Обітниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Обі́тниця — дається Богу обіцянку зробити який-небудь подвиг, справу милосердя або благочестя.

1. Обіцянка (івріт. «neder» — обіцянка або щось обіцяне). Обітниця включає в себе обіцянки щось зробити або пожертвувати Богу в подяку за Його відповідь або благословення від Нього: обіти Якова, Їфтаха, Анни і Авесалома.

2. Обітниця стриманості (івріт. «'esar» — зарік, відмова або утримання від чого-небудь). Включав в себе обіцянку утриматися від чого-небудь. Яскравими біблійними прикладами такого обітниці служать зарік від шлюбу і обітницю посвячення:

  • Зарік від одруження або заміжжя: Біблія, Старий Завіт, Числа 30:4 «… Якщо жінка дасть обітницю Господеві й покладе на себе зарока в домі свого батька в своїй молодості …»
  • Обітниця так званого посвячення. Ця обітниця включав в себе, серед іншого, повне утримання від алкогольних напоїв, утримання від стрижки волосся і від дотику до останків померлого. Закон про посвячення докладно описаний у біблійній Книзі Чисел (6:1-21).

3. Обітниця закляття (івріт. «herem» або араб. «Haram» — закляття або прокляття). Це поняття описує річ або живу істоту, або якусь безліч таких речей, істот (включаючи людей), що знаходяться під прокляттям або закляттям, до якого до зняття закляття (або протягом певного часу) під загрозою покарання або смерті ніхто не може торкатися, крім Бога. Харам як релігійна заборона на заподіяння шкоди або на спілкування з людиною з якої-небудь причини декілька разів згадується в Корані.

І оголосили в Юдеї та в Єрусалимі до всіх поверненців, щоб зібратися до Єрусалиму, а хто не прийде до трьох день, увесь маєток того, за порадою зверхників та старших, буде зроблений закляттям, а він буде відлучений від громади поверненців ".

Біблія, Старий Заповіт, Книга пророка Езри, 10:7-8

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Хрест Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.