Огулін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Огулін
Ogulin
Герб
Франкопанський замок
Франкопанський замок
Основні дані
Країна Flag of Croatia.svg Хорватія
Регіон Карловацька жупанія
Засноване 1500
Населення 15054 (2001)
Площа міста 542,32 км²
Густота населення 11,52 осіб/км²
Поштові індекси 47300
Телефонний код 385 047
Географічні координати 45°16′ пн. ш. 15°14′ сх. д. / 45.267° пн. ш. 15.233° сх. д. / 45.267; 15.233Координати: 45°16′ пн. ш. 15°14′ сх. д. / 45.267° пн. ш. 15.233° сх. д. / 45.267; 15.233
Висота над рівнем моря 325 [1] м
День міста 14 вересня
Міська влада
Веб-сторінка www.ogulin.hr
Мер міста Нікола Магдич (ХДС)
Огулін (Хорватія)
Огулін
Огулін

Огулін (хорв. Ogulin) — місто в центральній частині Хорватії. Друге за величиною місто в Карловацькій жупанії. Населення 8 712 осіб (2001).

Загальні відомості[ред.ред. код]

Огулін розташовано на півдорозі між Загребом та Рієкою, в туристичній зоні, на стику декількох історичних хорватських областей. На північ і північний захід від нього лежить Горскі-Котар, на південь і південний захід - північна Адріатика, на південний схід - район Плитвицьких озер. Від Карловаца і Делніце Огулін віддалений на 50 кілометрів, від Сеня місто відділяють 77 км, а від столиці Загреба - 106 кілометрів.

Місто розкинулося біля підніжжя гори Клек. Поряд знаходиться вузький і глибокий каньйон річки Добра.

Огулін лежить у тій місцевості Хорватії, де здавна проживає мішане хорватсько-сербське населення. Незважаючи на значний відтік жителів сербської національності під час і після війни, згідно з переписом 2001 р. в місті та околицях хорвати становили 76%, а серби 21% населення.

Історія[ред.ред. код]

Огулін вперше згадується в 1500 р. Його заснування пов'язано з ім'ям одного з найвідоміших членів знаменитого роду Франкопанів - князем Бернардом Франкопаном. Після розорення турками околиць у 1493 р. Бернард заснував новий форт для захисту від них - Огулін. Вважають, що назва міста походить від латинського «ob gula» (над урвищем), де мається на увазі глибока й крута ущелина річки Добра. В 1573 р. Огулін увійшов до складу королівських земель і став фортецею в складі Військової границі. На першій географічній карті Хорватії, складеній єзуїтом Степаном Главачем 1673 року, Огулін зветься Юліїнград. Таке ім'я міста походить від легенди про дівчину Юлію, яка в зв'язку з нерозділеним коханням кинулася в прірву, над якою і виник Огулін. Помітний розвиток міста починається в XIX столітті, коли воно стає адміністративним центром округу Модруш-Рієка.

У 1873 р. через місто пройшла залізниця Загреб - Рієка, що викликало велике економічне піднесення і послужило поштовхом до дальшого розвитку міста.

У 1920 р. місто увійшло до складу Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, згодом Югославії. Під час Вітчизняної війни 1991 р. великосерби намагалися загарбати і це хорватське містечко. 12 листопада 1991 р. МіГи Югославської армії обстріляли Огулін ракетами, а потім спробувала прорватися піхота самопроголошеної «сербської Країни». У той час в Огуліні було 10 525 жителів і розміщувалося 1600 хорватських біженців з Кордуна[2]. Місто вистояло.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Франкопанський замок - споруджений в 1500 р., могутній, чудово збережений форт.
  • Церква Святого Хреста - збудована в 1781 р.
  • Православна церква св. Георгія- побудована в 1867 р.

Визначні постаті[ред.ред. код]

В Огуліні народилася знаменита хорватська письменниця Івана Брлич-Мажуранич.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Google Earth
  2. UDVDR На сьогоднішній день

Посилання[ред.ред. код]