Оброшине

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Оброшин)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Оброшине
Палац
Палац
Палац
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Оброшинська сільська громада
Код КАТОТТГ UA46060310010080287
Облікова картка с. Оброшине[1] 
Основні дані
Засноване 1431 (593 роки)
Населення 4186
Площа 20 км²
Густота населення 209,3 осіб/км²
Поштовий індекс 81115[2]
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°47′07″ пн. ш. 23°52′07″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
314 м
Відстань до
обласного центру
19 км
Найближча залізнична станція Оброшин
Відстань до
залізничної станції
1,5 км
Місцева влада
Адреса ради 81115, Львівська обл., Львівський р-н, с. Оброшине
Карта
Оброшине. Карта розташування: Україна
Оброшине
Оброшине
Оброшине. Карта розташування: Львівська область
Оброшине
Оброшине
Мапа
Мапа

CMNS: Оброшине у Вікісховищі

Обро́шине — село в Україні, у Оброшинській сільській громаді Львівського району Львівської області. Розташоване за 19 км на південний захід від обласного центру.

Назва[ред. | ред. код]

Дослідник історичної спадщини Василь Лаба наводив у своїй роботі більш ніж 18 селищ Львівської області з назвами, що мають аналогічне закінчення — Сопошин, Мацошин, Кротошин тощо. Усі вони, на думку дослідника, походять від прізвища володарів, а також від другого коріння, що означає «двір» чи «посад». Через відсутність слів з коренем «обор, обр», скоріш за все, це особиста назва.

Обрами у «Повісті временних літ» названі авари — тюркські племена, з якими дуліби та волиняни вели довгі та важкі війни в VVII століттях століттях. Як стверджує Лаба, між цими племенами та назвою населеного пункту може існувати певний зв'язок. Археологічних підтверджень цьому поки що нема[3].

Історія[ред. | ред. код]

Церква Св. Дмитра (1914)

Перша згадка датується 1431 роком. У 1456 році король Казимир Ягеллончик передав цей фільварок як королівські володіння під заклад каштелянові Петру Шамотульському (Piotr Szamotulski) за борг, який лишився у монарха ще від пруської кампанії. Через 10 років селище у Шамотульського викупив львівський архієпископ — Григорій з Сяніка. З 1466 по 1939 роки Оброшине буде належати львівським римо-католицьким архієпископам.

У вересні 1568 року львівський арцибіскуп РКЦ Станіслав Сломовський отримав право «доживоття» на село Оброшине.[4].

Апогею свого розвитку Оброшине досягло тільки на початку XVIII століття, коли курію очолив Ян Скарбек (помер 1733 року), який був відомим завдяки розбудові нових та реставрацією старих галицьких костелів. За його життя Оброшине було звичайним фільварком, що значним чином постраждав від шведів у 1704 році. Він вирішив створити тут літню резиденцію на додаток до постійної, що розташовувалась у Дунаєві.

2006 року заснована парафія УПЦ КП. 18 вересня 2016 року митрополит Львівський і Сокальський Димитрій в Оброшині звершив чин великого освячення храму на честь Святого Духа[5].

Мистецьке життя в Оброшині[ред. | ред. код]

У 1977 році при Науково-дослідному інституті землеробства і тваринництва західних областей України (нині Інститут сільського господарства Карпатського регіону) села Оброшине була створена чоловіча хорова капела «Жайвір». До 1988 р. хор «Жайвір» очолював його засновник — заслужений діяч мистецтв України, народний артист України Михайло Миколайович Баран. Виступи хору на сцені актової зали інституту були окрасою мистецьких акцій в Оброшині.

Справжньою кузнею талантів в Оброшині є дитяча музична школа. Понад сто її випускників пов'язали своє життя з музикою, ставши професійними музикантами. Дехто з них нині передає свої знання і майстерність дітям, працюючи у школі вчителями. Щорічні звітні концерти вчителів та учнів музичної школи дуже популярні серед громади села. В цій школі викладав народний артист України Богдан Мочурад.

