Оболенський Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оболенський Олександр Миколайович
Народився 24 лютого 1872(1872-02-24)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 14 лютого 1924(1924-02-14) (51 рік)
Париж
Поховання Батіньйоль
Країна  Російська імперія
Діяльність офіцер
Alma mater Пажеський корпус
Військове звання генерал-майор
Батько Nikolai Obolenskyd
У шлюбі з Salomea Dadianid
Діти Alexander Obolenskyd
Із дружиною Саломією

Олекса́ндр Микола́йович Оболе́нський (рос. Александр Николаевич Оболенский; 24 лютого 1872, Санкт-Петербург — 14 лютого 1924, Париж) — російський князь (31-е коліно від Рюрика), державний діяч. Генерал-майор (1914), камергер (1912), дійсний статський радник (1913).

Біографія[ред. | ред. код]

Син Миколи Миколайовича Оболенського (1833—1898), який був командиром лейб-гвардії Преображенського полку (1876), генерал-майором почту Його Величності (1878). Олександр мав брата Володимира, сестер Марію та Єлизавету. 1891 року закінчив Пажеський корпус. Випущений в лейб-гвардії Преображенський полк. 1906 року — командир 1-го батальйону полку. Оболенського виключили з гвардії за заворушення в батальйоні.

Від 1907 року служив по Міністерству внутрішніх справ. Від 1908 року — костромський віце-губернатор, у 1910—1914 роках — рязанський губернатор.

Від 2 липня 1914 року до листопада 1916 року — петроградський градоначальник. У цей період Санкт-Петербург перейменовано в Петроград (1914).

Після революції 1917 року учасник Білого руху в складі Північно-Західної армії. В еміграції у Франції. Помер у Парижі.

Сім'я[ред. | ред. код]

Був одружений з княжною Саломією (1878—1961), донькою останнього князя Мегрелії Миколи Дадіані.

Діти: Ніна, Микола, Саломія, Олександр.

Література[ред. | ред. код]

  • Потомство Рюрика. Материалы для составления родословий / Составил Г. А. Власьев. — Т. 1: Князья Черниговские. — Часть 2-ая. — С. 354.

Посилання[ред. | ред. код]