Обговорення користувача:AnatolyPm/Архів 3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Можливе порушення авторських прав у статті Шарль Летурно

Дякуємо, що ви зробили свій внесок у статтю Шарль Летурно, але, на жаль, ми не можемо його прийняти, оскільки цей текст захищений авторськими правами і скопійований без змін із сайту http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/6554. Як можливе порушення авторських прав ми змушені вилучити Ваш внесок у статтю Шарль Летурно. Надалі пропонується:

  • якщо Ви маєте дозвіл від власника авторських прав на те, щоб вільно поширювати матеріал статті на умовах ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike, Ви повинні оформити дозвіл системи OTRS.
  • якщо Ви автор даної статті, але розмістили її на власному веб-сайті раніше, то просто розмістіть на сайті наприкінці сторінки зі статтею повідомлення «Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike», після чого можете сміливо подавати заявку на відновлення статті, і вона буде відновлена.


Не можу погодитися із Вами, що текст був перекладений без змін. Насправді він був перефразований і написаний своїми словами, де це можливо. Подивіться уважніше.

  1. Він давав ідеалістичне тлумачення прогресу, захищаючи його теорію: «Строго кажучи, весь цей складний прогрес по суті — розумовий» — в оригіналі: Защищая теорию прогресса, он давал идеалистич. толкование его: "Строго говоря, весь этот сложный прогресс в сущности – умственный".
  2. Автор праць з еволюції моралі, сім'ї, шлюбу… Деякі праці Летурно мають описовий характер — Л. принадлежат работы по эволюции морали, семьи, брака, собственности, торговли, рабства, политики…, к-рые носят описат. характер. --AnatolyPm (обговорення) 17:52, 14 листопада 2014 (UTC)
  3. Дещо підпривив та ще перефразував. --AnatolyPm (обговорення) 17:56, 14 листопада 2014 (UTC)
На жаль, перефразування є одним з видів плагіяту — ознайомтесь із цим відео, розробленим Фондом. Стаття за структурою, послідовністю речень дуже наближена до оригіналу — видно, що оригінал взятий за основу й дещо відредагований. Це порушення авторського права. --Юрій Булка (обговорення) 18:07, 14 листопада 2014 (UTC)
Але як змінити структуру? спочатку перехувати праці, а потім вступ? Я ж не проти змінити статтю. Давайте більш конкретні зауваженя. Тобто порівняльні таблиці з обома текстами, які б наочно показували на скільки вони подібні/чи навпаки. Що означає переписати зміст чужого тексту своїми словами? Наскільки відсотків своїми словами? До речі, деякі фрагменти прибрав. --AnatolyPm (обговорення) 18:21, 14 листопада 2014 (UTC)
Тут справа в самому підході — брати готовий текст і трохи його редагувати — це плагіят. Це дуже помітно — я відкрив статтю й статтю-оригінал і відразу побачив, що вікістаття є просто редакцією джерела. Текст статті не має бути варіацією на тему тексту джерела — це має бути повністю ваш оригінальний текст, який ви самі написали, прочитавши джерела. До речі, якщо виходити не з одного, а хоча б з 2-3 джерел, тоді ви вже синтезуєте в голові те, що прочитали, у якесь цілісне уявлення, не прив'язане до конкретного тексту, і ризик плагіяту менший. Ці самі критерії я застосовуватиму до статей, які створюватимуть студенти — і до текстів, які вони додаватимуть у вже наявні статті. Але у Вікіпедії правила одні для всіх... --Юрій Булка (обговорення) 18:41, 14 листопада 2014 (UTC)
Розумію. Так, все таки, якщо конкретно, то давайте візьмемо дві таблиці і порівняємо наскільки змінений текст. Ми маємо від чогось відштовхуватися.
За такими принципами маємо вилучити більше 90% у Вікіпедії, бо всі вони якимось чином можуть підпадати під плагіат.
До речі, а цей текст оригінальний? Просто цікаво. Очевидо, що це з Музичної енциклопедії. І чомусь всього одне джерело. Одне? Чому ж ви не опрацювали 2-3 джерела і не синтезували у голові те, що прочитали у якесь цілісне уявлення? :) --AnatolyPm (обговорення) 21:03, 14 листопада 2014 (UTC)
Я принципово пишу статті самостійно. Тому навіть в тій статті на 3 речення немає тексту, узятого з музичної енциклопедії ­— можете перевірити. Збігається там хіба визначення, але тут нікуди дітись — він був німецьким скрипалем і композитором. Про 2-3 джерела можете глянути мої инші, розвиненіші статті, хоча б LICHT або Studie II. Щодо порівняльної таблиці... ну можна спробувати заради експерименту. --Юрій Булка (обговорення) 22:04, 14 листопада 2014 (UTC)
Мені здається що уся ця інформація почерпнута з Музичної енциклопедії і подана перефразованою: і про сюїту, і про гастролі. І стаття чомусь також вийшла вкороченою. Чому? --AnatolyPm (обговорення) 13:10, 18 листопада 2014 (UTC)
Анатолію, як я уже писав, слід розрізняти інформацію/факти і текст. Зрозуміло, що інформація має базуватись на джерелах, але при тому треба писати свій текст, яким ми цю інформацію передаємо читачу.
Щодо конкретного прикладу — тут є одне суттєве але: стаття складається з трьох речень + визначення. При такій малій кількості тексту шанси, що стаття в цілому виглядатиме подібною до окремих тверджень в оригіналі в рази вищі — просто тому що там всього лиш 3 речення — і при такій малій кількості тексту дуже суттєво знижується його інформаційна ентропія. Як тут, так і тут сказано, що збіг 1-2 речень не є плагіятом. Але коли є сторінка тексту, і в ній 80-90% повторює оригінал, то це вже важко назвати збігом.
І ні, ця стаття не є вкороченою версією оригіналу — це просто 3 речення, якими я дав короткий підсумок джерелу. Тобто я не вставляв у статтю текст і не вкорочував його.
Тому, якщо справді хочете перевірити мій внесок на плагіят, беріть більші статті. --Юрій Булка (обговорення) 11:50, 19 листопада 2014 (UTC)

