Оверлейна мережа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Оверле́йна мережа (від англ. Overlay Network) — комп'ютерна мережа яка являє собою надбудову над вже існуючою мережею. Учасники оверлейної мережі можуть бути зв'язані віртуальними, або логічними, зв'язками. Кожен такий зв'язок може являти собою цілу ланку фізичних зв'язків у мережі, над якою зроблена надбудова. Багато мереж типу peer-to-peer є оверлейними, тому що вони працюють поверх Інтернету. Комутований (dial-up) доступ у інтернет фактично здійснюється через оверлей, наприклад по протоколу PPP, який працює поверх телефонної мережі.

Використання оверлейних мереж[ред.ред. код]

Оверлеї можуть використовуватися в наступних випадках:

  • Для дослідження, розробки і тестування нових протоколів зв'язку, неможливих в традиційній інфраструктурі (наприклад, дослідження властивостей IPv6 або зв'язку «один-з-багатьма»);
  • Для створення нових властивостей мережі, неможливих в традиційній інфраструктурі:
    • Маршрутизація з гарантією якості сервісу,
    • Інфраструктура, яка більше підходить для трансляції потоків інформації (Akamai),
    • Більш гнучка, ефективна і надійна маршрутизація (Resilient Overlay Networks, Chord),
    • Підвищена безпека з'днання (Secure Overlay ServicesVPN),
    • Повністю розподілена інфраструктура мережі (Tapestry),
    • Маршрутизація без визначення цільової IP-адреси (Distributed Hash Table);
  • Для створення і експлуатації сервісів, неможливих в традиційній інфраструктурі:

Основні переваги оверлейних мереж полягають в тому, що вони дозволяють розробляти і эксплуатувати нові крупномасштабні розподілені сервіси без внесення будь-яких змін в основні протоколи мережі. Поширеним недоліком оверлеїв є підвищені витрати при передачі інформації через появу додаткового рівня обробки пакетів чи неоптимальних маршрутів.

Посилання[ред.ред. код]