Оогенез

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Овогенез)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Формування яйцеклітини. Первинний ооцит після першого мейотичного ділення дає вторинний ооцит та перше полярне тільце. Після другого мейотичного поділу вторинний ооцит дає яйцеклітину і друге полярне тільце. Треба зауважити, що перше полярне тільце не завжди закінчує мейоз, тому часто в результаті мейозу сумарна кількість полярних тілець дорівнює двом, а не трьом, як зазначено на рисунку[1].

Оогене́з або овогене́з (грец. ōón яйце + грец. genésis виникнення) — у тварин, розвиток жіночої статевої клітини — яйцеклітини (яйця).

Під час ембріонального розвитку організму гоноцити мігрують до зачатків жіночих статевих гонад (яєчників), де відбувається весь їхній подальший розвиток.

Періоди оогенезу[ред. | ред. код]

Оогенез поділяють на три етапи або періоди: розмноження, росту і дозрівання.

Період розмноження[ред. | ред. код]

Потрапивши у яєчник, гоноцити стають оогоніями. Оогонії здійснюють період розмноження. У цей час оогонії діляться мітотичним шляхом.

Період росту[ред. | ред. код]

Статеві клітини в цьому періоді називаються ооцитами першого порядку. Вони втрачають здатність до мітотичного поділу і входять у профазу I мейозу. У цей час відбувається ріст статевих клітин.

У періоді росту виділяють 2 стадії:

Період дозрівання[ред. | ред. код]

Дозрівання ооцита — це процес послідовного проходження двох поділів мейозу (поділів дозрівання). Як мовилося вище, в період до першого поділу мейозу ооцит тривалий час перебуває в стадії профази I мейозу, коли й відбувається його зростання. Вихід з профази I мейозу приурочений до досягнення самкою статевозрілості і визначається статевими гормонами.

Перший поділ у багатьох видів є редукційним, оскільки саме під час нього гомологічні хромосоми розходяться до різних клітин. Таким чином, кожна з клітин, що розділилися набуває половинного (гаплодїного) набору хромосом, де кожен ген представлений лише одним алелем. Кожна дочірня клітина після цього поділу має набір хромосом — n, і 2с — набір хроматид.

Оскільки першому діленню дозрівання передувала S-фаза, кожна з хромосом, які розійшлися, містить подвійну кількість ДНК, оскільки складається з двох хроматид. Ці генетично ідентичні хроматиди розходяться до різних сестринських клітин в другому поділі мейозу, що є екваційним (як і звичайний поділ соматичних клітин). Після двох поділів мейозу число хромосом у кожній з клітин є гаплоїдним (1n), а загальна кількість хроматид у кожному клітинному ядрі становитиме 1с.

Типи оогенезу[ред. | ред. код]

            Оогенез
               |
               |
 Дифузний <----|-----> Локалізований
                             |
                             |
           Солітарний  <-----|-----> Аліментарний
                                          |
                                          |
                     Нутриментарний <-----|-----> Фолікулярний
  • Дифузний оогенез — розвиток яйцеклітини може відбуватись в будь-якій частині тіла (губки, кишковопорожнинні, війчасті черви). За дифузного оогенезу ооцити є фагоцитуючими клітинами, вони не синтезують і накопичують жовткові включення, а ростуть завдяки надходження низькомолекулярних сполук з фаголізосом. У цих ооцитах виробляється багато гідролітичних ферментів, що необхідні їм для фагоцитозу.
  • Локалізований оогенез — розвиток яйцеклітини відбувається у жіночих гонадах — яєчниках.
    • Солітарний оогенез — ооцит може розвиватися й без участі допоміжних клітин що постачають йому поживні речовини. Цей тип характерний для деяких кишковопорожнинних, червів, молюсків. У них ростучі статеві клітини позбавлені допоміжних елементів, жовточні білки і РНК синтезуються ними самостійно. Все необхідне для макромолекулярних синтезів ооцит отримує із зовнішнього середовища (порожнини гонади) у вигляді простих низькомолекулярних сполук.
    • Аліментарний оогенез — розвиток ооциту відбувається за участі допоміжних харчуючих клітин.
      • Нутриментарний оогенез — ооцит оточений трофоцитами (харчуючими клітинами), які зв'язані з ним цитоплазматическими містками (вищі черви, комахи). Трофоцити — це абортовані статеві клітини, тобто вони мають спільне походження з ооцитом, але їхній розвиток зупинився ще на етапі росту. На один ооцит припадає багато харчуючих клітин, що забезпечують статеву клітину РНК. У вітелогенезі трофоцити участі не беруть: жовток утворюється завдяки надходженню високомолекулярних речовин з ззовні.
      • Фолікулярний оогенез — ооцит оточений фолікулярними клітинами соматичного походження, які утворюють з ним функціональну структуру — фолікул (переважна більшість тварин, зокрема всі хордові). Фолікулярні клітини не беруть участь у синтезі білків жовтка, всі види РНК синтезуються в самому ооциті. Виняток становлять фолікулярні клітини птахів і ящірок, які синтезують РНК для ооцита.

Галерея[ред. | ред. код]


Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. X. Johne Liu (October 2012). Polar body emission. Cytoskeleton[en]. 69 (10): 670–685. doi:10.1002/cm.21041. PMID 22730245. 

Література[ред. | ред. код]

  • Белоусов Л. В. Основы общей эмбриологии. — Москва: Издательство Московского университета : Наука, 2005. ISBN 5-211-04965-9(рос.)
  • Голиченков В. А., Иванов Е. А., Никерясова Е. Н. Эмбриология. — Москва: Издательский центр «Академия», 2004. ISBN 5-7695-1168-0(рос.)
  • Голиченков В. А., Иванов Е. А., Лучинская Н. Н. Практикум по эмбриологии. — Москва: Издательский центр «Академия», 2004. ISBN 5-7695-1330-6(рос.)
  • Гилберт С. Биология развития. Т. 1-3 — Москва: «Мир» 1993—1995.(рос.)