Об'єктив

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Об'єктиви
Об'єктиви «Sigma»: 1:2,8/50 Macro — 1:4-5.6/70-300 — 1:4-5.6/10-20
Об'єкти́в

Об'єкти́в (від лат. objectivus — предметний) — оптична система, призначена для створення дійсного оптичного зображення на приймачі світлової енергії (звичайно фотоплівка або світлочутива матриця).

Об'єктив в оптиці розглядаеться як рівнозначний лінзі виріб, хоча може мати інший вигляд. Звичайно об'єктив складається з набору лінз (в деяких об'єктивах — з дзеркал), розрахованих для взаємної компенсації аберрації об'єктива, зібраних у єдину систему усередині оправи.

Об'єктив характеризується фокусною відстанню та максимальним відносним отвором, який іноді називають світлосилою. Для роботи в умовах різної освітленості об'єктив облаштовується механічною діафрагмою. Об'єктиви сучасних фотоапаратів можуть містити вбудовані двигуни для автоматичного регулювання діафрагми та наведення на різкізть.

Об'єктив зі змінною фокусною відстанню називають трансфокатором, іноді — «зумом» (як калька з англійської мови — «зум — англ. zoom)». Об'єктив з постійною фокусною відстанню — фікс-фокалом (розмовно — фікс).

Об'єктив як оптична система є складним виробом.

Для підвищення якості створюваного зображення на лінзи об'єктиву наносять покриття, що зменшує внутрішнє відбиття світла, а внутрішня частина корпусу покривається матеріалом з виликим поглинанням світла. При виготовленні лінз окремих об'єктивів використовують скло спеціального хімічного складу з низьким коефіцієнтом внутрішнього розсіювання тощо.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Волосов Д. С. Фотографическая оптика. М., «Искусство», 1971.