Обсесивно-компульсивний розлад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Обсесивно-компульсивний розлад (від від англ. obsession ;— «одержимість ідеєю» і лат. compello — «примус»); Невроз нав'язливих станів — психічний розлад, для якого характерні повторювані нав'язливі думки, які нерідко перетікають в ритуальні дії, що здійснюються, щоб зняти внутрішнє напруження, зменшити відчуття тривоги і запобігти лякаючі події. При цьому між нав'язливими діями і наслідками, від яких вони нібито повинні захистити, зазвичай не простежується ніякого логічного зв'язку. Може мати хронічний, прогресивний або епізодичний характер. При розладі у хворого мимоволі з'являються нав'язливі думки, що заважають або лякають (обсессії). Він постійно і безуспішно намагається звільнитись від викликаної думками тривоги за допомогою настільки ж нав'язливих і виснажливих дій (компульсія). Іноді окремо виділяються обсесивний (переважно нав'язливі думки — F42.0) і компульсивний (переважно нав'язливі дії — F42.1) розлади.

ОКР характеризується розвитком нав'язливих думок, спогадів, рухів і дій, а також різноманітними патологічними страхами (фобіями). При цьому пацієнт сам прекрасно усвідомлює всю безглуздість своїх дій, але не може впоратися з ними одним лише зусиллям волі. При такому захворюванні, як невроз нав'язливих станів, лікування потрібно в обов'язковому порядку, і проводити його повинен досвідчений психотерапевт.

Для виявлення обсесивно-компульсивного розладу використовують так звану шкалу Єля-Брауна[1][2].

Причини та ознаки[ред.ред. код]

Захворювання, як правило, розвивається після перенесеної гострої психотравми або на тлі досить тривалого психологічного дискомфорту.

Визначити наявність неврозу можна за наступними критеріями: Нав'язливі думки (обсессії) виникають постійно і викликають сильне занепокоєння або тривогу. Нав'язливі образи і думки не є звичайним надмірним занепокоєнням про реально існуючої ситуації. Пацієнт намагається ігнорувати тривожні думки, заміщаючи їх іншими або відволікаючись на якісь безглузді дії. Хворий усвідомлює, що його нав'язливі думки не є відображенням реальності. Пацієнт відчуває непереборну потребу виконувати ритуали, спрямовані на запобігання або зниження ймовірності якоїсь події. При цьому він розуміє, що його дії нелогічні і не є вирішенням проблеми. Якщо у вас чи ваших близьких спостерігається подібні симптоми, слід якомога швидше звернутися до фахівця, щоб він поставив точний діагноз і визначив схему лікування нав'язливого неврозу.

Лікування[ред.ред. код]

Лікування цього розладу — комплексна задача, яку неможливо вирішити простим призначенням лікарських препаратів. І головну роль в даному випадку відіграє психотерапія. Психотерапевт не тільки допомагає позбутися невротичних симптомів, що отруюють життя пацієнта, а й навчає його методиками самоконтролю та ефективної взаємодії з дійсністю, які допомагають попередити рецидив хвороби.

У процесі лікування хворий навчається усвідомлювати і правильно висловлювати свої почуття, переосмислює негативний життєвий досвід, перестає сприймати себе як жертву життєвих обставин, знаходить позитивний погляд на себе, на оточуючих і на весь світ.

Все перераховане — складні завдання, проте це єдиний спосіб назавжди вилікувати невроз нав'язливих станів. До того ж, на шляху до лікування пацієнта постійно буде супроводжувати досвідчений психотерапевт, який завжди підтримає хворого і допоможе йому подолати всі перешкоди.

Для лікування обсесивно-компульсивного розладу використовують медикаментозне лікування і психотерапію, як і при лікуванні інших неврозів.

Цікаві факти[ред.ред. код]

У 2000 році група науковців-хіміків (Д. Марадзіті, А. Россі і Дж. Кассано з університету Пізи і Х. С. Акіскал з Каліфорнійського університету) одержала Шнобелівську премію в галузі хімії за відкриття того, що з точки зору біохімії романтична любов нічим не відрізняється від обсесивно-компульсивного розладу. Вони не врахували того факту, що «романтичне кохання», незважаючи на всі заподіяні терзання, бажана людиною, в той час як ОКР є явно небажаним, але неминучим для хворого, терзанням.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Federici A, Summerfeldt LJ, et. al Consistency between self-report and clinician-administered versions of the Yale-Brown Obsessive-Compulsive Scale (2010 May 24).
  2. Van Amerigen M., Mancini C. et al. Potential use of Internet-based screening for anxiety disorders: a pilot study Depress Anxiety (2010 Nov). — DOI:doi: 10.1002/da.20723.