Порівняльна таблиця

Я взяв статтю, якою вона була в момент, коли я ставив шаблон. Відмінності я підкреслив у таблиці. Здебільшого, будова речень і їх послідовність були ідентичними, я вже не кажу про посилання всередині тексту. Це ж просто переклад статті...

Стаття у Вікіпедії (перед цим обговоренням) Джерело
Шарль Летурно (фр. Charles Létourneau; 23 вересня 1831—23 лютого 1902) — французький етнограф, філософ і соціолог, доктор медицини (з 1858 року), президент (з 1886 року) і генеральний секретар (з 1887 року) Паризького антропологічного товариства, професор історії цивілізації в антропологічній школі (з 1885 року). (Letourneau), Шарль (23 сент. 1831 – 21 февр. 1902) – франц. бурж. этнограф, философ и социолог; д-р медицины (с 1858), президент (с 1886) и ген. секретарь (с 1887) Парижского антропологич. об-ва, проф. истории цивилизации в Антропологич. школе (с 1885).
В розумінні природи Летурно — матеріаліст («Биология» СПБ, 1903, ст. 1). Спростовуючи релігійні вірування та підкреслюючи зв'язок матеріалізму з успіхами природознавства, Летурно заявляв, що «в даний час після стількох перипетій матеріалістична філософія завоювала своє право громадянства і її остаточний тріумф не викликає сумнівів» («Science et matérialisme», Р., 1890, p. VI). В понимании природы Л. – материалист (см. "Биология", СПБ, 1903, с. 1). Опровергая религ. верования, подчеркивая связь материализма с успехами естествознания, Л. заявлял: "в настоящее время после стольких перипетий материалистическая философия завоевала свое право гражданства и ее окончательный триумф не вызывает сомнений" ("Science et matérialisme", Р., 1890, p. VI).
Його соціологія — позитивістська. Вона пов'язана із запереченням історичних закономірностей і можливості їх пізнання. Він давав ідеалістичне тлумачення прогресу, захищаючи його теорію: «Строго кажучи, весь цей складний прогрес по суті — розумовий» («Социология по данным этнографии» СПБ, 1896, ст. 347). Социология Л. является позитивистской, связана с отрицанием историч. закономерностей и возможности их познания. Защищая теорию прогресса, он давал идеалистич. толкование его: "Строго говоря, весь этот сложный прогресс в сущности – умственный" ("Социология по данным этнографии", СПБ, 1896, с. 347).
Оскільки, Летурно був переконаним еволюціоністом, він стверджував, що всі суспільні інститути необхідно розглядати в їхній зміні і розвитку. На його думку, найкращим методом є звернення до етнографії, на якій і повинна бути побудована соціологія. Будучи убежденным эволюционистом, Л. утверждал, что все обществ. институты необходимо рассматривать в их изменении и развитии. Наилучшим методом является обращение к этнографии, на к-рой и должна быть построена социология.
Автор праць з еволюції моралі, сім'ї, шлюбу, власності, торгівлі, рабства, політики, релігії, літератури, виховання. Деякі праці Летурно мають описовий характер. Наводячи великий фактичичний матеріал, відібраний недостатньо критично, Летурно відмовлявся від загальних висновків та з'ясування причин суспільних змін. Також він вступав проти расизму та апології війни («Война» — «La guerre», 1895). Л. принадлежат работы по эволюции морали, семьи, брака, собственности, торговли, рабства, политики, религии, лит-ры, воспитания, к-рые носят описат. характер. Приводя большой фактич. материал, отобранный недостаточно критически, Л. отказывался от общих выводов и выяснения причин обществ. изменений. Выступал против расизма и апологии войны ("Война" – "La guerre", 1895).

