Одиниця вимірювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Одини́ця вимі́рювання — фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин.

Розрізняють основні одиниці вимірювання, які визначаються за допомогою еталонів, і похідні одиниці, що визначаються за допомогою основних. Вибір величини і кількості основних одиниць вимірювання може бути довільним і визначається тільки традиціями або угодами. Існує велика кількість різних систем одиниць вимірювання, які розрізняються вибором основних одиниць вимірювання.

Згідно з новим Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», що набере чинності 2016 року, Одиницею вимірювання вважається визначена і прийнята за угодою величина, з якою може бути порівняна будь-яка інша величина того самого роду для вираження співвідношення двох величин у вигляді числа[1].

Історія[ред.ред. код]

Для визначення кількісних характеристик певного об'єкта необхідно порівняти його з іншим об'єктом. Історично довжина вимірювалася в ступнях (футах), ліктях, проте з часом одиниці вимірювання стандартизувалися і ставали дедалі точнішими. Необхідність встановлення єдиного мірила почала визнаватися на державному рівні. Виникла наука метрологія. Для забезпечення міжнародної діяльності почали складатися системи вимірювання, які визнавалися б у глобальному масштабі.

Практичні потреби й наукові дослідження дедалі підвищують вимоги до еталонів, з якими порівнюються вимірювані величини. Еталон повинен бути пов'язаний із незмінною, фундаментальною величиною, яку, крім того, неважко було б відтворити. Таким чином, якщо під час Великої французької революції еталон метра був встановлений, як довжина довільно вибраного стрижня, то в наш час метр асоціюється зі шляхом, яке пробігає в порожнечі світло за певний час. Таким чином для точного встановлення одиниці довжини необхідно точно встановити одиницю часу (секундою), яка в наш час визначається як проміжок часу, в який поміщається певне число коливань певної електромагнітної хвилі, яка випромінюється строго визначеним атомом у строго визначених умовах. Таке визначення дозволяє відтворити еталон часу з надзвичайно високою точністю, до одинадцятого знаку після десяткової коми.

Види одиниць[ред.ред. код]

Значення десяткових префіксів[ред.ред. код]

Для позначення одиниць різних величин використовуються префікси, які показують, у скільки разів збільшилась чи зменшилась основна одиниця вимірювання величини.

Префікси збільшення та їхні позначення:

  • дека — в 10 разів більше да;
  • гекто — у 100 разів більше г;
  • кіло — в 1000 разів більше к;
  • мега — в 1 000 000 разів більше М.

Префікси зменшення:

  • деци — в 10 разів менше д;
  • санти — у 100 разів менше с;
  • мілі — в 1000 разів менше м;
  • мікро — в 1 000 000 разів менше мк.

Наприклад, декалітр — це величина, що у 10 разів більша, ніж 1 літр. Оскільки 1 л позначається 1 л, а коротке позначення дека — да, то отримаємо: 1 дал = 10 л чи 1 л = 0,1 дал.

Інший приклад. Міліметр — це величина, яка у 1000 разів менша, ніж 1 метр. Оскільки один метр коротко записується 1 м, а мілі коротко позначається теж м, то виходить, що 1 мм = 0,001 м, а 1 м = 1000 мм.

Одиниці вимірювання довжини[ред.ред. код]

Основною одиницею вимірювання довжини є метр. Метр коротко позначається м, тобто 1 метр записується 1 м.

  • 1 м = 10 дм = 100 см = 1000 мм = 1000 000 мкм.

Останній запис означає, наприклад, що 1 метр дорівнює 1 000 000 мікронів. Звідси випливає, що:

  • 1 дм = 10 см = 100 мм = 100 000 мкм;
  • 1 см = 10 мм = 10 000 мкм;
  • 1 мм = 1000 мкм = 1 000 000 нм = 10 000 000 Å

Ці співвідношення можна записати по-іншому:

  • 1 мкм = 0,000001 м = 0,00001 дм = 0,0001 см = 0,001 мм;
  • 1 мм = 0,001 м = 0,01 дм = 0,1 см;
  • 1 см = 0,01 м = 0,1 дм;
  • 1 дм = 0,1 м.

Довжину значної величини, зазвичай, записують у кілометрах, короткий запис — 1 км.

