Обговорення:Рудки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Можна додати, що в 1918 році в Рудках було проломлено український фронт поляками. В цьому районі діяла військова група "Рудки"(пізніше Гофмана) VIII Самбірської бригади і вела наступальні операціїї проти поляків в українсько-польській війні (1919 рік). Рудки зазнали і так званої пацифікації польською владою. Збереглась фотографія цих часів. Щодо чудотворної ікони Рудківсської Божої Матері то є багато неточностей. Ця ікона після приходу совітів зберігалась в Рудківській церкві (колись греко-католицька а згодом насильно переведена в московський патріархат). Десь наприкінці 1960-х років до церкви прибули працівники Ленінградського музею з приписом (від Москви) зробити копію цієї ікони. Вони перебували один чи два дні. Є гіпотеза, що цю ікону було підмінено копією і вивезено. Можливо спочатку до Ленінграду, а опісля контрабандно переправлено в Польщу. Згадана ікона мала слід кінського копита і мироточила. На жаль в мене раніше була виписка з архівної довідки про цю ікону. Але на даний час я не можу її віднайти. Там йшла мова про те, що ікона була намальована на липовій дошці та історію її повернення Чурилом назад до Рудок з Польщі (незадовго до його смерті). Старі священники стверлжували що згаданий костел це колись була українська церква, опісля відібраною поляками і реконструйованою під костел. Десь до 2000 року в Рудках існувала стара деревяна церква (була занесена як старовинна архітектурна памятка). Опісля церкву було розібрано а на її місці змуровану нову. Жаль але таким чином було знищено цінну історичну памятку. Слід зауважити, що десь в 1961-64 роках в підвалі міської лікарні (в центрі Рудок, колишній будинок НКВС)під час ремонту було віднайдено тіла закатованих енкаведистами людей. Тіла закатованих були штабельовані і густо пересипані вапном. Зрозуміло, що головний лікар відразу повідомив відповідні органи, а ті вночі вивезли тіла закатованих в невідоме иісце. Місцевий священник потай відправив молебен за убієнних. Як згадує автор матеріалу щодо крипти похованого в костелі польського драматурга Фредро, то довгий час його рештки були викинуті із саркофагу і розкидані по закутках (на той час костел було віддано під склад) грабіжниками в пошуках фамільного золота. До того ж місцеві дітлахи теж лазили там в пошуках та іграх. На неодноразові скарги поляків в Юнеско при ООН з Москви прибула комісія і впорядкувала саркофаг. Не вистарчало тільки ноги і руки і тому їх було замінено чужими із місцевого цвинтару. В комісію, яка підписувала акти ідентифікації, був включений і місцевий священник української церкви, який під тиском та залякуванням був змушений підписати цей акт. Після знищення греко-католицької церкви совітами багато книг, які зберігались до того в церкві чи костелі, (в т.ч. рарітетів) були спалено або складовано в Львівській церкві по вул. Руській. Одною з таких книг була праця професора теології Gvilelmi Esti "Розяснеснення неточностей святого письма" 1627 року, видання в Римі. В 1941-44 роках, після витіснення совітів німцями, інтерновані євреї працювали на впорядкуванні міських вулиць. З єврейського цвинтаря були забрані всі надгробки на вимощення хідників та доріг. <br /> <br/> Поріділе значно населення Рудок (після винищення євреїв під час 2-ї світової війни та виселення поляків на їх батьківщину) було поповнено за рахунок депортованих українців з Польщі в 1945-47 роках та нової совітської партноменклатури (для встановлення нового окупаційної влади на Західній Україні). mailto: wl19141918@gmail.com

Розташування на мапі[ред. код]

Розташування Рудок на мапі України зроблено з помилкою - на кількадесять кілометрів південніше за істинне (Рудки на мапі опинилися на кордоні Львівської області з Івано-Франківською). Тут набагато точніше - http://pl.wikipedia.org/wiki/Rudki_%28Ukraina%29

--Kvandr (обговорення) 13:55, 22 червня 2013 (UTC)[відповісти]

Із Самбірського району[ред. код]

Рудки — місто районного підпорядкування, розташоване на автошляху і залізниці ЛьвівСамбірУжгородЧоп. Рудки були центром Рудківського району, а в 1963-1964 роках входили до складу Городоцького району. Населення 5,7 тис. чоловік. Місто розкинулось на Самбірсько-Дністровській височині, у північній частині долини річки Вишеньки, притоки Сяну.

За деякими науково-довідковими джерелами, назва Рудки є зменшеною формою від поширених у слов'янських племен назв боліт, в грунті яких виступала рудувата або червонувата глина, — рудава, руда. Подібна болотяниста смуга утворилась вздовж південного краю колишнього Рудківського повіту, що, очевидно, вплинуло на виникнення назви Рудки.

Сліди заселення біля Рудок сягають кінця ІІІ тисячоліття до н. е., про що свідчить виявлене тут курганне поховання шнурової кераміки (бронзова доба). Тут виявлено поховання пшеворської культури (ІІ-ІІІ ст. до н. е.), яке дозволяє припустити існування в районі сучасного міста Рудок стародавнього поселення.

У ХІV столітті Рудки були хутором с. Бенькової Вишні (тепер с. Вишня). Як окреме село згадуються вперше в джерелах з 1472 року.

Вигідне розташування на торговому шляху Львів—Самбір і родючість грунту сприяли заселенню і розвитку Рудок. З 11 січня 1645 року Рудки згадуються як місто. У першій половині ХVІІІ століття Рудки отримали магдебурзьке право, що остаточно узаконило їх становище як міста.

За австрійським адміністративним поділом 1782 року Рудки ввійшли до складу Самбірського округу, а згідно з класифікацією населених пунктів 1784-1785 років були іменовані містечком.

За адміністративним поділом Галичини, запровадженим австрійськими властями 28 лютого 1867 року, Рудки стали центром Рудківського повіту. У другій половині ХІХ століття помітно збільшується населення Рудок. Якщо в 1860 році воно становило 1695 чоловік, то наприкінці 60-х років — 2140, початок 90-х — 2695 осіб, 1900 — 3268 осіб, на сьогоднішній день — 5700 осіб.

Інформація про Рудки у Самбірському районі. Якщо не треба, то видалити її і звідси. --ДмитрОст 09:08, 10 листопада 2012 (UTC)[відповісти]