Зараз я бачу, ви повилучали посилання на джерела, які були в оригінальній статті, але вона ж залишилася просто вкороченою і місцями трохи відредагованою версією оригіналу. Це не ваш текст а переклад... Мабуть, мені доведеться ставити статтю на повільне вилучення. --Юрій Булка (обговорення) 22:42, 14 листопада 2014 (UTC)

Стаття у Вікіпедії (після обговорення) Джерело
Шарль Летурно (фр. Charles Létourneau; 23 вересня 183123 лютого 1902) — французький етнограф, філософ і соціолог, доктор медицини (1858). Був президентом (1886) і генеральним секретарем (1887) Паризького антропологічного товариства. Професор історії цивілізації в антропологічній школі (1885). (Letourneau), Шарль (23 сент. 1831 – 21 февр. 1902) – франц. бурж. этнограф, философ и социолог; д-р медицины (с 1858), президент (с 1886) и ген. секретарь (с 1887) Парижского антропологич. об-ва, проф. истории цивилизации в Антропологич. школе (с 1885).
В розумінні природи Летурно був матеріалістом. Спростовував релігійні вірування та підкреслював зв'язок матеріалізму з успіхами природознавства. В понимании природы Л. – материалист (см. "Биология", СПБ, 1903, с. 1). Опровергая религ. верования, подчеркивая связь материализма с успехами естествознания, Л. заявлял: "в настоящее время после стольких перипетий материалистическая философия завоевала свое право гражданства и ее окончательный триумф не вызывает сомнений" ("Science et matérialisme", Р., 1890, p. VI).
Його соціологіяпозитивістська; вона пов'язана із запереченням історичних закономірностей і можливості їх пізнання. Він давав ідеалістичне тлумачення прогресу, захищаючи його теорію. Социология Л. является позитивистской, связана с отрицанием историч. закономерностей и возможности их познания. Защищая теорию прогресса, он давал идеалистич. толкование его: "Строго говоря, весь этот сложный прогресс в сущности – умственный" ("Социология по данным этнографии", СПБ, 1896, с. 347).
Оскільки, Летурно був переконаним еволюціоністом, він стверджував, що всі суспільні інститути необхідно розглядати в їхній зміні і розвитку. На його думку, найкращим методом є звернення до етнографії, на якій і повинна бути побудована соціологія. Будучи убежденным эволюционистом, Л. утверждал, что все обществ. институты необходимо рассматривать в их изменении и развитии. Наилучшим методом является обращение к этнографии, на к-рой и должна быть построена социология.
Автор праць з еволюції моралі, сім'ї, шлюбу, власності, торгівлі, рабства, політики, релігії, літератури, виховання. Деякі праці Летурно мають описовий характер. Наводячи великий фактичичний матеріал, відібраний недостатньо критично, Летурно відмовлявся від загальних висновків та з'ясування причин суспільних змін. Також він виступав проти расизму та апології війни («Війна», 1895). Л. принадлежат работы по эволюции морали, семьи, брака, собственности, торговли, рабства, политики, религии, лит-ры, воспитания, к-рые носят описат. характер. Приводя большой фактич. материал, отобранный недостаточно критически, Л. отказывался от общих выводов и выяснения причин обществ. изменений. Выступал против расизма и апологии войны ("Война" – "La guerre", 1895).

___

Перефразування є саме тип принципом «написання своїми словами», оскільки Вікіпедія не допускає жодних оригінальних досліджень і повинна грунтуватися тільки на авторитетних та верифікованих джерелах. «Від себе»/«своє розуміння/бачення» користувач Вікіпедії немає права додавати. Можливо, я чогось не розумію, але, впевнений, що більше 90% у Вікіпедії — це перефраз. --AnatolyPm (обговорення) 12:56, 18 листопада 2014 (UTC)

