Обговорення:Умовно-безплатне програмне забезпечення

Ця стаття є частиною Проєкту:Комп'ютерні науки (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з інформатикою і комп'ютерними науками. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Комп'ютерні науки.
	Чим допомогти:

Радіожурнал "Слово" радить Безплатне замість Безкоштовне

В українській мові звичайні в ужитку вислови:

• безплатна, платна – путівка, вистава;
• безплатні, платні – лекції, уроки, заняття, послуги;
• безплатний, платний – проїзд, концерт, вхід до музею, консультант;
• безплатне, платне – навчання, лікування, харчування, користування чим-небудь.

Але що маємо в сьогоденних засобах масової інформації? Газети друкують: „безкоштовна передача частини накладу у бібліотеки”, „безкоштовно передав колекцію державі”; теле і радіо передачі перенасичені висловами: „навчання безкоштовне”, „доставка безкоштовна”, „виклик майстра безкоштовний”.

В українській мові здавна вживані прикметник безплатний і прислівник безплатно – стверджує мовознавець Катерина Ленець. Усі без винятку академічні словники української літературної мови (одномовні та перекладні) подають прикметник безплатний ще й прислівник безплатно та іменник безплатність. Проте спостерігається і намагання частини мовців дистанціюватися від російського „бєсплатний”. Мовляв, українське безплатний – це калька з російської мови. Але це помилкове міркування.

Іменник плата, похідні від нього слова платний, платно, платність – складові української лексики, засвідчені словниками та іншими джерелами, уживані в усній мові українців. Саме прикметник платний передає значення „за який платять, якому платять”. Протилежне до нього – безплатний. А прикметник коштовний в українській літературній мові має інше значення – цінний, дорогоцінний. Жоден словник української літературної мови не фіксує коштовний у значенні „платний, за який платять”. Хоча сьогодні під впливом помилкового вживання слова „безкоштовний” замість безплатний інколи можна почути не тільки про „безкоштовний проїзд у транспорті”, а й про „коштовний”.

Отже, виходить, що процес словотворення відбувається в оберненому порядку. Адже природно було б чекати на появу префіксального утворення від безпрефіксної основи. Порівняйте: аварійний – безаварійний, вітряний – безвітряний, відповідальний – безвідповідальний. Тут же навпаки – спочатку „безкоштовний”, а від нього – „коштовний”. Штучно створена одиниця „безкоштовний” та її похідні безпідставно засмічують мову. Уживаючи їх, ми робимо помилку!

• Рік прочитання: 2005-2007
• Читає: Світлана Горлова, Петро Бойко
• Видавництво: НРКУ
• Тривалість: 53*20 хв

--Deineka (обговорення) 03:55, 4 жовтня 2013 (UTC)

А де можна дістати це напрацювання для ознайомлення? ✍ Green Zero Обг 09:43, 4 жовтня 2013 (UTC)

це передача на радіо. Я чув цей випуск, потім знайшов текст в інтернеті. Пошук Гугла видає першим посилання [1], шукайте може десь є зручніша форма--Deineka (обговорення) 06:01, 5 жовтня 2013 (UTC)

Назва статті

Назва статті має бути "Умовно безплатне програмне забезпечення",як доказ цьому почитайте правопис http://slovoua.com/pravopys ось ще й витяг з нього: Складні прикметники, в яких першим компонентом виступає прислівник: важкохворий, внутрішньозаводський, загальнодержавний; так само й такі, в яких другою складовою частиною є дієприкметник: вищезгаданий, нижчепідписаний, новоутворений, свіжозрубаний, але: трохи вище зазначений (параграф), бо є пояснювальне слово. Примітка 1. Прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, як правило, зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником: абсолютно сухий, діаметрально протилежний, послідовно миролюбний, різко окреслений, суспільно корисний, суспільно необхідний, хімічно зв’язаний.

воно є в правописі складних слів в 29 параграфі, в абзаці "г" я сам її не зміг перейменувати,бо є сторінка перенаправлення з майже такою назвою https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Умовно_безкоштовне_програмне_забезпечення&redirect=no ,хто може перейменувати-перейменуйте,будь ласка Olko104 10:00, 30 грудня 2014 (UTC)

-- Продовження

Вітаю! Потрапив сюди- тому що зустрів цікаву невідповідність - Є у вікі Умовно Безкоштовне і є Безплатне ПЗ. І кругом в обговоренні кинули Радіопередачу як авторитетне джерело, але словники на які опираються "виступаючі", усі Радянської доби!(Використали ці люди старий прийом протиставлення - Безкоштовний - коштовний. Але ж є слово коштовний- наприклад, Коштовний камінь (ювелірна справа)) Таким чином, наводжу по аналогії до радіопередачі

