно)--Zvr (обговорення) 21:35, 5 травня 2014 (UTC)[відповісти]
А чому порівняння з польською і білоруською? Невідомо, звідки вони брали інформацію. У Казахстані офіційною мовою, окрім казахської, є також російська, відповідно орієнтуватися слід на неї (адже там і рішення органів влади російською видаються). У статті написано, що станція названа від проспекту. А проспекти, як і вулиці, називають родовим відмінком: проспект Тараса Шевченка, проспект Абая, проспект Райимбек батира. Відповідно отримуємо і таку ж саму назву станції (аналог — Дружби народів, Героїв Дніпра у Києві, а не Дружба народів, Герої Дніпра). До того ж казахською проспект зветься Райымбек атындағы даңғыл, тобто проспект імені Райимбека. P.S. А в казахській вікі взагалі станція зветься просто Райымбек. Куди батир подівся?--Анатолій (обг.) 10:50, 6 травня 2014 (UTC)[відповісти]
Щодо назви станції, на офіційному сайті мерії: http://www.medeu.almaty.kz/page.php?page_id=500&lang=2&news_id=3134 Де там атындағы? «Райымбек батыр» — офіційна назва, а чому маємо орієнтуватись на російську версію? У ВРЕ, 1949, так там мис Сарич, то є мис Жовтий; — то як має бути?--Zvr (обговорення) 13:56, 7 травня 2014 (UTC)[відповісти]
Ще раз: читаємо статтю: Названа за однойменним проспектом на честь великого казахського батира Райимбека. Як ви проспект називали б?--Анатолій (обг.) 23:55, 7 травня 2014 (UTC)[відповісти]
Видалив, за проспектом, повертаємось до сайту акимату http://www.medeu.almaty.kz/page.php?page_id=500&lang=2&news_id=3134 . Що ще потребуєте? إن شاء ال --Zvr (обговорення) 00:07, 8 травня 2014 (UTC)[відповісти]
Наведіть будь ласка посилання на авторитетні джерела, хоча б акимат. І покажіть де є до станції атындағы? --Zvr (обговорення) 00:15, 8 травня 2014 (UTC)[відповісти]
Що потребую? Пере́кладу тієї сторінки.--Анатолій (обг.) 00:30, 8 травня 2014 (UTC)[відповісти]
Перепрошую, то вже не моя проблема, мій переклад для Вас не буде авторитетним.--Zvr (обговорення) 05:22, 8 травня 2014 (UTC)[відповісти]

Взагалі-то сполука "йи" українською пишеться, як і йі, - літерою Ї.--ЮеАртеміс (обговорення) 23:30, 29 листопада 2015 (UTC)[відповісти]

йи та йі це таки різні буквосполучення. Так, українській мові не притаманно починати склади на и, але в казахській таке є — Мойинти, Райимбек, Кайир тощо.--Анатолій (обг.) 00:07, 30 листопада 2015 (UTC)[відповісти]
В українській мові орфографічно не розрізняються йи та йі. А про "не починати склади на и" - це Ви абсурд ляпнули. У Ваших прикладах склади починаються на Й.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:23, 30 листопада 2015 (UTC)[відповісти]

2. Правописне і та ї вимовляються близько до и (йи) в таких випадках, коли вони в певних закінченнях, аналогічних до закінчень із и:

а) у всіх м’яких прикметниках відповідно до твердих закінчень: синій, безкраїми... (вимовляються "синьий", "безкрайими" – див § 52)
б) у наростках -їна, -їха, -їще, -їсько, -їк, -їн, -їкий, їнський, -їстий: Україна (вимовл. "Украйина"), Солов’їха, гноїще, боїсько, покоїк, Маріїн, солов’їний, український, троїстий... (порівн. долина, багнище, столик, Ганнин, качиний, танцюристий...)
в) у дієслівних закінченнях без наголосу: стоїмо (вимовл. "стойимо"), го́їти, озбро́ївся... (але під наголосом стоїть, напоїти... з йі).

Олекса Синявський, "Норми української літературної мови" (Харків, 1931)