Один шанс на двох

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Один шанс на двох (фільм, 1998))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Один шанс на двох»
Une chance sur deux
Жанр бойовик, драма,
комедія, пригоди
Режисер Патріс Леконт
Продюсер Крістіан Фешнер
Ерве Трюффо
Сценарист Патріс Леконт
Патрік Девульф
Серж Фрідман
У головних
ролях
Жан-Поль Бельмондо
Ален Делон
Ванесса Параді
Оператор Стівен Б. Постер
Композитор Александр Деспла
Тривалість 110 хв.
Мова французька
Країна Франція Франція
Рік 1998
Кошторис $32 000 000
IMDb ID 0119247

«Один шанс на двох» («Une chance sur deux»)  — французька пригодницька кінокомедія 1998 року, знята Патрісом Леконтом, з Жаном-Полем Бельмондо, Ален Делоном і Ванессою Параді у головних ролях.

Сюжет[ред. | ред. код]

Головна героїня фільму Аліс (Ванесса Параді) любить ризик і пригоди. Її улюблене заняття — викрадати дорогі автомобілі, за що вона вже не раз потрапляла за ґрати. Її життя різко змінюється, коли адвокат передає їй касету, записану перед смертю її матір'ю, яка вирішує в такий спосіб повідомити дочці, хто є її батьком. Точніше, все це Аліс повинна з'ясувати сама, оскільки ймовірних батьків двоє. Вийшовши з в'язниці, Аліс вирушає на пошуки татусів. Так вона знайомиться з Лео Брассаком (Жан-Поль Бельмондо), власником автосалону і колекціонером рідкісних автомобілів, і Жульєном Віньялом (Ален Делон), власником ресторану і викрадачем діамантів.

Лео та Жюльєн спочатку зовсім не в захваті від думки, що їм тепер доведеться піклуватися про дорослу дочку — обидва запеклі холостяки, бізнесмени і авантюристи і не збираються нічого змінювати у своєму житті, тим більше піклуватися про дорослу дочку. Проте раптом історія набуває несподіваного повороту: Аліс, ховаючись від ґвалтівників, викрадає автомобіль, що належить російській мафії, у багажнику якого знаходиться валіза з грошима. Залишивши машину на дорозі, Аліс ховається, а валіза потрапляє в руки поліції (тут слід підкреслити динамічність та ексцентричність гри Мішеля Омона в ролі поліцейського). Проте ватажок мафії Анатолій Шарков (Валерій Гатаєв) впевнений, що гроші в неї. Новоспеченим батькам доводиться допомагати дочці виплутуватися з цієї небезпечної ситуації.

Серед шквального потоку несподіваних поворотів і божевільних пригод, знятих у стилі, наближеному до коміксу, Леконт не забуває і про влучні та дотепні репліки. Приміром наприкінці фільму режисер доводить пророчий характер вислову Жульєна Віньяла (Алена Делона) «Повинен залишитися лише один».

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Прем'єри[ред. | ред. код]

Інформація про прем'єрний показ фільму у різних країнах світу:

Дата Країна
25 березня 1998   Франція Франція
1 квітня 1998   Бельгія Бельгія
30 липня 1998   Угорщина Угорщина
25 вересня 1998   Туреччина Туреччина
7 жовтня 1998   Японія Японія
7 січня 1999   Аргентина Аргентина
19 лютого 1999   Іспанія Іспанія
8 квітня 1999   Словаччина Словаччина
23 липня 1999   Польща Польща
28 серпня 1999   Ісландія Ісландія
9 січня 2000   Німеччина Німеччина
27 вересня 2000  Кувейт Кувейт

Факти[ред. | ред. код]

  • Жан-Поль Бельмондо та Ален Делон вважалися суперниками, тому рідко знімалися разом. Попередня спільна сольна робота Бельмондо та Делона — «Борсаліно», гангстерський фільм Жака Дере 1970 року (зйомки проходили восени 1969 року в Марселі). У фільмі «Будь гарною та мовчи», Марка Аллегре, актори не зустрічаються в одному кадрі одночасно.
  • Сценарій до фільму писали протягом трьох років.

Посилання[ред. | ред. код]