Слід чітко розрізняти поняття власного тексту і оригінального дослідження. Суть ось у чому: слід описати факти, які описані в джерелах, але зробити це своїм власним текстом. Тобто текст і факти — це різні речі: перше описує друге. В англійській Вікіпедії є сторінка, де ця різниця детально пояснюється: en:WP:Close paraphrasing. У російській Вікіпедії теж є гарне пояснення цієї теми: ru:ВП:АП-ЧАВО#Копирование «фактов».
Тобто «своїми словами» означає, що слід ознайомитися з темою та своїм власним текстом описати ті факти, які наявні в джерелах. Натомість, вставляти у статтю готовий текст, і редагувати його, замінюючи щось на синоніми, чи міняючи місцями підрядні речення — ось це порушення авторського права. оригінальне дослідження — це зовсім инше — це коли в статті додають інформацію, яку неможливо підтвердити авторитетним джерелом. Ці дві речі слід чітко розрізняти. Ви можете написати статтю, яка не буде порушувати авторських прав, але при тому не буде оригінальним дослідженням. І саме це й потрібно робити. Просто ознайомтесь з посиланнями, які я дав вище — там це написано краще, ніж це можу сформулювати я.
Тут видно, що стаття все-таки є просто редакцією оригіналу. Ви можете замінити кожнісіньке слово в тексті на синонім, але це все одно буде парафраз, а не ваш власний текст ­— ви просто абзац за абзацом перефразовуєте оригінал. Це те саме, що зробити переклад музичного твору для иншого складу інструментів — це буде всього-лише иншою версією того самого твору. Краще просто написати текст самостійно. --Юрій Булка (обговорення) 13:51, 18 листопада 2014 (UTC)
  • Юрію, ви поставили досить високу планку для авторів Вікіпедії. Звісно, у внеску користувача, який рівно в 100 разів більший за ваш, можна знайти певні збіги із джерелами, перш за все, тому що далеко не кожну дефініцію можна подати іншими словами або ж не завжди при переказі джерела будуть знайдені відмінні формулювання і т.і. Надмірна прискіпливіть до внеску інших може закінчитись тим, що автори із декількома тисячами створених статей просто покинуть Вікіпедію. Власне, при написанні статей завжди будуть певні формулювання, які прискіпливий критик може подати як порушення авторських прав. Я вирішив глянути ваш внесок (пару десятків коротеньких статей за 4 роки), натиснув на першу статтю, яка трапилась на очі Українська сюїта у формі старовинних танців і вибрав перше-ліпше речення (повірте, все саме так і було, я не робив прискіпливого пошуку за вашим внеском).
« Відкриває сюїту прелюдія, в якій лірична тема народної пісні проходить в середньому регістрі фортепіано, а в той час її постійно оспівують хвилеподібні віртуозні арпеджіо, що перебирають на себе основний рушій драматургічного розвитку в цій частині твору. »
  • Пошук по гуглу дав мені ось таке речення у іншому джерелі:
« Відкриває сюїту прелюдія на основі мелодії української народної пісні «Хлопче-молодче, який ти ледащо», в якій лірична тема народ-ної пісні проходить в середньому регістрі фортепіано, а в той самий час її постійно оспівує хвилеподібний віртуозний акомпанемент. »
  • Не знаю, чи ви використовували саме це джерело, чи писали з якогось іншого друкованого джерела, яке не гуглиться. Але, як бачите, збіг досить значний. Думаю, що прискіпливий критик може побачити у цьому порушення авторських прав, або ж оригінальне дослідження (якщо це ваш текст на основі лише прослуховування твору). --yakudza 23:13, 18 листопада 2014 (UTC)
    • По-перше, таку планку поставив зовсім не я, а правило ВП:АП, яке забороняє копіювати тексти у Вікіпедію з невільних джерел. Копіювання тексту і пізніше його редагування теж не є прийнятним — цьому присвячена сторінка en:WP:Close paraphrasing та спеціальне відео, розроблений Фондом Вікімедіа. Дуже прикро, коли це доводиться пояснювати адміністратору...
    • По-друге, а яким чином величина мого внеску узагалі стосується цього обговорення? І яким чином вона впливає на моє право вимагати дотримання елементарних правил Вікіпедії? Невже користувачі з більшим внеском мають право порушувати правила, а користувачі з меншим — не мають права навіть звернути їм на це увагу? Мої претензії до цієї статті спричинені однією простою проблемою — вона була рекомендована до поліпшення викладачем УКУ в рамках Освітньої програми Вікіпедії. Перевіряючи статті, я натрапив на плагіят у цій статті і через те номінував її на вилучення.
    • Якщо вже вас таки цікавить причина, чому мій внесок в сотні разів менший, ніж у деяких инших вікіпедистів — а все дуже просто — я не перекладаю (зокрема машинним перекладом), не копіюю готового тексту, а пишу статті самостійно.
