Обговорення:Черкаси

Ця стаття є частиною Проєкту:Черкащина (рівень: невідомий)
	Портал «Черкащина» Мета проєкту — покращувати усі статті, що розповідають про Черкаську область. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Черкащина.
	Чим допомогти: Необхідні статті • Незавершені статті Статистика відвідуваності статті «Черкаси»

Ця стаття була кандидатом у добрі. Див. сторінку обговорення. Відправлена на допрацювання 25 вересня 2009 року.

Ця стаття належить до числа добрих. Див. сторінку обговорення. Статус надано 19 березня 2010 року.

Ця стаття належить до вибраних статей. Див. сторінку обговорення. Вибрана 24 квітня 2010 року.

Обговорення номінації:

Пропонує: Так хочеться своє рідно місто номінувати . Стаття дійсно потужна, зібрано масу інформації, але й на призволяще її не кину, буде ще більше наповнюватись. --Вальдимар 18:05, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]

За:

--Вальдимар 18:05, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
Проголосую за ваше рідне місто, хоч сам поки що, на жаль, там не бував . --visem 18:20, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
Завжди раді. --Вальдимар 18:22, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
--Гаврило 09:10, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
гарна робота. Звичайно, що оглянути весь стан речей неможливо, проте матеріалу достатьно--Kamelot 14:32, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
----Alex Blokha 18:50, 11 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
Звісно ж, за... --IgorT 07:10, 12 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
--AnatolyPm 11:00, 22 квітня 2010 (UTC)[відповісти]

Проти:

