Облога Парижа (1870)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Облога Парижа
Французько-прусська війна
Siege of Paris.jpg
Облога Парижа, Жан-Луї-Ернест Месоньє. Олія на полотні.
Дата: 19 вересня, 1870 - 28 січня, 1871
Місце: Париж, Франція
Результат: Рішуча перемога Німеччини
Сторони
Flag of Prussia 1892-1918.svg Королівство Пруссія Королівство Пруссія та інші німецькі королівства Франція Третя Французька Республіка
Командувачі
Вільгельм I Гогенцоллерн
Хельмут Карл Бернхард фон Мольтке
Луї Жюль Трошю
Жозеф Вінуа
Військові сили
240 000 регулярної армії 200 000 регулярної армії
200 000 народного ополчення та матросів
Втрати
12 000 убитих та поранених 24 000 убитих та поранених
146 000 капітулювало
47 000 постраждалих цивільних

Облога Парижа тривала з 19 вересня 1870 р. до 28 січня 1871 р. У цій військовій операції було задіяно 590 000 солдатів, і вона є найбільшою за всю історію XIX століття.

Підготовка до облоги[ред.ред. код]

Після перемоги над французами в Битві при Седані була відкрита дорога на Париж і прусська армія продовжила просування вглиб території супротивника. Прусську армію вів особисто Вільгельм I. Німецькі сили швидко просувалися і вже 15 вересня були під стінами французької столиці. Відразу ж почалися приготування до облоги. 17 вересня пруськими військами були відбиті останні спроби французів врятувати шляхи постачання Парижа. 18 вересня були остаточно заблоковано всі залізничні шляхи сполучення з Парижем, а 19 вересня прусська армія офіційно приступила до облоги французької столиці.

Співвідношення сил[ред.ред. код]

Ворогуючі сторони Солдат Гармат Вбито Поранено Пропало Полонені
Пруссія 235 824[1] 898 2 000 8 600 1 400
Франція 350 000[2] 2 627 10 000 20 000 4 000 249 142
Всього 585 824 3 525 12 000 28 600 5 400

Облога[ред.ред. код]

Париж обороняло близько 350 000 чоловік, у тому числі 5000 митників, сторожів і лісничих, 3000 жандармів, 14 000 морських піхотинців , 2000 зуавів. У розташуванні паризьких захисників було 2627 фортечних гармат(з яких на фортах було 1 389), 6 плавучих броненосців, 1 бойова яхта і 9 канонерських човнів. У місті було зосереджено запасів продовольства на 12 тижнів: 30 000 биків, 6000 свиней, 180 000 баран ів.

Канцлер Пруссії Отто фон Бісмарк пропонує почати безладне бомбардування Парижа з метою якомога швидше придушити опір французів. Але не всі прусські генерали погодилися з Бісмарком. Багато хто став стверджувати, що безладна стрілянина по місту призведе до великої кількості цивільних смертей. Але Бісмарк був непохитний. Він розумів, що із взяттям Парижа послідує негайна капітуляція всієї Франції. В Берлін з Великобританії та Росії все частіше надходили ноти протесту цій війні. Канцлер Пруссії, побоюючись втручання в франко-прусської війни третьої великої держави, бажав будь-якими засобами якомога швидше закінчити її.

Тим часом головнокомандуючий військами Парижа Луї Трошю зрозумів, що місто повністю оточене, союзних військ поблизу немає, і що місто належить обороняти його армії самій. Боєздатність Національної гвардії залишала бажати кращого, а боєздатні гарнізонні війська були надто нечисленні, щоб протистояти німцям. В ході облоги Парижа Трошю допустив багато помилок. Так замість того, щоб перешкоджати просуванню німців, Трошю припускав, що головнокомандувач німецької армії Мольтке вирішить штурмувати місто. Французький головнокомандувач сподівався, що штурм німців обов'язково повинен провалитися і тільки тоді французи зможуть перейти в контратаку. Однак Мольтке не планував штурмувати місто, тому що він розумів, що обороноздатність Парижа при штурмі буде дуже високою і що всі німецькі атаки будуть відбиті. Як вже раніше згадувалося, німецькі військові відхилили пропозицію Бісмарка розпочати бомбардування міста, мотивуючи це тим, що це викличе велике невдоволення світової громадськості. Натомість, був розроблений план, за яким передбачалося тримати місто в облозі, поки його мешканці не почнуть голодувати.

Через кілька днів, Трошю зрозумів, що штурму не буде. 30 вересня він дозволив 20000 корпусу почати наступ проти Третьої німецької армії з метою хоча б на час прорвати облогу міста. Але атака не принесла очікуваних результатів. 13 жовтня пруським військам, що тримали в облозі Париж, підійшли підкріплення — баварські загони.