    • Коли вже ви підняли мою статтю — то, будь ласка, впевніться, що документ, який ви так сміливо називаєте джерелом, насправді не використовує тексту зі статті у Вікіпедії, перш ніж звинувачувати мене в плагіяті. Подібностей між статтею у Вікіпедії й наведеним документом значно більше, ніж одне речення. Тому в мене є стійка підозра, що насправді у наведеному документі використали статтю з Вікіпедії, особливо якщо зважити на те, наскільки важкодоступною є книжка Козаренка, яка є основним джерелом, на яке я посилаюсь у статті (в консерваторії — і тій 1 пошарпаний екземпляр, який дуже неохоче видають), і на те, що в Інтернеті, на жаль, майже немає інформації про цей визначний для української музики твір.
    • Повертаючись до теми нашого обговорення, а саме наявности чи ненаявности порушення авторських прав у статті Шарль Летурно, рекомендую вам викласти предметні аргументи, які б не базувались на обсягу мого внеску у Вікіпедію, на відповідній сторінці. --Юрій Булка (обговорення) 00:32, 19 листопада 2014 (UTC)
      • Я вас не звинувачую у плагіаті, а у подвійних стандартах. Власне, ваш текст - також можна назвати перефразуванням із джерела, до якого він дуже подібний. Якщо це не так, наведіть, будь ласка, скан із книги Козаренка, яка була джерелом для вашої статті. Знову ж таки, я вас не буду звинувачувати у плагіатизмі, я вас звинувачую у тому, що ваше, на мою думку надмірно фундаменталістське, трактування en:WP:Close paraphrasing, ви не застосовуєте до себе (точніше не застосовували у момент написання тієї статті). Бернард Шоу казав "Той, хто вміє — робить, хто не вміє — вчить." Ваша біда ще й в тому, що ви ще й не вмієте вчити. Я бачу, що ледь не кожне ваше зауваження породжує конфліктну ситуацію, яку ви часто не здатні вирішити самостійно і звертаєтесь зі скаргами, часто навіть не дочекавшись завершення обговорення. Можливо це через те, що ви звертаєтесь до всіх стандартними однаковими фразами, можливо через те, що ви не виказуєте належної поваги до чужого внеску, можливо через те, що ви часто акцентуєте увагу на певних дрібних деталях, які не варті уваги навіть з точки зору en:WP:Close paraphrasing, можливо через те, що ви допускаєте особисті випади та не передбачаєте добрих намірів. Що стосується статті, яка тут обговорюється, то та частина, де наводяться лише коротенькі факти його біографії, з точки зору en:WP:Close paraphrasing не є порушенням АП, бо там подана досить тривіальна інформація, написана простими словами, яка може міститись у будь-якому джерелі. Як на мене, у статті проблема виникає тоді, коли автор намагається переказати погляди Летурно, орієнтуючись на точку зору марксистсько-ленінської філософської енциклопедії. В принципі, тут більше порушення НТЗ, ніж АП. Звісно, це досить поверхнева модифікація тексту, її можна було б подати із атрибуцією (на думку того-то) але тут дещо неякісне джерело (застаріле і ненейтральне). --yakudza 17:58, 19 листопада 2014 (UTC)
        • Вже й до звинувачення в особистих випадах дійшло — просто супер. Звичайнісінька номінація статті на вилучення через порушення авторського права — особистий випад? Якщо ні, де саме я зробив такий «особистий випад»? Буду вдячний за конкретний приклад. До речі, може, ще й заблокуєте мене за...гм... «малий внесок», «подвійні стандарти», і що я «не вмію вчити»?
        • Якщо чесно, то деякі ваші твердження про мене я вважаю образливими, і шкода, що ви як адміністратор собі це дозволяєте. Але це окрема тема.
        • Чи наводити скан з книги Козаренка я ще подумаю (насамперед, мені треба буде її якось знову отримати — невідомо, чи той один екзепмпляр, який є у нас в бібліотеці, зараз на місці, чи на руках у когось), бо це не мій обов'язок — і ви, знову-таки, не маєте права мене про це просити — але коли в мене буде можливість знову отримати ту книжку, я обов'язково перевірю, чи дозволив я собі 2 роки тому плагіят, чи ні, і якщо виявлю, що дозволив — рішуче і з задоволенням його вилучу.
        • Якщо говорити про en:WP:Close paraphrasing, то я не бачу там тверджень, що дозволяли б використовувати «тривіальну інформацію» в розмірі цілої статті (там ідеться тільки про 1-2 речення). Натомість, там є таке твердження (підкреслення моє; зверніть увагу — йдеться про fair parahprasing — тобто чесний переказ, иншими словами те, що мало б бути замість close paraphrasing):
          «Fair paraphrasing does not involve exchanging a word or two with equivalents or synonyms or retaining the original words while superficially altering the sentence structure. To properly paraphrase content, you review information from reliable sources, extract the salient points, and use your own words, style, and sentence structure to draft text for an article».
        • Також там є приклад порушення АП у статті, який, на мою думку, співвідноситься із номінованою статтею.
        • Надалі було б добре, якби Ви як адміністратор і просто як учасник обговорення замість переходити на особистості й шукати, де у мене «подвійні стандарти», а де неподвійні, і що я «вмію» робити, а що «не вмію», тримались основної теми розмови — дотримання авторського права у Вікіпедії. --Юрій Булка (обговорення) 19:33, 19 листопада 2014 (UTC)