Так, стаття дійсьно потужна. Але слова «потужна» і «вибрана» мають дещо різні значення. Отже, про те, чому ця стаття далека від критеріїв вибраної:
1. Вступ. Досить дивно читати про «районний центр України». Україна не має райнонного центру. Мабіть, йдеться про районний центр в Україні. «Культурний і регіональний» — це так само, як «теплий та кліматичний», стилістично невірно. Можливо, я і упереджений, але історія Черкас не така вже і давня, а місто відіграло не таке вже і важливе значення в історії України. Таких компліментів достойна лише дещиця українських міст типу Києва, Севастополя, Львова, Запоріжжя, Бахчисарая, Чигирина... Думаю, не Черкаси. Принаймні, щоб удостоювати Черкаси таких почестей, потрібно мати підтвердження з боку АД. «Обласний центр» — це не статус, а функція. «Адміністративно місто поділяється на...»: після «адміністративно» потрібна кома. Це лише про вступ. Подібні стилістичні, смислові і граматичні помилки є по всьому тексту.
  - Саме статус. Ось тут наприклад подано положення про статус Львова як обласного центру. --Вальдимар 20:06, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    Можу навести багато інших прикладів неточностей і помилок в українських законах і нормативно-правових актах, — Johnny 20:18, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    Але ж не будемо закони переписувати. Якщо юридично так вживається, значить і проста неюридична енциклопедія може використовувати. --Вальдимар 20:29, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    Взагалі то, ми пишемо так, як правильно, а не так, як в законах. Та якщо вже вам в тому статусі так розходиться — нехай буде. Це не настільки важливо... Johnny 07:49, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    Я не проти якщо це за правилами, але де вони? Чи законні акти ними не є?. --Вальдимар 13:44, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
  - Щодо історичного значення Черкас, то я думав, що це не треба нічого наводити, це і так загально відомий факт. Але для Вас можу запропонувати декілька АД - Книга професора Йоркського університету в Торонто Ореста Субтельного "Україна. Історія", доктора історичних наук, доцента кафедри історії України ЧНУ Юрія Присяжнюка "Русь достеменна", книга відомого історичного письменника Адріана Кащенка "Оповідання про славне військо запорозьке низове" та багато інших. --Вальдимар 20:06, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    Будь-ласка, наведіть конкретну цитату. Назва книжки ні про що не говорить. Та, навіть, якби і була цитата, навряд чи це б про щось свідчило. Можу навести приклади багатьох професорів, які своє рідне Богом забуте село назвуть таким, яке має важливе значення в історії України. Йдеться не про 1-2 твердження, а про усталену суспільну думку чи усталене наукове історичне трактування, до якого схиляється більшість спеціалістів у галузі, — Johnny 20:18, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    Ці книги, які я навів в університетах вивчаються, і вони не про своє місто пишуть, а про всю Україну. Орест Субтельний взагалі канадець українського походження, всесвітньо відомий історик. Адріана Кащенка за його історичні правдиві твори взагалі в Радянські часи вилучали з літератури. Цитати я наводити не буду, хоча ці книги переді мною лежать. Краще самі прочитайте і повчіть історію. А щодо значення Черкас, то достеменним є той факт, що раніше всіх українців росіяни називали саме черкасами. Ось будь-ласка ще одне АД - [1]. --Вальдимар 20:29, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    Ви наводите джерела, які ні про що не говорять середньостатистичному члену суспільство. Вони є поважними лише в певних колах. На загал — не зовсім. Я повторюся, в кожному забитому селі є професори, які вважають це село дуже значимим для історії Укораїни, але це не означяає, що так є насправді. Я веду мову не про 2-3 непідтверджені цитатами джерела, а про усталену суспільну думку чи усталене наукове історичне трактування, до якого схиляється більшість спеціалістів у галузі. Історію я знаю. Тим не менше, про таку особливу роль Черкас не можу свідчити. І, на відміну від вас, цих книжок перед собою не маю. В навіть, дуже сумніваюся, що маю до них вільний доступ, — Johnny 07:49, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    Щодо значимості міста - це дійсно загально відома думка, про яку багато науковців різних часів та народів говорять як про твердження, а не про гіпотезу. Загально відомо, що Черкаський замок був одним з тих, хто утворював лінію оборони Київської Русі з півдня (на рівні з Каневем, Чигирином, Брацлавом тощо). Всім відомо, що козаччина зародилась в Середньому Подніпров'ї, а це як раз Черкаси. Всім відомо, що кордон Польщі проходив по Дніпру, а його береги (в районі Черкас) були щось на кшталт нейтральною зоною. Саме сюди і тікали селяни, які з часом стали козаками. Всім відомо, що росіяни та татари називали в ті часи усіх українців саме черкасами, від назви міста. Не слід забувати і про Хмельниччину та Коліївщину. Тут була резиденція відомих князів Вишневецьких, Дашкевича, Хмельницького. Про Черкаси неодноразово згадує Шевченко, тут він був під ув'язненням. В районі Черкас в роки ДСВ почалось форсування Дніпра, яке пізніше перейшло в Корсунь-Шевченківську битву. Ви просто краще вичитайте історію, яку подано в статті, або окремою статтею. Ви можете звернутись до будь-якого історика України і кожен з них вказує на значенні міста. --Вальдимар 13:44, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    Вибачте, я дуже поважаю вас і ваше місто, але те, що воно відіграло важливу роль в історії України не є загальноприйнятим фактом в суспільстві. Можливо, я маю дещо завищені критерії, але ті факти, які ви наводите не відіграли важливу роль в історії країни. Немає конкретних подій, які відбулися конкретно в Черкасах і змінили хід вітчизняної історії, — Johnny 21:05, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
  - Щодо давньої історії - порівняє роки перших згадок Львова та Черкас, там різниця не разюча. А якщо сюди ще приєднати і трипілля. --Вальдимар 20:08, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    А хіба я казав, що Львів має давню історію? — Johnny 20:18, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    А чому б і не сказати? Чи 700 з гаком років це дрібниці? --Вальдимар 20:29, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    Це не дрібниці, але це не така вже й давня історія. Чому б не сказати — бо це фальш і окозамилювання, лесть самим собі, — Johnny 07:49, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    А де вказано рамки, які вказують коли починається і закінчується давнина. Я вважаю, що 700 років, це більше аніж відкриття Америки, аніж існування багатьох відомих країн (тих самих США). Це багато, тому це давнина. --Вальдимар 13:46, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    А я не вважаю, що це така вже сива давнина. Порівняно з віком Києва, Керчі (Пантікапея), Севастополя (Херсонеса), Білгорода-Дністровського та інших українських міст. Я вже не говорю про Єрусалим, Рим чи Афіни... Ви порівнюєте з країнами, але це Черкаси знаходяться не в категрії півнчноамериканських країн, а в категорії українських міст. Серед українських міст досить багато тих, які або значно старші, або мають приблизно такий же вік, тому я не можу сказати що Черкаси, в тому числі, на фоні інших українських міст, є порівняно давнім містом, — Johnny 21:05, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
  - Щодо коми після адміністративно - там її не повинно бути, але дивлячись як читати. Адміністративно поділяється (це здається дієприкметник, чи щось, краще у філологів спитати, а то я щось наплутаю), тобто поділяється як, адміністратино. --Вальдимар 20:15, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    А як ще можна читати? Мені здається, що лише згідно правил української мови. Так ось, «адміністративно» — дієприкметник, який має виділятися комами, а «поділяється» — дієслово, від якого ставиться питання до дієприкметника (поділяється як? — адміністративно), але яке не є частиною дієприкметникового звороту, тому не виділяється комою разом з дієприкметником, — Johnny 20:22, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    Так Зроблено --Вальдимар 20:30, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
2. Головна світлина, мало того, що демонструє кращі традиції совкового псевдокласицизму, має елементарно косу лінію горизонту, що виглядає, як мінімум, дуже неестетично.
  - Так Зроблено, а про совковість прочитайте у статті, там про архітектуру гарно описано. Ви до речі не перший, хто про це говорить. --Вальдимар 20:32, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
3. Намає жодної статистики щодо національної/вікової/статевої/релігійної чи іншої градації населення.
  - Зі вчора, коли Ви мені написали, шукаю в інтернеті інфу про населення. Знайшов лише статевий, трохи про віковий склад, національний лише за 1959 рік, іншого нічого немає. --Вальдимар 15:03, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    Так Зроблено --Вальдимар 15:03, 10 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
4. Розділ «Влада і місцеве самоврядування» не розкриває суті питання. Достатньо поглянути у ту ж статтю «Кіровоград», щоб побачити, як потрібно цей розділ наповнювати.
  - Так Зроблено --Вальдимар 21:14, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
5. В розділі «Економіка» розповідається про промисловість, а не про економіку, а це — різні речі. Натомість, про, власне, економіку міста практично нічого немає.
6. Абсолютно нічого не написано про сферу послуг і комунікації.
7. Чверть статті — переліки (списки) тих чи інших установ. Так не повинно бути. Це — стаття, а не список.
8. В статті трішки занадто публіцистичний стиль, багато слів-вікіпаразитів.
  - Бо це енциклопедія. Згідно української стилістики саме таким стилем і повинні писатись статті - [2] До речі літературний стиль Вам теж не подобається (дивись нижче). --Вальдимар 21:17, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    Можливо, я скажу вам щось дуже нове і невідоме, але енциклопедії, зокрема, Вікіпедія, пишуться не публіцистичним і не «літературним» (цікаво, що це таке) а науковим стилем, — Johnny 07:49, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    У Вікіпедії науковців дуже мало, тому тут більшість так званих репортерів-журналістів, тому статті виходять більш публіцистичними. --Вальдимар 17:15, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
    Але ідеал статті у Вікіпедії — в науковому стилі. Статус вибраної отримають лише ті статті, які близькі до ідеалу. А ви статтю «Черкаси», здається, на статус вибраної номінуєте... Johnny 21:05, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
9. В статті ні слова про стан навколишнього середовища у місті.
  Так Зроблено --Вальдимар 17:13, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
Ну і ще є деякі недоліки, які губляться на фоні вищенаведених. прикро, що деякі з них я оприлюднював ще коли стаття номінувалася на отримання статусу доброї, однак вони не були усунуті, — Johnny 18:46, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
Про етнічний склад інформація відсутня. Є досить спірні твердження, наприклад "Кількість населення поступово скорочується, що насамперед залежить від субурбанізації в регіоні. Мешканці виїжджають жити в приміські зони, тим самим збільшуючи кількість сільського населення." Тобто, у той час як населення по всій Україні інтенсивно скорочується через демографічну кризу, а села взагалі вимирають швидкісними темпами, в Черкасах населення зменшується через переселення людей до сіл. Джерел цього твердження теж схоже немає.--Leonst 20:36, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
Про етнічний склад я відповів трохи вище - знайшов тільки за 1959 рік. Про субурбанізацію - це дійсно так, я тут живу і спостерігаю це. Та й населення міста змінювалось іншими темпами, аніж деякі інші міста - гляньте динаміку зміни. А села навколо Черкас дійсно зростають. --Вальдимар 20:43, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
То чому ж не додали за 1959? До речі, я вже за хвилину знайшов і за 1926. А стосовно зміни населення, це Ваше оригінальне дослідження, чи то пак спостереження?--Leonst 15:44, 8 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
Тому що дуже застарілі. А за 1926 рік в мене були і до пошуку . --Вальдимар 17:51, 8 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
То чому ж їх не подати. Не потрібно при цьому писати що саме такі співвідношення зараз, але написати що в такому-то році було таке-то співвідношення. Чого тут страшного. А стосовно зміни населення, то такі дані мають бути підкріплені джерелом, самі ж розумієте, що у вибраній статті оригінальним дослідженням не місце.--Leonst 07:50, 9 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
Так Зроблено
Та ну, а чому немає нічого з цих данних? Там, до речі, не лише етнічний склад показано.--Leonst 21:30, 21 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
Так то ж дані по рідній мові, а не по народності. --Вальдимар 21:38, 21 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
Раніше тільки так народність і визначали, це і є етнічний склад на той час. Крім того там багато інших цікавих даних по населенню, наприклад його чисельність, що у статті не відображено.--Leonst 11:13, 22 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
Так Зроблено Як на мене то мова і народ - то є різні речі. Але дані я додав, а населення за 1897 рік в діаграмі і так є. Масово використовувати застарілі дані по населенню не вбачаю в цьому сенсу. --Вальдимар 18:00, 22 квітня 2010 (UTC)[відповісти]

