Одеський національний медичний університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Одеський національний медичний університет
ОНМедУ
Vue de Odessa Les Cliniques.JPG
Головна будівля на початку ХХ століття
Заснований 1900
Рівень акредитації IV рівень
Ректор Валерій Миколайович Запорожан
Розташування Україна, м. Одеса
Студентів 6 тисяч
Аспірантів 250
Докторів наук 106
Адреса 65082, м. Одеса, пр. Валіховський, 2
Сайт www.odmu.edu.ua

Одеський національний медичний університет (скор. ОНМедУ) (до 21 серпня 2010 року — Одеський державний медичний університет (скор. ОДМУ)) — вищий навчальний заклад України, розташований у м. Одеса. Універсиет засновано в 1900 році як факультет Новоросійського университету. Після жовтневої революції був виділений у Одеський медичний інститут, потім отримав ім'я М. І. Пирогова. У 1990-х роках цей навчальний заклад отримав статус університету та відповідну назву (Одеський державний медичний університет).

21 серпня 2010 року Указом Президента України В. Ф. Януковича № 862/2010 Одеському державному медичному університету надано статус національного і постановлено надалі іменувати його — Одеський національний медичний університет[1].

Ректор університету — Валерій Миколайович Запорожан.

Історія[ред.ред. код]

Медичний факультет Новоросійського університету було відкрито 1 вересня 1900 року (за старим стилем).

Факультет мав блискучі перспективи, тому що в ньому працювали відомі вчені. Спеціально до відкриття факультету було завершено будівництво основних корпусів та клінік, які споруджувались за останнім словом тогочасного будівельного та архітектурного мистецтва. За загальним визнанням, цей факультет був найпрестижнішим та найоснащенішим медичним навчальним закладом Російської Імперії тих часів.

Проте, вдалий старт було значно загальмовано революційними подіями 1905–1917 рр., Першою світовою війною та громадянською війною. Мав сплинути час, аби після зруйнування старої системи вищої школи на нових засадах почав здійснюватись її повільний підйом. Однак те позитивне, що було закладене ще в дореволюційні часи, скоро почало давати плоди.

В 1922 р. медичний факультет Новоросійського університету було реформовано в самостійний вищий навчальний заклад — медичний інститут, який знов перетворився в провідний ВНЗ півдня країни.

Назавжди до історії світової науки увійшли імена мікробіолога М. Ф. Гамалії та ректора інституту Л. В. Громашевського — учня академіка Заболотного.

У 20-ті роки минулого сторіччя активно формуються і розвиваються основні наукові школи, які принесли Одеському медичному інституту всесвітню славу. Це — одеська терапевтична школа, заснована учнями С. П. Боткіна — професорами С. В. Левашовим та П. О. Вальтером, їх продовжувачами стали Л. П. Дмитренко, М. Д. Стражеско, Ф. Г. Яновський, М. О. Ясиновський. В цей час плідно розвивається одеська офтальмологічна школа, одним із засновників якої був професор С. С. Головін. Подальше її становлення та всесвітня слава пов'язані з ім'ям академіка В. П. Філатова.

Ще в дореволюційні часи зароджується відома школа патологів, засновником якої був перший декан Медичного факультету В. В. Підвисоцький. Його найближчими помічниками та учнями були О. О. Богомолець і Д. К. Заболотний, які пізніше очолили Академію Наук України. Одночасно формується крупна наукова школа вченого-патолога В. В. Вороніна. На його ідеях формувались майбутні видатні вчені В. П. Філатов, Л. П. Дмитренко, С. І. Винокуров, Л. О. Черкес, М. О. Ясиновський, В. К. Жгенті, Д. М. Хаютін та ін. Не можна не згадати когорту відомих морфологів — професорів М. К. Лисьонкова, М. С. Кондратьєва, Ф. А. Волинського, В. Й. Бушковича та ін. Їх оригінальні роботи отримали визнання в усьому світі.

У 1921 р. в Одеському медичному інституті заснована перша в Україні кафедра інфекційних хвороб, яку очолив В. К. Стефанський.

Сучасність[ред.ред. код]

Пам'ятник загиблим під час війни медикам біля університету

За роки існування незалежної України ОДМУ перетворився в один із провідних медичних університетів. Він є членом Міжнародної та Європейської Асоціації університетів. Завдяки цьому рівень навчання студентів та підготовки фахівців наближений до світових стандартів. Сьогодні на шести факультетах і 58 кафедрах університету навчається біля 6 тисяч студентів і курсантів, 1300 з них — громадяни 52 іноземних країн. Навчанння іноземних студентів здійснюється російською, українською і англійською мовами. Післядипломну освіту отримують 250 аспірантів, стажерів, магістрів та клінординаторів.

Професорсько-викладацький колектив складається з 106 докторів наук-професорів і 410 кандидатів наук-доцентів. Серед них 20 академиків державних та галузевих академій, 42 члена закордонних академій, 39 заслужених діячів науки і техники, заслужених лікарів та працівників народної освіти, 10 лауреатів державних та інших престижних міжнародних премій.

Університет має сучасну матеріально-технічну базу для навчальної, наукової та лікувально-діагностичної роботи. Це сприяє впровадженню в навчальний процесс та лікувальну практику новітніх досягнень медичної науки, в тому числі ендоскопічних, лапароскопічних, трансплантологічних технологій, тканинної терапії, генетичної медицини та ін.