Гм-м-м, давно я не бував у вікі, а тутечки нові/старі граблі:) а лоби все твердішають і твердішають... а значить клепок меншає - бо місця не вистачатиме вже:)...... а все через те, що замість гуртувавати товариство і створювати творчі площадки - адміни допустили викорінення творчого потенціалу, замінивши їх на цензорів, лінивих техніків та "всезнайок із нульовим доробком"!!!

Хлопаки, та коли вже до вас дойде, що НІКОМУ не спаде на голову судитися з вікі через контент!!!! - я би був повним бовдуром, якби це зробив (хоч особистого мого контенту - на мегабайти чи гігабайти у вікі та інших ресурсах - зкопіпастили інші!!!!) - бо я розумію, що це найкраща РЕКЛАМНО-ПРОМОЦІНА ПЛОЩАДКА для моїх зусиль і знань, а завдяки ній зростає мій рейтинг та статус в суспільстві чи моєму вузькопрофільному середовищі - і так вважають УСІ ТВОРЧІ ЛЮДА (не плутати із купленими дипломниками:)..... тож у вікі вже би давно треба було ПРИПИНИТИ це глупство - БОРОТЬБИ ІЗ ВІТРЯКАМИ...... хоча, клоунів, ДонкіХотів ніхто не відміняв ..... та їхнє місце, самі знаєте де:):)

А будучи по житті практиком, хочу підрезюмувати... тих 10 мегабайтів (зверху написаної "боротьби за авторське право") гарною українською приказкою - застав .... «поклони бити він собі чоло розібє, і церкву розвалить»!!! --Когутяк Зенко (обговорення) 18:57, 19 листопада 2014 (UTC)

Дякую, пане Зенку, за коментар. Прикро знаєте що? Всі ми хочемо в Европу, щоб був порядок, не крали, не обдурювали, не «кришували»... Але самі не дуже хочемо грати за правилами, бо думаємо що правила — то для всіх (оно для тих «з нульовим внеском», наприклад), тільки не для нас. --Юрій Булка (обговорення) 19:33, 19 листопада 2014 (UTC)
Юрію, сесей Ваш юначий максималізм, мені теж знайомий... ми всі звідти (з цих років), але він (максималізм) зточується швидше за зуби:) об реальність життя. А воно, життя, не має ніякого відношення до тих "біблейських істин" із видуманого ілюзорного світу, який ніколи не існував і НІКОЛИ НЕ ІСНУВАТИМЕ!!!!!!! (так-так, бо така вона природа/космос побудована на протиріччі - який і є рушієм всесвіту). Тому ці апеляції до "істин" можу прокоментувати словами мудрого гебрея, з моєї молодості: "хлопче, крадуть/дурять усі і завжди, і навіть цей окраєць хліба в твоїх руках - робили через обман - і не зважай на тих хто найголосніше кричить "невкради" - бо вони або несповна, але, зазвичай, - найбільші злодії/крадії".
Юрку, життя тому всьому підтвердження..... ба більше, щойно позвонили друзі і показали, як медаль Шептицького гебреї вручали злодію гебреєві Пінчуку за його "благодійності" - а зранку встануть і знову клястимуть "бандерівця Шептицького".... Я розумію, що ти хочеш змінити життя, направити його в правильне русло..... і я в цьому тебе підтримаю ОДНОЗНАЧНО, тільки от декотрі правила придумані не для того, щоб унормувати життя інших, а навпаки - УСКЛАДНИТИ і НЕ ДОПУСТИТИ ДО ЗНАНЬ!!!!!! тож поміркуй, на дозвіллі, навіщо комусь вигідні були педалювання цих "авторських норм"...... для підказки, більшість фото-кіно-фондів (принаймі в америці й європах) належать групі ротшильдів (яка і затіяла війну за авторство фото-кіно-світлин)..... тож, краще не лити воду на їх млина.... а спрямувати її (воду знань) до своїх водяних млинів. Тож, юначе, черпай знання і ділися ними - а життя розставить все на свої місця. --Когутяк Зенко (обговорення) 21:16, 19 листопада 2014 (UTC) Шануйся!
А якщо відкинути тоті мої словесні реверанси:) то скажу коротко: дехто зрозумів, якого джина Знань випустив з бутилки Невігластва..... і тепер силкується його туди запихнути, будь-якими надуманими приводами..... та Знання, яко та вода, просочилися в грунт..... і паростки уже сходять!!!!!