# В основному супер, але через неенциклопедичний стиль, багато оціночних суджень і слів-паразитів голосую проти. За 5 хвилин знайшов таке: #* зберігаються чудові архітектурні пам'ятки старої забудови #* У місті знаходяться цікаві зразки громадської #* архітектурною перлиною міста є Свято-Архангело-Михайлівський #* Найприкметнішими і наймонументальнішими пам'ятниками міста є пам'ятник Тарасові Шевченку — звідки це ви взяли? чи ви перепитали усіх жителів? це ж не серйозно #* До 175-річчя від дня народження українського генія тут відкрито. Геній — поняття дуже відносне. #* Серед відомих українських спортсменів є також вихідці з Черкас. Див. Вікіпедія:Слова-паразити → слово відомий. --AnatolyPm 12:37, 11 квітня 2010 (UTC)[відповісти]

Потроху прибираю. --Вальдимар 04:38, 12 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
Так Зроблено Ніби прибрав. Може ще якісь є, то тексту багато міг і пропустити, виправляйте або вказуйте, не соромтесь. --Вальдимар 20:29, 21 квітня 2010 (UTC)[відповісти]

Утримуюсь:

Нічого про бейсбол — є сайт Обласної федерації (оф.) і (неоф.) --AnatolyPm 13:50, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
Так Зроблено Сам не знав, що в нас таке є. Додав. --Вальдимар 14:27, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]

Підсумок: стаття визнана вибраною — NickK 22:02, 24 квітня 2010 (UTC)[відповісти]

Як вставити відстань? Чому в "редагувати" нічого такого немає?!

Її банально дне додали у шаблон міста. Треба глянути Шаблон:Місто, може там є копі-пейс код і додати відсутні команди. АБо дописати--A l b e d o ^® 16:07, 23 жовтня 2006 (UTC)[відповісти]

Історія[ред. код]

ІМХО, місто заслуговує на окрему статтю з історії. В основній статті варто лишити тільки основні дати--Kamelot 17:51, 8 серпня 2009 (UTC)[відповісти]

Погоджуюсь... --Turzh 18:07, 8 серпня 2009 (UTC)[відповісти]

Мені соромно за Вікі. Історії Києва ще нема. Давай починати з чогось--Kamelot 18:09, 8 серпня 2009 (UTC)[відповісти]

