Ободрицькі князі
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Князь ободритів — керівник державного життя полабських слов'ян, був не тільки племінним вождем ободритів, але й цілого ободрицького союзу, тобто лат. de facto політичним володарем північного Полаб'я. Після християнізації — королі.
Першим володарем ободритів був Віцан, який до 789 створив перше державне утворення. В пізніші часи, навіть при ослабленні Союзу, князі ободритів завжди зберігали вплив над іншими полабськими племінними вождями.
В середньовічних європейських джерелах правителів західнослов'янського полабського союзу племен також називали король венедів.
Останнім володарем ободритів був Ніклот. Після його смерті володарем ободритів залишився син Ніклота Прибислав, який став першим князем Мекленбурга.
Ободрицькі князі[ред. | ред. код]
- Віцан (до 789–795)
- Чедраг (819 — після 826)
- Стоїгнєв (? — 954)
- Након (Нако — 965 чи 966)
- Мстівой (бл. 983)
- Мстислав, Мсціслав (? — 1018), князь бодричів;
- Пжибігнєв (Удо) (1029)
- Готшальк (1043–1066)
- Круко (1066–1069)
- Круко (1069–1093) (знову)
- Генріх Готшалькович (1093–1127)
- Канут Лавард (1128–1131)
- спадкоємець: Прибислав був уже князем Меклебургу і заснував рід Ніклотідів, які були князями Мекленбургу аж до 1918
Ободрицькі князі та королі[ред. | ред. код]
- Крок, Круско (-†409/411 р.), король вандалів;
- Круто (-†1093 р.), князь бодричів;
- Віслав II (-†486 р.), король вандалів;
- Мстивой II;
- Орітберт I (-†724 р.), король ободритів
- Орітберт II (-†747 р.), король ободритів;
- Орітберт III, король ободритів;
- Білунґ-Мстивой IV (-†986 р.), король ободритів;
- Удо (-†1028 р.), князь бодричів;
- Радегаст I (-†664 р.), король ободритів;
- Віслав (-†700 р.), король ободритів;
- Віслав III, король ободритів;
- Містевой I (-†865/869), король ободритів;
- Цедрог (-по †826 р.), верховний князь ободритів;
- Табємисл (-біля †862 р.), верховний князь ободритів;
- Гостомисл (-† 844), великий князь ободритів;
- Славомир (-†821 р.), великий князь ободритів;
- Дражко (-†809 р.), великий князь ободритів;
- Вишан (-†795 р.), великий князь ободритів;
- Ратібор (1029-†1042 р.), великий князь ободритів;
- Будивой, Будівой (-†1075 р.), князь бодричів;
- Святополк (-†1129 р.), князь бодричів;
- Прібіслав (-†1178 р.), князь Мекленбургу;
- Мєчідраг, князь бодричів;
- Вартіслав (-†1164 р.), князь бодричів
- Прібіслав I (-по †1156 р.), правитель;
- Ніклот (*1090—†1160), князь бодричів (засновник династії Мекленбургів)[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ИСТОРИЯ ОБОДРИТОВ [Архівовано 2014-03-10 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Короли Вандалов [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ [Меркулов В. И., «[[https://web.archive.org/web/20141023232749/http://mrubenv.ru/article.php?id=4_6_5.html Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.] [Архівовано 8 червня 2013 у WebCite] Откуда родом варяжские гости?] [Архівовано 2014-10-23 у Wayback Machine.]» (рос.)
- ↑ PRINCES of the WENDS, PRINCES in WAGRIA: RATIBOR, Foundation for Medieval Genealogy, [Архівовано 2012-05-13 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Гильфердинг, Александр Фёдорович. История Балтийских славян // Собрание сочинений / Издатель Кожанчиков Д. Е.. — С-Пб: Типография товарищества «Общественная польза», 1874. — Т. 4. — С. 447—457 (рос.)
- ↑ Павинский А. Полабские славяне / Издатель Кожанчиков Д. Е.. — С-Пб: Типография Ф. Сущинского, 1871. — С. 150 (рос.)
- ↑ Гельмольд из Босау. Славянская хроника. Книга 1 глава 48 (рос.)
- ↑ Гельмольд из Босау. Славянская хроника // Адам Бременский, Гельмольд из Босау, Арнольд Любекский. Славянская хроника / Перевод с лат. И. В. Дьяконова, Л. В. Разумовской, редактор-составитель И. А. Настенко. — М.: «СПСЛ», «Русская панорама», 2011. — С. 152—304. — (MEDIÆVALIA: средневековые литературные памятники и источники). — ISBN 978-5-93165-201-6 (рос.)
- ↑ Wartislaw Fürst von Mecklenburg [Архівовано 21 лютого 2009 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Меркулов В. И. Откуда родом варяжские гости? Генеалогическая реконструкция по немецким источникам. — М.: Амрита, 2005. — 128 с. — ISBN 5-7619-0228-1. (рос.)
- ↑ Skowronek J., Tanty M., Wasilewski T. Słowianie południowi i zachodni VI—XX wiek. — Warszawa: Książka i Wiedza, 2005. — С. 50-51. — 128 с. — ISBN 83-05-13401-6. (пол.)
- ↑ Свод древнейших письменных известий о славянах. Том II (VII—IX вв.). — М.: Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 1995. — 590 с. — ISBN 5-02-017809-8. (рос.)
- ↑ ГЕЛЬМОЛЬД, «СЛАВЯНСКАЯ ХРОНИКА» [Архівовано 2011-09-17 у Wayback Machine.] (рос.)