Статтю Clarke & Clarke номіновано на вилучення

Стаття Clarke & Clarke, значний внесок до написання якої зробили Ви, була номінована на вилучення. Якщо Ви зацікавлені у обговоренні з цього приводу, будь ласка, залиште свій коментар на сторінці обговорення номінацій за 17 грудня 2014. — Шиманський હાય! 12:56, 17 грудня 2014 (UTC)

До Порталу:Архітектура 2015

Шановний пане Анатолію. Завантаж, будь ласка, стандартні форми до Порталу:Архітектура на січень 2015. Я побоююсь щось наплутати в цій роботі. При нагоді я почну заповнювати, бо спливає час, незабаром січень. Я не можу покинути такий цікавий портал, куди ти приклав стільки зусиль.

Твоя стаття « Вілла Годі » спонукала мене до створення статті « Вілли роботи Андреа Палладіо », що насправді є робочим списком для майбутньої праці по темі Палладіо. Бажаю натхнення навіть в передноворічній лихоманці справ.--Lorry (обговорення) 12:44, 23 грудня 2014 (UTC)

Шановний Lorry. Завантажив форми на січень. Дякую, що наглядаєте за порталом.
Список робіт Палладіо дійсно необхідний. І Вам також натхнення! --AnatolyPm (обговорення) 15:38, 23 грудня 2014 (UTC)

Тематичний тиждень

Доброго дня. Ви може вже забули, але у вересні ви створили сторінку Вікіпедія:Проект:Тематичний тиждень/Тиждень архітектури. Згідно з правилами проекту, створюючи пропозицію ініціатор має вказати термін проведення заходу, створити шаблони і перелік рекомендованих до створення статей. Будь ласка, або «оживіть» проект (бажано і повідомити учасників, що колись до участі в тижні записались), або він буде закритий — на наступний рік в такому вигляді переносити не буду (за правилами взагалі чотири тижні і bye). З повагою, --Pavlo1 (обговорення) 21:35, 23 грудня 2014 (UTC)

Доброго дня. Не хочете переносити, не треба. --AnatolyPm (обговорення) 07:32, 24 грудня 2014 (UTC)
Поставив на 6 — 20 січня. Сподіваюсь, ви як ініціатор візьмете активну участь в організації. Сам би взявся, але це сфера дуже далека від мого основного профілю --Pavlo1 (обговорення) 20:09, 26 грудня 2014 (UTC)
Що там за «движуха» щодо тижня:Архітектури ?.. Я нічого не маю проти тижня. Але давайте доживемо хоча би до 4-5 січня. Реанімувати не мою галузь я не зможу. Мене відволікає власний план у Порталі:Мистецтво, там теж забагато копіткої праці. Як на мене, зарано для початку тижня, бо свята і хвороби не сприятимуть активності. --Lorry (обговорення) 20:21, 26 грудня 2014 (UTC)
Дякую. Для мене це більш реально десь вже після 20 січня. До середини місяця не буду в Києві. А проводити його «аби провести» без участі зацікавлених користувачів не хочеться. В принципі проведення тижня не горить. Він, скажімо, зараз перебуває всього лише у «замороженому» стані. З повагою --AnatolyPm (обговорення) 20:30, 26 грудня 2014 (UTC)
Дякую за швидку відповідь. Мене теж влаштував би термін з 20 січня. Буде час на підготовку і «розігрів» тих, хто зацікавлений в архітектурі. ( Пробач, що лізу з порадами. Від твоїх коментів несе роздратуванням і утомою. Відпочинь і поремонтуй здоров'я, це не шкідливо ні в якому віці. Ще раз пробач. )З повагою --Lorry (обговорення) 20:40, 26 грудня 2014 (UTC)
Все гаразд :) Дякую. --AnatolyPm (обговорення) 20:44, 26 грудня 2014 (UTC)

Як варіант

Хочу запронувати як варіант оформлення Молодіжного чемпіонату світу з хокею із шайбою 2015 отак для прикладу: Юніорський чемпіонат світу з хокею із шайбою 2007 тобто потім додати нижчі дивізіони, бо коли там з'являться статті про нижчі групи та і взагалі чемпіонати невідомо. То як пропозиція? Я сам дороблю і зроблю шаблон. Jphwra (обговорення) 14:17, 1 січня 2015 (UTC)

Так, слушно. Пiдтримую. Варто аби кольорове оформлення пiдсумкових таблиць лишилось однакове для всiх дивiзонiв. --AnatolyPm (обговорення) 15:40, 1 січня 2015 (UTC)
Добре. Нижчі дивізіони я буду оформлювати за оцим зразком: таблиця + результати, бомбардири, воротарі, нагороди плюс картки з статистикою та лого. Jphwra (обговорення) 16:56, 1 січня 2015 (UTC)