Чесно кажучи, над Київом (статею) теж можна було б попрацювати ще. Щодо Історії Черкас (сподіваюсь), як і відповідний розділ у статті про місто — це за Вальдимаром, я узявся за розділи культури, освіти, медицини, пам'яток тощо, до написання розділу про історю можу лише долучитися. Крім того, наразі маю бажання дописати Кіровоград і виставити на добру... --Turzh 18:13, 8 серпня 2009 (UTC)[відповісти]

Кіровоград давно пора. Але чекай і критику від мене--Kamelot 18:16, 8 серпня 2009 (UTC)[відповісти]

Давай відразу в Обговорення:Кіровоград. Ти ж знаєш, я витратив чимало часу і сил на статтю. Відразу заувага: розділ історії в статті Кіровоград на відсотків 50-70 буде переписано, так що поки чекаю на критику решти розділів... --Turzh 19:01, 8 сД

Давайте запропонуємо цю статю, як добру--Anton Vedula 15:24, 13 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

О, до речі, Антоне, а ти часом не фотограф (=власник чи зможеш десь узяти цифровика) ? Треба декілька фото з Черкас для УкрВікі... Зможеш допомогти ? Щодо виставлення цієї або будь-якої іншої статті для голосування на добру. Ти можеш це зробити і сам, ця ініціатива доступна кожному, бери і виставляй. Щодо авторства статті — я взявся її дописувати, коли вона була 24 Мб і довів до 94 Мб, також значно над статею потрудився Користувач:Вальдимар (зокрема розділ історії та створив окрему статтю про історію міста), тому пропоную указати 2 основних авторів (мене і Вальдимара). --Turzh 16:48, 13 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Я згоден з моїм земляком, давайте висунемо на добру. Вже мінімум 3 голоси є

. --Вальдимар 16:58, 13 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

На добру[ред. код]

Черкащина, моя Батьківщина, тому буду трохи прискіпливим перед голосуванням.

Населення — не відображений сучасний етнічний стан. Я думаю що дані перепису 2001 року можна знайти--Kamelot 06:22, 15 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
я не знайшов; є якраз по Черкащині, а не конкретно Черкасам. --Turzh 06:30, 15 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
Стаття цікава. Я поставлю голос за, але з натяжкою. Не враховані правила типографіки, багато скорочень і саме головне ніде не сказано, що Черкаси — велике село. Я не знаю співвідношення, але приватний сектор в місті дуже великий.--Kamelot 06:39, 15 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
а Полтава, а Кіровоград ? Приватний сектор, часто дуже великий, є невід'ємною рисою міст Центральної (і не тільки) України. --Turzh 06:43, 15 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Розділ "Історія"[ред. код]

У мене є кілька загальних зауважень до розділу «Історія». По-перше, у розділі є багато інформації і це добре. По-друге, є проблема із посиланнями на джерела. У секції є кілька цитат з листів, документів тощо. Напр. «а нижче, Мошни чотири милі, на Дніпровий град Черкаси» — варто було вказати посилання, звідки взято цитату, тобто конкретно таке то видання така-то сторінка. По-третє, «Дехто із дослідників заснування Черкас відносить до татарського періоду» — хто саме з дослідників, у яких працях висвітлена ця позиція? … Поки що все --Tomahiv 19:43, 19 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Зауваження щодо відстаней[ред. код]

Інформацію щодо відстаней до Києва залізницею, автошляхами і фізичну також треба підкріплювати джерелами, адже ж дані не бралися зі стелі. Це вказано у якомусь атласі чи довіднику. І це важливо. Позаяк, з власного досвіду знаю, часто буває, що у різних посібниках подаються різні відстані. --Tomahiv 19:47, 19 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Звільнили vs окупували[ред. код]

Цю тему теж варто нейтралізувати. Мені однаково чужі як погляди основних авторів статті, так і погляди Vasyl` Babych. Але не можна визнавати доброю статтю де принаймні не зроблено спроб піти назустріч один одному, і має місце заморожений конфлікт.

Мої пропозиції такі - речення У серпні 1941 року тут пройшли кровопролитні бої за місто, а у грудні 1943 року воно було вже звільнене від німецької окупації змінити на У серпні 1941 року після кровопролитних боїв, місто було окуповано німецькими військами, а в грудні 1943 місто (знову?) перейшло під контроль радянських військ. Щоб залишилася й інша точка зору, - пам'ятник напевно має офіційну назву (?), і там вказано саме "за звільнення". Якщо ви живете в Черкасах, було б добре про це все точно, з документами дізнатися, якщо у вас буде така можливість звичайно.

Маю надію, що такий варіант задовольнить обидві сторони, і винесе конфлікт хоча б у статтю Історія Черкас. Гм, зараз подивився цю статтю, там подібний конфлікт не піднімається взагалі, що чудово. Тоді може вищевказана заміна взагалі прибере цей конфлікт. --Adept 17:22, 21 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Можна на мій погляд написати "відвойовано радянськими військами", десь ми вже цей компроміс застосовували в подібній ситуації.

Мене більше хвилює опис 1910-х - 1920-х років, де проглядає прабільшовицька позиція ("яким заважали червоні партизани", "Було розстріляно багато більшовиків" - все це якось однобоко виглядає). В той же час незрозуміло, чи входило місто до складу УНР, чи відобразилась у житті міста якось політика Скоропадського. На мій погляд це дуже дивно для української вікіпедії обійти такі питання у статті номінованій на добру. --А 1 18:31, 21 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Щодо підпису до малюнку, то пропоную змінити його на "Гармата — пам'ятний знак «воїнам-визволителям 254 Черкаської стрілецької дивізії» у Черкасах". Приблизно під таким ім'ям файл і завантажено, до речі. Таким чином, це ніби цитата, і нейтральність не порушено. (Тут фраза «воїнам-визволителям» є радянським ідеологічним штампом, але ж це цитата!)

