Обмеження (математика)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 27 березня 2013.
У математиці обмеження — умова, якій повинен задовольняти розв'язок задачі оптимізації. Є два типи обмежень: обмеження-рівності й обмеження-нерівності. Множина розв'язків, що задовольняють усі обмеження, називається допустимою множиною.
Зміст |
Приклад [ред.]
| Цей розділ потребує розширення. (червень 2011) |
Термінологія [ред.]
- Якщо обмеження є рівністю у даній точці, то обмеження називається активним (англ. binding), оскільки точка не може переміщатися у напрямку обмеження.
- Якщо обмеження є нерівністю у даній точці, то обмеження називається неактивним (англ. non-binding), оскільки точка може переміщатися у напрямку обмеження.
- Якщо обмеження не задовольняється, то обмеження називається порушеним, а відповідна точка називається недопустимою.

