Обмеження (математика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

У математиці обмеження — умова, якій повинен задовольняти розв'язок задачі оптимізації. Є два типи обмежень: обмеження-рівності й обмеження-нерівності. Множина розв'язків, що задовольняють усі обмеження, називається допустимою множиною.

Приклад[ред.ред. код]

Термінологія[ред.ред. код]

  • Якщо обмеження є рівністю у даній точці, то обмеження називається активним (англ. binding), оскільки точка не може переміщатися у напрямку обмеження.
  • Якщо обмеження є нерівністю у даній точці, то обмеження називається неактивним (англ. non-binding), оскільки точка може переміщатися у напрямку обмеження.
  • Якщо обмеження не задовольняється, то обмеження називається порушеним, а відповідна точка називається недопустимою.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]