Речення «У серпні 1941 року тут пройшли кровопролитні бої за місто, а у грудні 1943 року воно було вже звільнене від німецької окупації» замінити на «У серпні 1941 року тут пройшли кровопролитні бої за місто, а у грудні 1943 року місто було взяте Червоною Армією». Таким чином, можна і подати історичні факти, і уникнути оціночних понять «Окупація/Визволення». Які будуть думки? --Vasyl` Babych 18:42, 21 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

В тексті подаються факти про німецьку окупацію (тут всі згодні) та про звільнення з-під неї (з цим думаю теж згодні). То в чому проблема, не розумію? Наголошую, що пан Василь спеціально розкручує дану проблему через свої політичні переконання. --Вальдимар 18:53, 21 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

В пана Василя виникають проблеми саме з уточнення військ, які звільняли місто з-під німецької окупації. Хіба в цьому повинні виникати проблеми. З військової точки зору місто може бути окупованим і звільненим з-під неї. Інших варіантів не буває. --Вальдимар 19:00, 21 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

P.S.Хай пан Василь приїде до міста та розпитає тих ветеранів, які ще лишились, було місто звільнене, чи було захоплене іншими військами. Я думаю, що він не знайде таких людей, які б підтримали його. А те що саме його погляди на війну, та давайте просто візьмемо не всю війну, а саме певний період та певне місце - німецьку окупацію Черкас та його звільнення з-під неї, досить упереджені та не відповідаю дійсності. Я не можу судити про війну, яка проходила не за мого життя і за сотні кілометри від мене. Але коли мені розповідають старші люди, які пережили війну, а саме черкасці, то я вважаю себе більш обізнаним з цього питання анжі шановний пан Василь. --Вальдимар 19:00, 21 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Не бачу «ненейтрального» в пропозиції з боку Бабича. Голі факти, не без боїв же увійшли у місто. Проте якщо пане Вальдимаре хоче висвітлити саме визвольний аспект, то потрібно просто навести факти німецьких злодіянь, спогади та світлини про зустріч визволителів місцевими жителями — це й буде енциклопедійний підхід — голі факти, а оціночні судження — справи читача. --Dim Grits 18:45, 24 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

А що, слово «взяте» не вказує на те, що за місто були бої? (Якби не так, то було б «зайняте») У цій статті вистачить і згадки про те, що місто перейшло із рук в руки, а детальний опис треба залишити для статті Історія Черкас --Vasyl` Babych 06:47, 25 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Шаблон НТЗ[ред. код]

Прошу дати обґрунтування. Статтю поки що захистив від непродуктивної війни правок. --А 1 18:24, 21 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Самі терміни «окупація/звільнення» в основному тексті статті (тобто, не цитати) для енциклопедії НЕПРИЙНЯТНІ тому, що є ОЦІНОЧНИМИ і НЕНЕЙТРАЛЬНИМИ. Детально все розписано у обговоренні на добру у розділі «Утримуюсь». Але суть проблеми я виклав одним реченням. --Vasyl` Babych 18:30, 21 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Все просто. В той період радянська окупація змінилась нациською, тому твердження «звільнення від німецької окупації» нейтральне. Не нейтрально було б, коли «Радянські війська визволили місто»--Kamelot 18:44, 21 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Тоді, за Вашою логікою, про взяття міста німцями треба писати як про «звільнення від радянської окупації?» Я просто в шоці... А чи не простіше уникнути самих слів «окупація» і «визволення»?

І все-таки, про логіку: якщо СРСР — окупанти, і Третій Райх — окупанти, (я вірно вас зрозумів?) то логічно, що недоречно описувати перехід міста із рук в руки як «визволення?» Чи не так? --Vasyl` Babych 19:33, 21 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Підтримую Камелота, в тексті звучить, що місто було звільнене від німецької окупації. Для кого і для чого це проходило не вказується, що є нейтральним з усіх сторін. Пан Василь же спеціально розкручує проблему через свої політичні переконання. Тому я наголошую на тому, щоб лишити початковий варіант. --Вальдимар 18:51, 21 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Мені більше імпонує варіант "взяте" або "відвойоване", бо інакше відкривається простір і для симетричних тверджень у дусі "німецькі війська звільнили місто від радянської окупації". --А 1 19:31, 21 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Не враховано позицію націонал-соціалістів (Третього Райху), для яких взяття міста було одним епізодом зі «Східного походу» а не, бачите, «окупацією». Рівно як і, відповідно, взяття міста Червоною Армією — «визволенням».

P.S. Я особисто нацистську ідеологію і точку зору у даному питанні НЕ поділяю. --Vasyl` Babych 19:33, 21 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Стосовно періоду українсько-радянської війни[ред. код]

Прошу обговорити нейтральність і взагалі якість цієї частини розділу. У мене викликають сумніви наступні моменти:

