Огулін
| Огулін Ogulin |
||||
|---|---|---|---|---|
|
||||
 |
||||
| Основні дані | ||||
| Країна |  Хорватія |
|||
| Регіон | Карловацька жупанія | |||
| Засноване | 1500 | |||
| Населення | 15054 (2001) | |||
| Площа міста | 542,32 км² | |||
| Густота населення | 11,52 осіб/км² | |||
| Поштові індекси | 47300 | |||
| Телефонний код | 385 047 | |||
| Географічні координати | 45°16′ пн. ш. 15°14′ сх. д. / 45.267° пн. ш. 15.233° сх. д.Координати: 45°16′ пн. ш. 15°14′ сх. д. / 45.267° пн. ш. 15.233° сх. д. | |||
| Висота над рівнем моря | 325 [1] м | |||
| День міста | 14 вересня | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | www.ogulin.hr | |||
| Мер міста | Нікола Магдич (ХДС) | |||
  Огулін
|
||||
Огулін (хорв. Ogulin) — місто в центральній частині Хорватії. Друге за величиною місто в Карловацькій жупанії. Населення 8 712 осіб (2001).
Зміст |
Загальні відомості [ред.]
Огулін розташовано на півдорозі між Загребом та Рієкою, в туристичній зоні, на стику декількох історичних хорватських областей. На північ і північний захід від нього лежить Горскі-Котар, на південь і південний захід - північна Адріатика, на південний схід - район Плитвицьких озер. Від Карловаца і Делніце Огулін віддалений на 50 кілометрів, від Сеня місто відділяють 77 км, а від столиці Загреба - 106 кілометрів.
Місто розкинулося біля підніжжя гори Клек. Поряд знаходиться вузький і глибокий каньйон річки Добра.
Огулін лежить у тій місцевості Хорватії, де здавна проживає мішане хорватсько-сербське населення. Незважаючи на значний відтік жителів сербської національності під час і після війни, згідно з переписом 2001 р. в місті та околицях хорвати становили 76%, а серби 21% населення.
Історія [ред.]
Огулін вперше згадується в 1500 р. Його заснування пов'язано з ім'ям одного з найвідоміших членів знаменитого роду Франкопанів - князем Бернардом Франкопаном. Після розорення турками околиць у 1493 р. Бернард заснував новий форт для захисту від них - Огулін. Вважають, що назва міста походить від латинського «ob gula» (над урвищем), де мається на увазі глибока й крута ущелина річки Добра. В 1573 р. Огулін увійшов до складу королівських земель і став фортецею в складі Військової границі. На першій географічній карті Хорватії, складеній єзуїтом Степаном Главачем 1673 року, Огулін зветься Юліїнград. Таке ім'я міста походить від легенди про дівчину Юлію, яка в зв'язку з нерозділеним коханням кинулася в прірву, над якою і виник Огулін. Помітний розвиток міста починається в XIX столітті, коли воно стає адміністративним центром округу Модруш-Рієка.
У 1873 р. через місто пройшла залізниця Загреб - Рієка, що викликало велике економічне піднесення і послужило поштовхом до дальшого розвитку міста.
У 1920 р. місто увійшло до складу Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, згодом Югославії. Під час Вітчизняної війни 1991 р. великосерби намагалися загарбати і це хорватське містечко. 12 листопада 1991 р. МіГи Югославської армії обстріляли Огулін ракетами, а потім спробувала прорватися піхота самопроголошеної «сербської Країни». У той час в Огуліні було 10 525 жителів і розміщувалося 1600 хорватських біженців з Кордуна[2]. Місто вистояло.
Пам'ятки [ред.]
- Франкопанський замок - споруджений в 1500 р., могутній, чудово збережений форт.
- Церква Святого Хреста - збудована в 1781 р.
- Православна церква св. Георгія- побудована в 1867 р.
Визначні постаті [ред.]
В Огуліні народилася знаменита хорватська письменниця Івана Брлич-Мажуранич.
Примітки [ред.]
- ↑ Google Earth
- ↑ UDVDR На сьогоднішній день
Посилання [ред.]
- Офіційний сайт міста (хор.) (англ.)
|
||||||||
.gif){kind=link}