За останні роки створені унікальні науково-лікувальні підрозділи університету: власні стоматологічна та багатопрофільна університетські клініки, НДІ молекулярно-генетичної та клітинної медицини, НДІ клінічної біофізики. Успішно функціонують створені спільно з органами охорони здоров'я лікувально-діагностичні центри: кардіоревматології, мікрохірургії ока, остеосинтезу, ендоскопічної і лазерної хірургії, дитячої кардіології, токсикології та ін.

Створення в університеті видавничо-поліграфічного комплексу дозволило видавати чотири наукових журнали, які ліцензовані ВАК України, підручники та навчальні посібники, авторами яких є науковці університету. Навчальна література серії «Бібліотека студента — медика» видається українською, російською та англійською мовами. За роки існування видавництва світ побачили 170 найменувань навчальної літератури загальним тиражем 205 тисяч примірників.

В грудні 2008 р. прийняла перших читачів нова студентська бібліотека університету, яка матиме абонементи для студентів молодших та старших курсів, читальний зал на 140 місць, комп'ютерний зал, електронну бібліотеку.

Комп'ютерний парк в університеті налічує 480 комп'ютерів, 300 з них підключені до мережі Інтернет.

Навчальна робота є приоритетною в університеті. Вона здійснюється за навчальними планами, адаптованими до Болонської системи. Це забезпечує збалансовану фундаментальну, спеціальну і гуманітарну підготовку фахівців на стику різних галузей медичної науки. В навчальний процес впроваджене тестування, кредитно-модульна система, дистанційний метод навчання, незалежна система експертної оцінки знань студентів.

Університет має 12 навчальних корпусів загальною площею 27,7 тисяч кв.м., 608 навчальних аудиторій, кабінетів, лабораторій. В шести гуртожитках мешкає біля 3 тисяч студентів. Книжковий фонд бібліотеки університету становить 800 тисяч книг.

За роки існування Одеський національний медичний університет підготував 74 тисячі лікарів, 590 докторів і біля 4 тисяч кандидатів наук. Серед них 9 тисяч лікарів і більш ніж 100 кандидатів наук є громадянами іноземних країн.

Корпуси і кампуси[ред.ред. код]

В університеті працюють 43 клінічні кафедри, які дислокуються в 63 лікувально-профілактичних установах в м. Одеса та області. Усі кафедри університету мають свій сайт в мережі інтернет, на якому розміщені всі необхідні методичні матеріали російською, українською та англійською мовами. В бібліотеці університету створений електронний каталог усього фонду книг та журналів (більше ніж 700 тис. найменувань), електронний фонд учбової літератури, забезпечений on-line доступ до електронних ресурсів. Для ефективного безперервного професійного розвитку лікарів та провізорів створений Центр дистанційної освіти. В університеті створені всі умови для активного студентського дозвілля.

Університетський спортивний комплекс має 6 спортивних залів: ігрових видів спорту, настольного тенісу, аеробіки та художньої гімнастики, шейпінгу, тренажерний зал та легкоатлетичний манеж. Працюють декілька спортивних секцій: легкої атлетики, баскетболу, гандболу, тенісу, пауерліфтінгу, гирьового спорту, плавання, фехтування, міні-футболу, боротьби дзюдо, боротьби самбо, шахмат. У гуртожитках є спортивні майданчики та тренажерні зали. На березі Чорного моря у Люстдорфі розташована спортивно-оздоровча база для студентів. В університеті існує центр студентської творчості «VITA». У ньому активно діють 30 різножанрових творчих колективів (вокальна студія «Гармонія», ансамбль сучасного та естрадного танцю «Експромт», ансамбль фольклорного співу і танцю та інші), що об'єднує близько 250 студентів. У 5 гуртожитках проживає майже 2500 студентів.

Інститути і факультети[ред.ред. код]

В університеті функціонують 8 факультетів: медичний № 1 (спеціальність «Лікувальна справа»), медичний № 2 (спеціальність «Лікувальна справа»), медичний № 3 (спеціальність «Педіатрія»), медичний № 4 (спеціальність «Медико-профілактична справа»), стоматологічній, фармацевтичний, міжнародний, післядипломної освіти.

Почесні доктори та відомі випускники[ред.ред. код]

  • Бабков Руслан Володимирович (народився в 1965р.) - украінський вчений у області нормальной та патологічной анатоміі, нормальной та патологічной фізиологіі, біохіміі та фармакологіі, гістологіі та гігієни. Закінчив Одеський медичний університет в 1997 году.
  • Запорожан Валерій Миколайович (народився в 1947 р.) — Академік НАМН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор медичних наук, професор, заслужений винахідник України. В 1971 р. закінчив Одеський медичний інститут.
  • Кресюн Валентин Йосипович (народився в 1941) — український вчений у області фармакології, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, почесний діяч науки та техніки України. Закінчив Одеський медичний інститут у 1970 році.
  • Стефанов Олександр Вікторович (1950–2007) — академік НАМН України, директор Інституту фармакології і токсикології АМН України. Закінчив Одеський медичний інститут у 1973 році.
  • Резник Борис Якович (1929–1997) — академик НАМН України, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор. Закінчив Одеський медичний інститут у 1950 році.
  • Кушнарьов Михайло Андрійович (1903-19??) — український бактеріолог. Ректор Київського державного університету (1934–1936).

Відомі викладачі[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Освіта Це незавершена стаття про освіту.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.