Шановний Анатолій! Отпатрулюйте, будь ласка, статтю. З повагою Batsv (обговорення) 08:08, 7 січня 2015 (UTC)batsv/

Відносно Гаврікова

Я перевіряю наявність того чи іншого іншомовного імені чи прізвища, і якраз натрапив на Гаврікова, а не Гавриков, а там ще і в Указі так само ГаврІков. Так що отак. Jphwra (обговорення) 10:00, 7 січня 2015 (UTC)

на жаль мени троих не зручно писати з телефону. Видповим як матиму доступ до компьютера. Призвища росиян предаються за укр правописом.--AnatolyPm (обговорення) 10:10, 7 січня 2015 (UTC)
Правильний варіант написання Гавриков, бо цьому випадку ми маємо російське прізвище. Український правопис. IV. Правопис власних назв (прізвищ). § 104.Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ. 6. Російська літера и передається: 4. У суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-: Бє́ликов, Го́лик, Коте́льников, Кру́тиков, Но́виков; Гні́дич, Григоро́вич, Кули́нич, Станюко́вич, Трублає́вич; Голи́цин, Пали́цин; Ради́щев, Тати́щев.

Є звичайно виключення як Колєсніков Дмитро Валерійович, які зафіксовані так в офіційних документах-джерелах. Хоча прізвище за правилами Колесников. Туди ж і Гавріков Микола Євгенович, який так (помилково мабуть) записаний у паспорті. --AnatolyPm (обговорення) 14:45, 10 січня 2015 (UTC)

Доброго дня! Оскільки Ви створювали статті про школи, прошу долучитися до обговорення. Якщо маєте певні ідеї щодо правила/критерію, запропонуйте свій варіант.--Сергій Липко (обговорення) 09:16, 19 січня 2015 (UTC)

Доброго дня! Дякую. --AnatolyPm (обговорення) 09:43, 19 січня 2015 (UTC)

Тут така штука

Тут така штука, виявилось, що є два клуби Чеське Будейовіце з однойменого міста та ХК «Маунтфілд» з міста Градець-Кралове, і у першої команди треба підправити логотип, а про другий я згодом сам напишу статтю. В мене переплетаються ці клуби у статті Петер Драйзайтл. Jphwra (обговорення) 19:25, 19 січня 2015 (UTC)

Наче ТакТак Зроблено --AnatolyPm (обговорення) 20:17, 19 січня 2015 (UTC)

Вітаю з поверненням

Шанований Анатолію, вітаю з поверненям. Із задоволеням читав статтю Римський театр (Верона). Прибрав монотонні «знаходиться,знаходиться», аби зменшити повтори. Сподіваюсь,це не зіпсувало твій текст.

Там якась каверза з вибраними зображенями в порталі:архітектура. Вони не доходять до головної сторінки порталу. Що там можна поліпшити ? З повагою до твоєї праці--Lorry (обговорення) 07:25, 22 січня 2015 (UTC)

Дякую, шановний Lorry. Так, усі виправлення доцільні (єдине що прибрав розрив у 3 рядки зверху).
Гляну що не так із зображеннями. З повагою --AnatolyPm (обговорення) 07:31, 22 січня 2015 (UTC)
Вже відображається. То була моя помилка (січень мав би бути не 1-1, а 01-1) --AnatolyPm (обговорення) 22:23, 22 січня 2015 (UTC)

Німецька хокейна ліга

Відносно Німецької хокейної ліги. Стаття в мене вже у чорновому перекладі і очікує свого часу. Так що в усіх інших статтях нехай лишається червоне посилання на німецьку хокейну лігу. Jphwra (обговорення) 12:54, 24 січня 2015 (UTC)

Добре. --AnatolyPm (обговорення) 13:18, 24 січня 2015 (UTC)

Данія

Вона вже теж присутня. З канадцями морока аж на вихідних будуть, забагато матеріалу. Jphwra (обговорення) 16:59, 28 січня 2015 (UTC)

Чудова робота. --AnatolyPm (обговорення) 17:53, 28 січня 2015 (UTC)

Скульптура Єгипту

Може, якщо буде більше голосів за видалення статті Скульптура Стародавнього Єгипту, то швидше видалять? Ви не знаєте, скільки потрібно за - видалення? Проголосуйте на сторінці, нащо нам потрібна така стаття?--Manefon (обговорення) 17:29, 21 лютого 2015 (UTC)

Проголосував. Обговорення (за правилами) триватиме 1 тиждень. Лише тоді її зможуть вилучити. --AnatolyPm (обговорення) 17:43, 21 лютого 2015 (UTC)