більшовицька революційна хвиля докотилась і до Черкас - твердження не зовсім зрозуміле, взагалі незрозуміло яким чином більшовики взяли владу в Черкасах.
делегатом від міста був Т. Г.Нестеренко. - посилання веде на дисамбіг. Слід уточнити.
яким заважали червоні партизани - що означає "заважали"?
в місті знову була встановлена радянська влада - знов питання, яким чином?
в травні влада перейшла до війська Григор'єва. - тут незрозуміло, чому в попередніх випадках автор пише "радянська влада", а тут називає прізвище. Насправді-то йдеться про перехід міста під владу УНР.
Було розстріляно багато більшовиків - знов-таки опис автором жертв серед більшовиків і при цьому відсутність згадки про червоний терор тих же часів викликає певні сумніви. --А 1 19:30, 21 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Згоден, розділ має багацько логічних хиб, але поскільки тут не має аж такої відвертої ненейтральності як щодо висвітлення періоду 2 світової, то я поки не хочу його чіпати. Про все по порядку. --Vasyl` Babych 19:39, 21 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Добре. Але чи не маєте матеріалів по темі? Швидке гуглення дало мені поки лише статтю "Директорія на Черкащині" і один стислий абзац. Тут би допомога істориків потрібна, це важливий момент. --А 1 19:45, 21 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Явна помилка у твердженні про 17 школу[ред. код]

У тексті написано:

"І дотепер у деяких зі «старих» шкіл отримують освіту — так у приміщенні, де була приватна жіноча гімназія Самойловської, зараз міститься спеціалізована школа 1-3 ступенів N17 (Асоційована школа ЮНЕСКО)."

На офіційному сайті 17 школи (fml17.ck.ua) є фотографія "Так будувалась наша школа у 1956-1957". Незмінним від гімназії Самойловської лишилося ТІЛЬКИ МІСЦЕ.

З якого дива дамба перетворює Черкаси на значний транспортний вузол?[ред. код]

У статті написано: "1961 року, з будівництвом Кременчуцької ГЕС та утворенням Кременчуцького водосховища, через новостворене «Черкаське море» зводять найдовшу в Україні дамбу з мостом довжиною до 15 км. Це перетворило Черкаси на значний транспортний вузол."

Категорично не згоден з тим, що дамба + міст (які, за неофіційною інформацією, є головною перешкодою електрифікації ділянки Гребінка--Сміла) яким би то не було чином сприяють ролі Черкас як транспортного вузла. Та й взагалі спірно, чи є Черкаси значним транспортним вузлом.

В 1960-их роках, коли будувалось Кременчуцьке водосховище, був проект будівництва трансукраїнської автомагістралі Львів-Донецьк, яка б пройшла через Дніпро в районі Черкас. Але з розширенням водосховища паралельно почали будувати велику дамбу та міст. Це все робилось поспіхом, тому що водосховище швидко наповнювалось водою. Через це дамба на лівому березі не під прямим кутом заходить, а повертає на північ і проходить ще з 2 км паралельно берегу. Згідно цього проекту відбулось розширення автодороги Черкаси-Сміла. А значимість міста після будівництва дамби зросла через те, що переправитись через Дніпро можна було лише в Каневі або Кременчуці. Тому автопотік та залізничний рух значно збільшився. --Вальдимар 11:30, 7 березня 2010 (UTC)[відповісти]

Конфігурація дамби відповідає можливим гідро-динамічним навантаженням на неї. Тому її форма цілком проектна :) Якщо уважно придивитися на ділянку біля села Чапаївка, та уявлено продовжити цю пряму в напрямку Черкас, то ви практично вийдете на напорямок та місце розташування старого мосту через Дніпро, який був в районі трохи вище за течією від сучасного рячкового вокзалу. А якщо вигнути невеличкою дугою, то точно стукуєте цю ділянку з місцем старого зруйнованого залізничного мосту. Просто щоб не перекладати багато нових кілометрів залізниці, просто використали на лівому березі те, що було вже давно збудовано. Я навіть не можу зараз Вам сказати коли... Навіть цікаво. Але значно пізніше за будівництво станції ім. Бобринського в Смілі... :) (Буду шукати в джерелах, самому стало цікаво). Доречі, мост старий про який йде мова був дерев`яним, був ще один міст в районі вулиці Замковій (Нині узвіз між Чайкою та Музучилищем). Опори цього мосту добре видно в воді. Так що коли будувалося водосховище все було ретельно прораховано. Попри те, що ми ніби то багато знаємо про минуле Черкас, ніхто доси не зробив принаймі детальної реконструкції плану старого міста та його околиць. Але б саме це було б дуже цікавим.

Не чув, про те, що планувалося в 50-60 рр. збудувати автомагістраль повз Черкаси. Просто цікава інформація, не могли б ви дати хоч якесь посилання, або направити на джерело інформації. Але що стосується розширення траси Черкаси-Сміла, то воно сталося в 80-роки. Точніше, дорогу розширену завершили та відкрили ділянку навколо Білазір`я задається в 1986-87 р.. Але зверніть увгу на багато шляхів, що будувалися часи СРСР - було зроблено все для того, щоб колись добудувати ще одну подвійну смугу руху. Так що тоді дуже добре думали за майбутні перспективи.

Ще про транспортний потік - на час будівництва водосховища переправ через Дніпро було практично стільки ж що й зараз. ЗВниз ща течією від черкас приблизно в 40 км на правому березі було місто Градіжськ там був паром. Але фактично транспортний потік через Черкаси від залиття водосховища не збільшився. На це скоріш вплинув стрімкий промисловий розвиток Черкас, що почався в 60-х роках.

--A@miGo 16:07, 8 березня 2010 (UTC)[відповісти]

Про коректність редагувань[ред. код]

Шановний Вальдимар!