Пам'ятки архітектури, природи[ред. | ред. код]

Палац архієпископів (1730)

Населення[ред. | ред. код]

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, у селі мешкало 4186 осіб[1]. Мовний склад села був таким:

Мова Кількість, осіб Відсоток
українська 4 151 99,16
російська 29 0,69
білоруська 2 0,05
молдовська 1 0,02
польська 1 0,02
інші мови 2 0,05

Відомі особи[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

  • Балда Тарас Романович (Назар Скалюк) — журналіст, письменник, викладач кафедри зарубіжної преси та інформації факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.
  • Галій-Моравська Марія — оперна і концертна співачка, заслужена артистка України, працювала солісткою Львівської філармонії і Львівської опери, нині є старшим викладачем кафедри академічного співу Львівської національної музичної академії.
  • Забитівський Юрій Михайлович — кандидат біологічних наук, іхтіолог, заступник директора Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства НААНУ і член вченої ради названого інституту, один з наукових редакторів журналу «Рибогосподарська наука України», член Іхтіологічного товариства України, голова Львівського відділення Українського гідроекологічного товариства.
  • Клим (Луцишин) Оксана Василівна — редактор інформаційного відділу Львівської обласної державної телерадіокомпанії.
  • Коротаєв Андрій Олексійович — радянський та український футболіст, футбольний тренер.
  • Ланова (Бобрушко) Алла Василівна — випускниця Львівської консерваторії.
  • Мадей Наталія Мирославівна — кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка.
  • Макух Євген Мирославович — кандидат біологічних наук, доцент (факультет ветеринарної медицини Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького).
  • Макух Оксана Євгенівна — кандидат політичних наук, доцент кафедри соціології та соціальної роботи Національного університету «Львівська політехніка».
  • Мамчур (Федак) Оксана Василівна — кандидат сільськогосподарських наук, асистент кафедри фізіології та біології рослин біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
  • Островський Володимир Олексійович — історик мистецтва, живописець.
  • Полюга Лев Михайлович — мовознавець, доктор філологічних наук, професор.
  • Савіцька Оксана Михайлівна — бандуристка, вокалістка, випускниця Львівської консерваторії, солістка Львівської філармонії, член національної спілки кобзарів України, лауреатка Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах (1995), переможниця І Всеукраїнського конкурсу традицій Холмщини і Підляшшя (2007).
  • Скорохід Ігор Володимирович — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту сільського господарства Карпатського регіону, гомеопат.
  • Тичка Ігор Богданович — кандидат медичних наук, лікар-нефролог вищої категорії відділення хронічного гемодіалізу Львівської обласної клінічної лікарні.
  • Челецька Мар'яна Маркіянівна — поетеса, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка.

Мешкали, перебували[ред. | ред. код]

  • Пиндус Богдан Іванович — український краєзнавець, публіцист. Мешкав в селі у 1997—2016 роках.
  • Савка Йосиф — український селянин, посол Австрійського парламенту 1848 року[9].
  • Федько Василь Іванович — поет, прозаїк, лауреат Бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу імені Мирона Утриска і Всеукраїнської премії імені Ірини Вільде, член Української асоціації письменників.
  • Царик Йосиф Володимирович — доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри зоології біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
  • Гумен Розалія. Полька. Єдина жінка з Оброшина, що була в УГА. Лев Шанковський називав її «однією з кращих розвідниць команди 7-ї Львівської бригади УГА».

Померли[ред. | ред. код]

Поховані[ред. | ред. код]

  • Балда Ігор Іванович (1959—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Пиндус Богдан Іванович — український краєзнавець, публіцист.

Заклади[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Облікова картка с. Оброшине. rada.gov.ua. Верховна Рада України. Процитовано 12 червня 2022.  {{cite web}}: |archive-url= вимагає |archive-date= (довідка)
  2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 12 червня 2022. 
  3. Зиновій Гаєцький golos narody/23.2014.pdf Оброшин і оброшинці // Голос Народу. — № 23 (1464). — 2014. — 22 травня. — С. 6
  4. Kaniewska I. Słomowski Stanisław h. Abdank (zm/ 1575) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1999. — T. XXXIX/1, zeszyt 160. — S. 6. (пол.)
  5. Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив чин великого освячення храму на честь Святого Духа в с. Оброшине на Львівщині
  6. Світлина руїн костелу
  7. Czesław Lechicki Kicki Ferdynand Onufry h. Gozdawa (ok. 1715—1797) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1966. — t. XII. — S. 387. (пол.)
  8. Наконечний Р. Світ його привітав… — С. 120
  9. Кость Левицький. Українські політики.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]