29 жовтня генерал, головнокомандувач північній фортецею Парижа, без вищестоящих наказів напав на прусські війська в Ле Бурже. Атака була несподіваною, і пруські війська покинули це північне передмістя Парижа. Мольтке віддав наказ негайно повернути цей передмістя під контроль прусських військ. Після битви при Ле Бурже прусські війська зуміли повернути собі втрачену територію. І хоча Ле Бурже не мав ні географічної, ні військової цінності, в Парижі звістку про повторну здачу Ле Бурже викликала велике зневіру.

Париж уже починав голодувати і на Трошю, як на головнокомандувача військовими силами столиці, лягла велика відповідальність за подальшу долю міста. 30 листопада була зроблена одна з останніх спроб прорвати кільце оточення. 80000 французів напали на Вюртемберзькі війська. Але атака закінчилася невдачею.

Протягом зими в прусському штабі почали виникати напружені відносини. Відповідальні за облогу міста Мольтке і Блюменталь почали турбуватися з приводу тривалої облоги. Слова Бісмарка про бомбардування міста все частіше звучали в прусських штабах. Час минав, і занепокоєння серед прусських головнокомандуючих все більш зростала. Німці боялися, що французи, бачачи нерішучість прусської армії під Парижем, захочуть взяти реванш у війні. Нові армії створювалися у Франції з вражаючою швидкістю. Бісмарк дуже боявся, що Франція зможе в будь-який момент переконати будь-яку сильну державу на континенті напасти на Пруссію (з цією місією в Петербург буде відправлений Адольф Т'єр, щоб умовити царський уряд виступити на боці Франції, але Олександр II не прийме його пропозиції). Незабаром для головнокомандувача Мольтке знайдеться нова причина для переживань: взимку було важко здійснювати поставки продовольства і озброєння німецьким частинам, які оточили Париж. Голодували і парижани і тримаючі їх в облозі німці. Через недоїдання і сильні морози прусські солдати сильно ослабли. Незабаром у німецькій армії спалахнув туберкульоз. Крім того, Мольтке був змушений весь час знімати частину солдатів, що облягали місто, для відбиття нападу інших французьких армій.

До середини зими в Парижі закінчилися запаси продовольства і палива. Жителі міста зрубали всі дерева в парках для опалення в квартирах. На вулицях міста не можна було зустріти жодної собаки або кішки: всіх їх уже з'їли парижани. Навіть єдина пара слонів в місті і та була вжита в їжу.

Капітуляція Парижа[ред.ред. код]

19 січня 1871 р. французами була зроблена остання спроба прорвати оточення міста. Битва при Бюзенвале стала однією з останніх битв франко-прусської війни. 90000 французьких солдатів здійснили відчайдушну атаку на прусський штаб на захід від Парижа. Але і ця атака, як практично всі вилазки з міста, були відбиті німецькою армією. Французькі генерали, бачачи безперспективність подальшого опору, капітулювали з 249 142 захисниками міста. 25 січня 1871 Вільгельм I наказав Мольтке проконсультуватися у Бісмарка з приводу подальшої облоги міста. Можна вважати, що Бісмарк ненадовго став головнокомандувачем німецькою армією. Канцлер Пруссії наказав негайно відкрити вогонь по місту з важких гармат. До 28 січня Париж бомбардували з великокаліберних гармат. Усього за кілька днів місту було завдано збиток більший, ніж за всі попередні та наступні облоги. У ході бомбардування загинуло 47 000 парижан. 28 січня місто остаточно капітулювало.

18 січня в Версалі Вільгельм I оголосив про створення Німецької імперії, а себе оголосив одноосібним правителем — німецьким імператором. Так Пруссія остаточно закріпила свою перемогу. До Північно-німецького союзу були приєднані кілька південнонімецьких держав.

17 лютого 1871 прусська армія влаштувала невеликий парад перемоги в Парижі. Бісмарк дотримувався перемир'я, підписаного незабаром після здачі Парижа, і навіть посилав гуманітарну допомогу парижанам.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Під час облоги міста широко застосовувалася голубина пошта. Спочатку голуби летіли в Тур, але потім, після перебазування головного штабу французів в Пуатьє, голуби вже прямували туди. Тур знаходиться за 200 км від Парижа, а Пуатьє за 300 км.
  • Повітряна куля також використовували як метод передачі листів. За весь період облоги міста було скоєно 65 польотів, переправлено 164 пасажира і 11 тонн пошти. Вартість відправлення одного листа на повітряній кулі становила 20 сантимів. В основному всі польоти здійснювалися вночі. Не всі польоти завершувалися вдало. Так 2 кулі було втрачено в морі, шість куль було перехоплено німцями при посадці. Випадково був поставлений світовий рекорд по дальності польоту на повітряній кулі. Одна куля благополучно приземлився в норвезькому лісі. Дальність польоту склала приблизно 1410 км.

Примітки[ред.ред. код]

  1. 202 030 піхоти і 33 794 кавалерії.
  2. Із них тільки 150 000 регулярні війська, інші 200 000 солдат були погано підготовленими національними гвардійцями.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Хофельманн К. 1000 катастроф Вселенной. — Москва., 2001.
  • Томас Харботл Битвы мировой истории. — Москва., 1993.