Одеон Ірода Аттичного

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Одеон Ірода Аттичного
Назва на честь: Ірод Аттичний


37°58′15″ пн. ш. 23°43′28″ сх. д. / 37.97084300002777724° пн. ш. 23.72452400002777750° сх. д. / 37.97084300002777724; 23.72452400002777750Координати: 37°58′15″ пн. ш. 23°43′28″ сх. д. / 37.97084300002777724° пн. ш. 23.72452400002777750° сх. д. / 37.97084300002777724; 23.72452400002777750
Тип Одеон і археологічна пам'ятка
Статус спадщини пам'ятка археології Греціїd
Країна  Греція
Розташування Муніципалітет Афіни
Архітектурний стиль давньоримська архітектура
Матеріал мармур і камінь
Висота 28 м
Засновано 161[1]
Власник Міністерство культури і спортуd
Одеон Ірода Аттичного. Карта розташування: Греція
Одеон Ірода Аттичного
Одеон Ірода Аттичного (Греція)
Мапа

CMNS: Одеон Ірода Аттичного у Вікісховищі

Одеон Ірода Аттичного (грец. Ωδείο Ηρώδου του Αττικού) був споруджений на південному схилі акрополя близько 161 р. н. е. Іродом Аттичним на згадку про його померлу дружину Аспасію Анну Регіллу.

Історія[ред. | ред. код]

Перший Одеон у Афінах, створений за сприяння політика Перикла, був вибудований у 5 ст. до н. е. на південному схилі пагорба Акрополь[2]. Традиція продовжилася наприкінці 1 ст. до н. е., коли Греція була захоплена вояками Стародавнього Риму і перетворена на чергову провінцію римської імперії. У 15 році до н. е. за сприяння Агріппи тут вибудували другий Одеон. Одеон Ірода Аттичного був третім в цій черзі[2].

Точної дати закінчення будівництва не збережено. Її вираховують періодом між смертю дружини Ірода Аттичного (160 р. н. е.) та описом театральної споруди, котру дав 174 року мандрівник та географ Павсаній[2].

Опис споруди[ред. | ред. код]

Одеон має форму амфітеатру на 5 000 місць із триповерховою кам'яною стіною. До нашого часу в ньому збереглося майже все від прадавніх часів, за винятком скульптурного оздоблення та різнобарвного мармурового облицювання.

Споруда театру справляє враження величі. Але стіни споруди не були масивними. Каркас споруди складали з дикого каміння, а з двох броків облицювали кам'яними брилами. Глядацька зала (кавея) була висічена в скелі пагорба і мала діаметр сімдесят шість (76) метрів[2].. Кавея мала два сектори та 32 ряди для глядачів. Збереглася первісна заокруглена орхестра діаметром дев'ятнадцять метрів[2]. Незважаючи на риси давньогрецьких театрів, оздоби мали римське походження. Одеон прикрашали мозаїки на підлогах та використані кедрові балки для утримання тента, про що сповіщали сучасники.

В добу середньовіччя[ред. | ред. код]

Під час чергового захоплення Афін у 3 ст. Одеон Ірода Аттичного було пошкоджено, як і низку старовинних та римського часу споруд. Спроб відродити Одеон не було. Його руїни включили в систему оборонних споруд середньовічного міста.

В 19 ст[ред. | ред. код]

Лише в середині 19 ст. розпочалися розкопки на місці Одеона. Їх проводило Археологічне товариство, керував розкопками К. Питтакіс.

Побутування споруди в 20 ст[ред. | ред. код]

У 1950-х роках театр було повністю реконструйовано, сцена та місця для сидіння були облицьовані пентелійським мармуром. З тих пір Одеон Ірода Аттичного щорічно приймає Афінський фестиваль, який триває в столиці з червня по вересень. В Одеоні виступала Марія Каллас, Моріс Бежар, артисти Большого театру Росії, Мікіс Теодоракіс, Діонісіс Саввопулос. Він був місцем проведення конкурсу краси Міс всесвіт 1973 року та грандіозного концерту Янніса Хрісомалліса 1993 р. разом із Лондонським королівським філармонічним оркестром під назвою «Yanni Live at the Acropolis». Всередину можна потрапити тільки під час концертів і вистав.

Галерея фото[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Γκουλιώνης Θ. Το φρικτό πρόσωπο του Ηρώδη Αττικού — 2022. — ISSN 1108-9792
  2. а б в г д Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 23 липня 2017.