Одеський археологічний музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Одеський археологічний музей НАН України
Odessa arheological museum.JPG
Засновано 1825
Розташування Україна Україна, Одеса, вул. Ланжеронівська, 4
Директор Бруяко, Ігор Вікторович
Сайт www.archaeology.odessa.ua/

Оде́ський археологі́чний музе́й НАН України — найстаріший в Україні археологічний музей, науково-дослідний інститут Відділення історії, філософії та права НАН України, входить до складу Південного наукового центру НАН України та МОН України.

Історія музею[ред.ред. код]

Заснований в 1825 році як Одеський міський музей старожитностей. Його розвитку сприяло створене 1839 року Одеське товариство історії і стародавностей, що мало право вести розкопки на півдні Російської імперії.

Експозиційна діяльність[ред.ред. код]

Основний фонд музею являє собою найбільшу колекцію джерел по давньої історії Північного Причорномор'я, він налічує понад 170 тисяч археологічних джерел давньої історії Півдня України від кам'яної доби до середньовіччя, в тому числі, 55 тисяч монет, єдина в Україні колекція пам'яток Стародавнього Єгипту, найбільше у державі зібрання античних раритетів.

Кращі зразки античної скульптури виставлені у вестибюлі будинку, спеціально побудованого для музею в 1883 році. У перших двох залах демонструються матеріали, що охоплюють період від появи людини до II тисячоріччя до н. е. Особливий інтерес становлять знахідки з поселень і могильників культур Гумельниця, Трипілля, Усатово, підкурганних поховань і скарбів епохи бронзи, наприклад Антонівський скарб.

Культура скіфських племен, що жили в цей час у степах Причорномор'я, представлена матеріалами з поселень і поховань, предметами озброєння, бронзовими казанами й іншим начинням, прикрасами. До початку першого тисячоріччя н. е. скіфів потіснили сармати, а в ІІІ—І вв. н. е. склалося об'єднання племен, представлене предметами Черняхівської культури. Період IX—XI століть відбитий у матеріалах з поселень і міст Київської Русі, Бєлгорода, Кафи-Феодозії, острова Березань.

В «Золотій коморі» музею експонуються справжні речі з дорогоцінних металів, найдавніші з них ставляться до початку другого тисячоліття до н. е. Привертають увагу прикраси зі скіфських і сарматських могильників, середньовічних поховань кочівників, вироби слов'янських умільців.

З 50 тисяч монет, що зберігаються в музеї на огляд виставлені найбільш рідкі із золота й срібла, що випускаються в Давній Греції, Римі, Візантії. У розділі російської нумізматики демонструються монети починаючи з першої — «златника» князя Володимира і закінчуючи викарбуваними за останніх царів, а також меморіальні медалі.

Зібрання єгипетських стародавностей — треті за величиною в колишньому СРСР. Тут інтерес представляють дерев'яні й кам'яний саркофаги, похоронний інвентар, кам'яні плити й фрагменти папірусів з ієрогліфами.

Галерея експонатів[ред.ред. код]

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Музей проводить широкі археологічні дослідження на багатьох пам'ятках доби енеоліту, бронзи (наприклад, поселення пізньої трипільської культури Усатово, Маяки). Досліджуються також пам'ятки доби раннього залізного віку у пониззі Дунаю (Орлівка-Картал), античного часу - на березі Дністровського лиману (місто Ніконій), Одеської затокиТилігула. Експедиція музею проводить дослідження на о. Зміїному.

Наукова діяльність музею знаходить відображення у чисельних публікаціях, вчені музею підтримують активні наукові зв'язки з відчизняними та зарубіжними колегами. Спільна наукова діяльність ведеться з фахівцями Болгарії, Великої Британії, Греції, Данії, Єгипту, Німеччини, Польщі, Румунії, Франції та ін. Музей бере участь у виставках за кордоном.

Посилання[ред.ред. код]