Обговорення:Хрещення Польщі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Це сторінка обговорень та пропозицій для статті Хрещення Польщі
Ця стаття належить до числа добрих. Див. сторінку обговорення. Статус надано 8 серпня 2014 року.

Хороше знання про Польщу (крім недоліків), бо вона стала колискою демократичної цивілізації Європи (ВКЛ та Річ Посполита). Цікаво, що польські історики не «лізуть» виводити історію хрещення Польщі з України-Русі, як Росія лізе в Хрещення Київської Русі, хоча московитські племена майбутньої Росії були охрещені на 200 років пізніше від України! Дана стаття добрий приклад академічної відповідальності й чесного ставлення до історії, адже спільна історія Польщі з Україною була і спільна історія України з Росією, а ставлення різне! Коли ж отак, як в даній статті, чесно напишуть правду про Хрещення Московії (місіонерами з Київської Русі на окраїнах своїх, в тодішній провінційній Москві для «стольного града» Києва)??? ) --✍ Крупскі Алег обг · внес @ 07:35, 5 серпня 2014 (UTC)[відповісти]

Література[ред. код]

Історія Польщі[ред. код]

Варто використати у статті, після чого вилучити з СО.


«Прийняття християнства

Перша згадка у Відукінда із Корве про державу Мєшка І розповідає про зіткнення його з лютичами (велетами), які мовно належали до полабських слов'ян і населяли землі на захід від нижньої Одри. Підкорення Західного Помор'я, тобто території на схід від нижньої Одри, де стикалися інтереси Мєшка І й Лютицького союзу, було у 960-х роках головним завданням зовнішньої політики полянського князя. Перше зіткнення в цьому районі було для Мєшка І невдалим. Він опинився перед необхідністю шукати союзників для завоювання Західного Помор'я. Найважливішим з них могла бути утворена 962 р. на базі Саксонського королівства Німецька імперія, яка вела боротьбу за підкорення полабських слов'ян (до 1034 р. ця держава зваласяся Римською імперією; з другої половини XII ст. - Священною імперією, з середини XIII ст. - Священною Римською імперією, з кінця XV ст. - Священною Римською імперією німецької нації). Зближення з імперією полегшувалося тим, що остання в цій боротьбі була зацікавлена в союзі з Польською державою. Ймовірно, 963 р. між Мешком І та імператором Оттоном І (962-973) був укладений союзний договір, однією з умов якого було визнання за Мешком І земель на схід від нижньої Одри на засаді сплати з них данини імперії. У цей же час Відукінд назвав Мешка 1 "приятелем імператора". Паралельно з цим відбувалося польсько-чеське зближення. Кордон обох держав проходив порівняно недалеко від Ґнезна, оскільки Чехія на середину X ст. володіла, чи не від початку цього століття, Малопольщею і Сілезією (а також більшістю історично руських земель сучасної Польщі). Ця обставина сприяла посиленню польсько-чеських контактів. Зближення з християнськими імперією і Чехією впливало на Мєшка І та його ближче оточення, виробляло у них усвідомлення того, що християнізація країни зміцнить її міжнародні позиції, сприятиме внутрішньому зміцненню держави, подоланню залишків колишнього поділу її території на племінні об'єднання. Певне значення для такого усвідомлення могло мати й те, що християнство з Чеської держави проникало в Мало-польщу й Сілезію. Доказом християнізаторської місії в цьому районі у X ст. служать залишки тогочасних храмів на терені краківського гроду та його округи. Близькі аналогії між цими будівлями і чеською церковною архітектурою Хет., посвята краківського храму св. Вацлавові - патрону Чехії - дають підстави зв'язувати їх з діяльністю місіонерів з Чехії. У 965 р. Мєшко І оженився з дочкою чеського князя Болеслава І (935-967) Добравою. Відповідно до шлюбної угоди, він (і, напевно, його оточення) у 966 р. прийняв християнство за латинським обрядом. Отже, це сталося за чеським посередництвом. Хрещення було проведено за участю німецького духовенства, що представляло єпископ-ство з центром у місті Регенсбурзі в Баварії, яке підлягало Майнцькому архієпископству. Це духовенство могло прибути з Чеської держави, яка до 973 р. не мала свого єпископа й у церковному відношенні була підпорядкована Регенсбурзькому єпископству. Церемонія хрещення відбулася або в державі Мєшка І, або в Регенсбурзі. Прийняття християнства вводило поляків до групи християнських народів, польського князя - до складу правителів-християн, надавало полякам формально рівноправного статусу в римському світі. Лише в рамках тогочасної європейської спільноти можна було проводити успішну зовнішню політику. Зазначена подія означала повний розрив з місцевими культами племінного походження, які могли підтримувати сепаратизм, піднесення авторитету князя в країні, посилення його владних функцій, відкриття шляху для проникнення в Польщу здобутків християнської культури, а за її посередництвом - культури античної, арабської тощо. Після прийнятті християнства Мєшкові І вдалося домогтися визнання за своєю державою статусу місійної території, підвладної римському папі. Духовенство, що прибуло сюди у 968 р. на чолі з призначеним папою єпископом Йорданом (італійцем або вихідцем з Лотарінґії; його резиденцією стало місто Познань), мало завдання поширювати християнство: охрещувати населення, споруджувати храми, створювати умови для впровадження постійної церковно-територіальної організації. То був значний успіх Мєшка І, оскільки в Німеччині з середини 950-х років робилися спроби домогтися від папи дозволу на утворення Магдебурзького архієпископства, яке б здійснювало церковну експансію на Схід, зокрема на польські землі. Того ж 968 р. це архієпи-скопство було створене, але підвладність Польської держави Риму не дала йому змоги розгорнути в ній свою діяльність.»

(Зашкільняк Л. О., Крикун М. Г. Історія Польщі. Від найдавніших часів до наших днів. - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002.) --Pohorynsky (обговорення) 20:58, 6 липня 2014 (UTC)[відповісти]

Боже ігрище[ред. код]

У статті є посилання на «Боже ігрище. Історія Польщі» / Норман Дейвіс; пер. з англ. П. Таращук. — К.:Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2008. — с.: 54-58 Сторінки 98—100 видання містять змістовну інформацію на тему чомусь у статті не використану. --Pohorynsky (обговорення) 20:56, 12 липня 2014 (UTC)[відповісти]

Евфемістична термінологія[ред. код]

В статті використано термін "слоав'янський обряд", але під ним розуміється візантійський обряд із церкввно-слов'янською богослужовою мовою.--Franko Lemberger (обговорення) 18:12, 9 листопада 2023 (UTC)[відповісти]