два цікавих лінки:
http://mises.org.ua/main/34-alex-martynov/131-free-or-costless.html, 
https://ukrainian.stackexchange.com/questions/1342/Яка-відмінність-між-словами-безкоштовно-безплатно-безоплатно 

Виходить що обидва терміни є дієвими, але мають свої "змістові відтінки" залежно від галузі використання. Вартувало б почути Мовників, але з різними джерелами (а не тільки радянського періоду!) Всевидяче Око (обговорення) 17:24, 6 грудня 2017 (UTC)

2019

ВІТАЮ! На жовтень 2019 року, ситуація така "Безкоштовне":

• Програмне забезпечення
• Умовно-безкоштовне програмне забезпечення

"Безплатне":

• Безплатне програмне забезпечення (і відповідно посилання на цю статтю, хоча не усі)
• Вільне програмне забезпечення(хоч вжито 1 раз БЕЗКОШТОВНО)
• шаблон {{Розповсюдження програмного забезпечення}}

Таким чином є розбіжність, яку необхідно "привести до спільного знаменника". Так як інших пропозицій не було - пропоную усе "звести" до БЕЗКОШТОВНОГО.

З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 20:16, 28 жовтня 2019 (UTC)

@Всевидяче Око: «Так як інших пропозицій не було - пропоную усе "звести" до БЕЗКОШТОВНОГО.»

Ну, взагалі-то інша пропозиція була: назва статті Умовно-безкоштовне програмне забезпечення має бути «Умовно безплатне програмне забезпечення». Тобто, звести все до безплатного.

Оскільки у відповідних статтях розглядається ціна програмного продукту з погляду споживача (а не його вартість, з погляду розробників), то, згідно роз'яснення Австрійської економічної школи, у такому контексті слід вживати саме безплатно, а не безкоштовно (тобто: ПЗ має нульову ціну, однак, у нього є вартість, і вона зазвичай ненульова).

--Olvin (обговорення) 15:42, 29 жовтня 2019 (UTC)

Вітаю, @Olvin:!

Дуже гарно що Ви відгукнулись!!!

А В українській мові враховується мовні конструкції Австрійської економічної школи? (це реторичне запитання). Буду вдячний якщо наведете джерела.

Тепер, прошу поглянути на це з іншого боку: Плата - це дія, може бути виконана будь-чим(об`єкт), кошти - це конкретний об'єкт (гроші), за допомогою якого, як правило, оцінюють ту чи іншу роботу (з оплатою чи без оплати). Таким чином мова про кошти, так як за ПЗ(створення чи розповсюдження) не платять зерном, бензином чи ще чимось іншим, що може бути "матеріалом" для оплати.

Дотого ж, якщо розробник випустив ПЗ, воно не вимагає коштів для використання ПЗ, хоч він оплатив, за звичай, за освіту, компьютер, доступ до мережі, електроенергію .... - тобто продукт уже по змісту не є безплатним (навіть для кінцевого користувача).

З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 09:47, 4 листопада 2019 (UTC) P/S/дуже чекатиму на конструктивний діалог, лише зможу відповідати не швидко :(

@Всевидяче Око: Ваш допис мені незрозумілий. Посилання на публікацію Австрійської економічної школи Ви навели самі, у своєму минулорічному дописі. Звісно, я можу його повторити:

• Alex Martynov (22 Dec 2010). Безплатне чи безкоштовне?. Австрійська економічна школа українською. Процитовано 5 листопада 2019. Безплатне - те, що купляється за ціну 0 грошових одиниць. Тим не менше, якщо ми вважаємо, що безплатне - це безкоштовне, то ми глибоко помиляємося.

Дякую за увагу. --Olvin (обговорення) 13:16, 5 листопада 2019 (UTC)

Вітаю, @Olvin: Давайте підемо іншим шляхом - [2], [3] у цих джерелах рекомендовано як не дивно безкоштовно/безоплатно а не безплатно. Тобто йде мова що власне "безплатно" випадає із переліку "прерогативи".

З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 16:48, 5 листопада 2019 (UTC)

@Всевидяче Око: Ну, давайте подивимося.

Ось що пише перший автор:

• Микола Васильович Снаговський (12.09.2014). Безкоштовно чи безплатно, безоплатно?. «Проба Пера». Процитовано 5 листопада 2019. ... у деяких підручниках, посібниках і словниках головне, або першочергове значення надається словам безплатно (безоплатно).

Тобто, Микола Васильович визнає, що є мовна норма «безплатно» (безоплатно), зафіксована в авторитетних джерелах. Вона йому не подобається і він вважає за потрібне її змінити.