  • 1 км = 1000 м = 10000 дм = 100 000 см = 1 000 000 мм = 1 000 000 000 мкм,

тобто

  • 1 мкм = 0,000000001 км,
  • 1 мм = 0,000001 км,
  • 1 см = 0,00001 км,
  • 1 дм = 0,0001 км,
  • 1 м = 0,001 км.

Дуже маленькі величини вимірюються в ангстремах:

  • 1 Å = 0,1 нм = 0,0001 мкм.

Одиниці вимірювання маси[ред.ред. код]

Основною одиницею вимірювання маси є кілограм, коротке позначення — кг.

  • 1 г = 1000 мг чи 1 мг = 0,001 г,
  • 1 кг = 1000 г чи 1 г = 0,001 кг,
  • 1 кг = 1 000 000 мг чи 1 мг = 0,000001 кг.

Великі за масою величини вимірюють у тоннах (т) і центнерах (ц):

  • 1 т = 10 ц = 1000 кг = 1 000 000 г чи
  • 1 ц = 0,1 т, 1 кг = 0,001 т,
  • 1 г = 0,000001 т, 1 ц = 100 кг = 100 000 г чи
  • 1 кг = 0,01 ц, 1 г = 0,00001 ц.

Одиниці вимірювання площі[ред.ред. код]

Основна одиниця вимірювання площі — квадратний метр: позначається м².

  • 1 м² = 100 дм2 = 10000 см² = 1 000 000 мм²,
  • тобто 1 см² = 0,0001 м², 1 дм2 = 0,01 м²,
  • 1 см² = 0,01 дм2, 1 см² = 100 мм²,
  • 1 мм² = 0,01 см², 1 км² = 1 000 000 м²,
  • 1 м² = 0,000001 км².

При вимірюванні земельних ділянок використовуються одиниці вимірювання ар і гектар (позначаються а і га).

  • 1 а = 100 м² = 1 000 000 см², тобто 1 м² = 0,01 а.
  • 1 га = 100 а = 10 000 м²
  • 1 а = 0,01 га
  • 1 м² = 0,0001 га.

Інша назва ара — сотка. 1 сотка — це 0,01 гектара, тобто 1 ар.

Одиниці вимірювання об'єму[ред.ред. код]

Основною одиницею вимірювання об'ємів є кубічний дециметр; позначається дм3. 1 дм3 ще називають — 1 літр, тобто 1 дм3 = 1 л.

Тисячна частина літра — мілілітр, тобто 1 л = 1000 мл, а 1 мл = 0,001 л.

  • 1 л = 1 дм3 = 1 000 000 мм³,
  • 1 мм³ = 0,000001 л.

Таким чином, 1 мл = 1000 мм³, а 1 мм³ = 0,001 мл. Оскільки 1 см³ = 1000 мм³, то 1 мл = 1см3.

Великі об'єми вимірюються в:

Стандарт[ред.ред. код]

У фізиці й техніці одиниці виміру (одиниці фізичних величин, одиниці величин[2]) використовуються для стандартизованого представлення результатів вимірювань. Чисельне значення фізичної величини представляється як ставлення виміряного значення до деякого стандартного значенням, яке і є одиницею виміру. Число з вказівкою одиниці виміру називається іменованим.

Розрізняють базові одиниці вимірювання, які визначаються за допомогою еталонів, і похідні одиниці, що визначаються за допомогою базових. Вибір величини і кількості базових одиниць вимірювання може бути довільним і визначається тільки традиціями або угодами. Існує велика кількість різних систем одиниць вимірювання, які розрізняються вибором базових одиниць вимірювання.

Держава, як правило, законодавчо встановлює будь-яку систему одиниць. Метрологія безперервно працює над поліпшенням одиниць виміру і базових одиниць і еталонів.

Системи одиниць вимірювання[ред.ред. код]

Метричні системи[ред.ред. код]

Традиційні системи мір[ред.ред. код]

Одиниці виміру, згруповано за фізичними величинами[ред.ред. код]

В Україні[ред.ред. код]

Тривалий час на території України користувалися такими одиницями вимірювання довжини: вершком (приблизно 4,5 см), аршином (0,7112 м), сажнем (2,16 м), верстою (1 066,781 м). Поширеними одиницями маси були фунт (409,52 г) та пуд (16,4 кг).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]