Я так розумію, що мета цієї статті багатобічна інформація про місто. Чому тут присутні намагання перетворити окремі глави на суцільні рекламні посилання? Це стосується і статей про ЗМІ, про готелі міста, тощо. Навіщо ставити таблицю з частотним розкладом місцевих фм-радіостанцій? За цією логікою можна дійти до того, що на сторінці буду друкуватися детальний опис промисловості, план-схеми підприємств, тощо... Навіщо ця деталізція? Я вже не нагадую на безліч зовнішніх посилань на сайт власника радіостанцій. Не використовуйте цю сторінку для реклами. Це суперечить правилам редагування та створення статей. Де ви в центрі міста побачили скляні хмарочоси? Дивно про це читати. Перед тим як писати, варто побувати, принаймі, в центрі міста. Про Леніна: До чого тут така політична заангажованість? "Єдине місто, де немає Леніна..." Це ваші особисті погляди. Не більше. Про демонтаж пам`ятника інформацію легко знайти в мережі. Ви будете продовжувати стверджувати, що то був звичайний "демонтаж"?!!! Про промисловість в роки незалежності. Вам невідомо про те, що Хімреактив збанкротував, а на його території діє лише виробництво кількох арендарів? Майновий комплекс продається... --Amigo-ua 10:50, 7 березня 2010 (UTC)[відповісти]

Я не знаю Вас пане аноніму, тому відповідати буду строго. В центрі Черкас я був, наприклад, сьогодні зранку - їздив дитині кошеня купляти. А буваю я там майже кожен день. Скляний хмарочос - це наприклад Сіті-Центр. Може і не хмарочос, але скляний (можна було б прибрати тільки слово хмарочос). Реклами в статті ніякої, окрім Антени я не бачу і її там не буде - це я гарантую. Таблиця з радіо нічого поганого для статті не дає, а навпаки показує їхню різноманітність. Якщо Ви краще глянете історію статті, то, навпаки, побачите, що я перетворив статтю з чисто довідкового буклету і справжню статтю. Про нібито заангажованість писав не я, але я підтримую це речення. А тому таких вже мінімум двоє, значить це не тільки моя думку. На Хімреактиві працює моя хрещена мати, тому інформація про роботу його на 25% є дійсною. Арендарі - це просто зміна власника, але виробництво йде, хоча й такої продукції, як раніше. Давайте домовимось, перед тим як видаляти і потім песимістично описувати місто, в якому до речі окрім мене живете і Ви, порадьтеся з авторами статті, до якої Ви не доклали таких вже й значних зусиль. --Вальдимар 11:15, 7 березня 2010 (UTC)[відповісти]

1.Хімреактив - як можна вважати хімічним підприємство, яке розфасовує в тару хімічні суміши, доречі, не власного виробництва??? Хімреатив як державне підприємство хімічного та військового профілю перестало існувати. Яущо вам це не відоме, заглянте до офіційних паперів. Зміна власника ролі в даному випадку не грає. Підприємство Вамп це не хімреактив. :) 2. Хмаарочоси. З яких пір 5-поверхова будівля з скла, згоден, з огляду на все інше досить пристойна, є ХМАРОЧОСОМ?!!! Досить прикро, якщо хтось начитавшись нашої з вами творчості буде шукати в нашому місті хмарочоси та шикарні торгівельні комплекси. Принймі в центрі. 3.Про рекламу. Рекламу Антени я не побачив. Але неозброєним оком видно намагання протиснути зірковість до убогого готелю та прорекламувати маловідому в місті газету, яка, до речі, в даний час не виходить... Про ваше бачення культурного життя Черкас я вже мовчу - до 2008 року в місті жили папуаси.

Давайте дійсно конструктивно упорядковувати та доповнювати цю статтю. Я згоден з деякими зауваженнями до вас - ви доволі сміливо редагуєте тексти. Інколи ваші редагування недоречні. --Amigo-ua 14:37, 7 березня 2010 (UTC)[відповісти]

Мені дивно як Ви патріотично відноситесь до написання статті. Наша енциклопедія є відкритою для всього світу. І мені дивно бачити як українці вгружають у багнюку свою Україну, щоб виставити гарно перед світом. За кордоном і так люди або не чули про Україну, або чули щось обов'язково погане. Я згоден, що реально наша країна сидить у ..., але це не повинно нас спонукати відноситись тут, на теренах Вікі, негативно до Батьківщини, хай вона навіть буде малою для когось. І я не дозволю, щоб моє місто втоптували у цю багнюку. Так, воно не ідеальне, але й не найгірше у державі. Якщо такими темпами писати про всі міста, то про нашу вікі будуть казати: А це, там де українці на свою Україну ллють багнюку. Для цього є політичні сайти. Пишіть там. --Вальдимар 16:21, 7 березня 2010 (UTC)[відповісти]

P.S. Сіті-Центр має 9,5 поверхів, а не 5. Підіть порахуйте. --Вальдимар 16:21, 7 березня 2010 (UTC)[відповісти]

Мда...Буду знати, що в Черкасах хмарочосом вважається будівля в 9 поверхів... Стосовно вашої політичної промови - ви не за адресою. Йдіть на безліч політичних сайтів і там боріться з ким завгодно і чим завгодно. Не за адресою ці сентенції. Особисто мене вони мало цікавлять. Стосовно того, що ми з вами таки знайшли певний консенсус у редагуванні радує. Тільки питання - чому ви так вперто наполягаєте, що фестивальний рух в Черкасах почався в 2008 році???? Я напевне доповню цю рубрику біль детальною інформацією про фестивалі, які відбувалися у місті в середині 90-х. А то так дійсно виявляється що в місті раніш жили дикуни. Чи не так? Про фестиваль байкерів - шановний, будьте більш терпимими до чужих поглядів і буде вм щастя. Фестиваль "Тарасова гора" вважається Черкаським, навіть попри те, що він формально проводиться в Чапаївці. Доречі, це найвідоміший та найчисленіший з наших фестивалів. P.S. Патріотизм не в тому, щоб прикрашати реальність побрехеньками. Патріотизм є в тому, щоб змінювати цю реальність... А політичний піар не входить в функції W. --Amigo-ua 17:48, 7 березня 2010 (UTC)[відповісти]