Мушу зауважити, що джерело являє собою особистий блог, тобто, авторитетність його не дуже висока. Якоюсь мірою це зауваження стосується й другого джерела — особистого блогу професора Пономаріва, відомого ігноруванням усталених норм. Його думку можна брати до уваги, якщо не існує інших джерел.

Однак, ось приклад публікації мовознавців:

• Катерина Василівна Ленець. Короткий російсько-український словник контрастивної лексики : Понад 7000 слів / Катерина Василівна Ленець, Леся Олексіївна Ставицька. — Київ : Довіра, 2002. — 284 с. — (Словники України).

Зокрема, саме на цей словник посилаються у вищезгаданій радіопередачі (там наведено відповідну цитату, не повторюватиму її) та в інших місцях, де поставало подібне питання:

• Безкоштовний. Форум СЛОВНИКa.ua > Основний форум СЛОВНИК.НЕТ > Мовні консультації. 24.9.2009. Процитовано 5 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
• Ольга Романюк (20 БЕРЕЗНЯ 2012). На протязі, безкоштовно, прийняли. Методична служба публічних бібліотек Києва. Процитовано 5 листопада 2019. Усі без винятку академічні словники української літературної мови (одномовні та перекладні) подають прикметник «безплатний» ще й прислівник «безплатно» та іменник «безплатність». Проте спостерігається намагання частини мовців дистанціюватися від російського „бєсплатний”. Мовляв, українське «безплатний» – це калька з російської мови. Але це помилкове міркування.

Також мушу зауважити, що хоча слова «безплатний» та «безкоштовний» синонімічні, однак між ними є різниця:

• Безкоштовний — той, що нічого не коштує (як повітря, наприклад).
• А безплатний — коштує, тільки за нього платити не потрібно (не може бути безкоштовного користування Інтернетом, адже витрати на оплату послуг існують. Однак, для відвідувачів бібліотеки Інтернет безплатний, бо за нього платить бібліотека).

Чи є авторитетні публікації мовознавців (підручники, посібники чи словники), де рекомендовано вживати «безкоштовний» замість «безплатний» саме в такому контексті? --Olvin (обговорення) 22:02, 5 листопада 2019 (UTC)

Вітаю, @Olvin:

• [4] Микола Васильович Снаговський:

«Тобто безкоштовно — це від питомого й сильного українського слова кошти, тобто гроші. От саме його і мають на увазі ті, хто вживає замість безплатно чи безоплатно слово безкоштовно. Воно й має бути головним серед інших синонімів — перше серед рівноправних, якщо хочете» (Воно- тут, БЕЗКОШТОВНО)

а Вами проциотвана фраза «… у деяких підручниках, посібниках і словниках головне, або першочергове значення надається словам безплатно (безоплатно).» свідчить про деяке використання, а не про правильне використання! Від так, якщо є вжите визнане слово БЕЗКОШТОВНО, я теж можу навести аргумент, усі пишуть про це, і в АД теж, — отже це визнана існуюча мовна одиниця.

• Щодо «всіх словників», це узагальнення! Щодо словників, [5], читаємо що у словниках «до Радяської доби» є «БЕЗОПЛАТНО». А щодо Безкоштовно, те що без коштів- БЕЗКОШТНЕ.
• Щодо Ольга Романюк (20 БЕРЕЗНЯ 2012), цитата інша з того ж джерела: «Здавна вживані в українській мові прикметник без(о)платний і прислівник без(о)платно — стверджує мовознавець Катерина Ленець.» - Безоплатно:-)
• Щодо Вашої синтенції "мушу зауважити...", за таких обставин безкоштовних буде лише пару "речей": Планета земля, Повітря, Ксомос,- за усе решта ми платимо.

Ми не дійшли згоди щодо АД, тому запитання "Чи є авторитетні публікації мовознавців (підручники, посібники чи словники), де рекомендовано вживати «безкоштовний» замість «безплатний» саме в такому контексті?", лекго змінюється таким чином: Чи є авторитетні публікації мовознавців (підручники, посібники чи словники), де рекомендовано вживати «безплатний» замість «безкоштовний» саме в такому контексті? - отримуємо запитання яке апріорі стверджує правильність застосування "безкоштовний" (а ми ж щойно лише обговорюємо джерела і їх суперечливі дані)

Отже, Наведені факти і джерела суперечливі- згідні? І не свідчать про перевагу використання якогось конкретного синоніма (навіть враховуючи відтінки)!

Пропоную більш кнструктивно підійти — долучимо до нашого обговорення ще мовознавців?

З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 12:11, 7 листопада 2019 (UTC)