Облога Сен-Назера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Облога Сен-Назера
Poche de Saint-Nazaire
Західний фронт
Бункер-укриття для німецьких підводних човнів у морському порту Сен-Назера.
Бункер-укриття для німецьких підводних човнів у морському порту Сен-Назера.

Бункер-укриття для німецьких підводних човнів у морському порту Сен-Назера.
Координати: 47°16′50″ пн. ш. 2°12′30″ зх. д. / 47.28060000002777485° пн. ш. 2.208600000028° зх. д. / 47.28060000002777485; -2.208600000028
Дата: 27 серпня 1944 — 11 травня 1945
Місце: Сен-Назер, Франція
Результат: перемога західних союзників; капітуляція німецького гарнізону
Сторони
США США
Франція Франція
Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
США Гаррі Дж. Мелоні
Франція Раймон Шомель
Третій Рейх Ганс Юнк
Третій Рейх Ганс Миров
Військові формування
США Окремі підрозділи:
4-ї бртд, 6-ї бртд, 66-ї пд, 94-ї пд
Франція 25-та моторизована дивізія
Третій Рейх 265-та піхотна дивізія
Військові сили
США 9 000 о/с[1]
Франція 16 500-18 000[1]
Третій Рейх 30 000 о/с
Основні опорні позиції німецького Вермахту, що були обложені військами союзників у ході операції «Кобра»

Облога Сен-Назера (фр. Poche de Saint-Nazaire) — довготривала 9-місячна облога американо-французькими військами стратегічно важливої військово-морської бази німецького флоту в порту Сен-Назера на узбережжі Біскайської затоки на останньому етапі Другої світової війни.

Зміст[ред. | ред. код]

Відповідно до наказу Гітлера, низка найважливіших об'єктів на території окупованих країн Західної Європи були оголошені фортецями — місцями, що ні за які умови не могли капітулювати перед супротивником у разі їх оточення. Фортеця Сен-Назер (нім. Festung St. Nazaire) стала однією з таких фортець, оголошених німецьким командуванням непідступною. Гарнізон німецьких військ, що складався з залишків розгромлених формувань під час стрімкого наступу американських військ у Бретані, моряків місцевої військово-морської бази та підрозділів забезпечення, що опинилися в оточенні. Осередок опору, під командуванням німецького генерал-лейтенанта командира 265-ї піхотної дивізії Ганса Юнка, утворився у серпні 1944 року й тримав оборону до 11 травня 1945. Фортеця займала площу навколо гавані і бази підводних човнів у Сен-Назері; а також прилеглі населені пункти, що простиралися на схід до Сен-Омер-де-Блейн на північ до Ла-Рош-Бернар й на півдні до Порнік.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Stacey, C P. Clearing the Coastal Belt and the Ports – September 1944. Official History of the Canadian Army. Department of National Defence. Процитовано 3 July 2009.
  • Janine et Yves Pilven Le Sévellec, Les délaissés de la Libération. La vie de tous les jours dans la poche de Saint-Nazaire, Ouest Éditions, Nantes, 1995. [ISBN 2-908261-44-8]
  • Luc Braeuer, L'incroyable histoire de la poche de Saint-Nazaire, Batz-Sur-Mer, 2003.(фр.)
  • Daniel Sicard, La Poche de Saint-Nazaire, Éditions Siloë, Nantes, 2005(фр.)
  • Rémy Desquesnes, Les poches de résistance allemandes sur le littoral français: août 1944 — mai 1945, Rennes, éd. Ouest-France, coll. " Histoire ",‎ février 2011 (ISBN 978-2-7373-4685-9)(фр.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Rémy Desquesnes, Les poches de résistance allemandes sur le littoral français: août 1944 — mai 1945, Rennes, éd. Ouest-France, coll. «Histoire»,‎ février 2011 (ISBN 978-2-7373-4685-9), p. 67