Пане Вальдимар, Amigo-ua правий — ми повинні бути нейтральними та неупередженими. І, навіть якщо навколо нас повна срака, то ми так і маємо писати. Любов виявляється не в заміні реальності мрією, а в тому, напишемо ми «анальний отвір» чи «дупця». Так, статті потрібно писати з любов'ю, але ця любов не повинна ставати на шляху неупередженості та нейтральності, — Johnny 18:04, 7 березня 2010 (UTC)[відповісти]

Пане Джонні, я не намагаюся переконати когось брехати задля краси. Я намагаюсь це робити якомога коректніше, щоб освічена людина прочитала не тільки текст, але й між рядками, а неосвіченій і того буде з головою. Я полюбляю свою країну (не державу) і своє рідне місто, а Ви полюляєте своє - Львів (якщо я правильно зрозумів). Але у Вашій статті я, наприклад, не побачив такого стрімкого та крайнього негативу, хоча проблем там (у Львові) теж багато. --Вальдимар 21:42, 7 березня 2010 (UTC)[відповісти]

Про хмарочос я ще зразу сказав, що помилився (дивись набагато вище), то чому треба повторювати і чіплятись за них багато разів. Я не політик і політичних промов ніде не відображав. Перед тим як говорити, краще перевірте ким, що і коли написано. Про фестивальний рух, який ніби почався з 2008 року - я і не стверджував теє. Про байкерів може хай і буде, але ж помилки слід виправляти (і не тільки там). Про P.S. - Вкажіть, будь-ласка, де я прикрашав реальність побрехеньками, а щодо політики - то я прошу більше таких фраз в мій бік не кидати - я не політик і до неї відношусь негативно. --Вальдимар 21:12, 7 березня 2010 (UTC)[відповісти]

Про політику я висновок зробив після ознайомлення з вашою патріотичною промовою. Давайте не будемо сваритися - здається справа зрушилася і ми почали робити конструктивно. Про байкерів - не беріть на себе, будьласка, функції роздавати всім оцінки. Людям це не подобається і викликає обгрунтоване обурення. Скільки людей - стільки і думок. Але є правила. І давайте їм відповідати. Про політику взагалі на цьому сайті ні хто не збирався говорити. Просто тут вона недоречна. Неупередженість виключає оціночні судження. Припущення - лише, можливо, в галузі та розрізі наукових, історичних, мистецьких, тощо припущень. Це важливий принцип. З повагою, --A@miGo 21:40, 7 березня 2010 (UTC)[відповісти]

Панорама[ред. код]

Якщо в Черкасах є річковий транспорт, то чи є можливість зробити панораму прибережної частини міста? --Tomahiv 21:34, 7 березня 2010 (UTC)[відповісти]

Це слід робити навесні або влітку. Взимку це проблематично і точно ніякої краси. --Вальдимар 21:35, 7 березня 2010 (UTC)[відповісти]

То навесні чи влітку можна очікувати, що така панорама завантажиться у Вікіпедію :) ? --Tomahiv 21:38, 7 березня 2010 (UTC)[відповісти]

Звісно можна, особливо гарно вночі, коли місто світиться. --Вальдимар 21:44, 7 березня 2010 (UTC)[відповісти]

Підтримую. Все це можливо. Але, думаю, це буде масштабно, але, нажаль, маложивописно. "Фронт" міста вздовж Дніпра становить приблизно 15 км. Якщо фотографувати з лівого берега (у мене таких фото безліч) то Черкаси виглядають як якийсь таємничій континент :)))) Підготую днями кілька фото.--A@miGo 21:46, 7 березня 2010 (UTC)[відповісти]

Слід фотографувати з мосту в бік Митниці. Я колись з мильнички пробував - гарно виходить. --Вальдимар 21:47, 7 березня 2010 (UTC)[відповісти]

А хіба в Черкасах є річковий транспорт?

Іншими мовами[ред. код]

Може варто додати з самого початку біля назви Черкас, їхню назву на інших мовах (хоча б рос., англ?). Та й про кількість населення в кінці абзацу було би добре вказати, як мені порадили у випадку Дунаєвець. Напр., "Зараз в Черкасах проживає 287 741 мешканців (1 липня 2009)". А то мені була цікавою ця інформація і довелося гортати далі сторінку в її пошуках. Бажаю успіхів в доопрацюванні та обранню в Добрі статті! --Pavlo Chemist 17:42, 12 березня 2010 (UTC)[відповісти]

Кінотеатри[ред. код]

кінопалац «Салют» (насправді давня споруда, що навіть не змінила свого призначення — це був перший міський кінотеатр)

кінотеатр "Салют", а перша назва "Родіна", був перебудований з літнього в кінці 50-х років, точну дату не знаю. Тому, на мій погляд, це недавня споруда, особливо як взяти до уваги кардинальну перебудову у 80-ті роки ХХ-го стліття. Першим міським кінотеатром був "Ампір", за радянської влади "Україна", по вулиці Байди Вишневецького. Його зруйнували, хоча й висловлювалися думки про збереження, після побудови нинішнього кінотеатру "Україна". Тому "Салют" най старіший з сучасних кінотеатрів. Можливо треба було б сказати що кінотеатри "Зірка" та "Романтик" перетворені на церкви, перший в місті широкоекранний кінотеатр "Дніпро" в банк. Що з к-т "Мир" я не знаю.