Одного разу в Америці
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Одного разу в Америці | |
|---|---|
| Once Upon а Time in America C'era una volta in America |
|
 |
|
| Жанр | кримінальний фільм, драма |
| Режисер | Серджо Леоне |
| Продюсер | Арнон Мілчен, Клаудіо Манчіні |
| У головних ролях |
Роберт Де Ніро, Дженніфер Коннеллі, Елізабет МакГоверн, Джо Пеші, Берт Янг |
| Оператор | Тоніно Деллі Коллі |
| Композитор | Енніо Морріконе |
| Тривалість | 229 хв |
| Країна |  США,  Італія |
| Рік | 1984 |
| Дата виходу | 17 лютого 1984 |
| IMDb | ID 0087843 |
| Кошторис | 30 000 000 $ |
| http://www.onceuponatimeinamerica.net/ | |
Одного разу в Америці - кримінальна драма режисера Сержо Леоне спільного виробництва США та Італії.
Сюжет [ред.]
Вдихаючи аромати опіуму, Девід Ааронсман (Роберт Де Ніро) вдається до низки спогадів про своє отроцтво і змужніння в 1920-і роки в Брукліні, районі Нью-Йорка, - про початок славних кримінальних справ, які Девід, що отримав прізвисько «Локшина», провертав разом з чотирма друзями. Згадує він і про пізніші події, коли приятелі, що вже виросли, на чолі з Максом Берковіцем (Джеймс Вудс) намагаються ввести «Локшину» в курс злочинного бізнесу, що змінився. Доля жорстоко обійдеться з легендарними гангстерами, примусивши їх виконати свою клятву - віддати життя один за одного. Це трапилося одного разу в Америці.
Цікаві факти [ред.]
- «Одного разу в Америці» - це єдиний фільм Серджо Леоне, знятий не на його коронному екранному форматі 2,35:1.
- Фільм став дебютом в кіно для 14-річної моделі Дженніфер Коннеллі. Вже в наступному році вона зіграла головну роль у фільмі «Феномен» режисера Даріо Ардженто, а 17 років по тому завоювала «Оскара» за фільм «Ігри розуму».
- Сцени на морському березі Маямі-Біч були зняті в місті Санкт-Петербург на пляжі «Дон Сезар».
- У сцені, коли літій «Локшина» дивиться телевізор, по ньому показують інтерв'ю з персонажем на ім'я Джеймс Конвей О'Доннелл. У фільмі «Славні хлопці» (1990) персонажа Роберта Де Ніро також звуть Джеймс Конвей.
- У ході підготовки до ролі «Локшини» Роберт Де Ніро попросив про особисту зустріч з відомим кримінальним босом Меєром Ланські, на образ якого він орієнтувався. На жаль, в цій зустрічі йому було відмовлено.
- На роль Керол безрезультатно претендувала актриса Клаудія Кардинале.
- Роберт Де Ніро запропонував, щоб постарілий Макс мав сліпучу усмішку білосніжних зубів - це повинно було продемонструвати його багатство і марнославство. Продюсери відмовилися оплачувати пов'язані з цим витрати, і Де Ніро взяв їх на себе.
- Бар, в якому п'ять юних бандитів обговорюють, спалити їм газетний кіоск чи обібрати п'яного, є знаменитою пивною Максорлі на перетині 15-ї Східної вулиці і 7-й Стріт біля площі Святого Марка, відкритої в 1854 році. Це - найстаріше з безперервно працюючих питних закладів у США. Однак, фасад будинку, з якого виходять хлопці, не відповідає оригіналу.
- Спочатку Серджо Леоне надихнула автобіографічна новела «The Hoods» (дослівний переклад - «Каптури», однак українською мовою відома під назвою «Гангстери») Гаррі Грея (на добування авторських прав на неї у режисера пішли роки), але потім, у міру зростання масштабності задуму, він залучив до лав сценаристів Нормана Мейлера і Стюарта Камінські.
- Коли Стюарт Камінські приступив до роботи, йому вручили опис сюжетної лінії фільму, який перевищував за обсягом 400 сторінок. У ході роботи над фільмом 10-годинний відзнятий матеріал був урізаний до 6 годин. Спочатку Серджіо Леоне хотів випустити свою картину у вигляді двох тригодинних серій, але кіностудія не оцінила цієї ідеї. До нинішнього обсягу фільм скоротив новий монтажер, Зах Стенберг, спеціально запрошений для цієї мети в знімальну групу.
- Готель, в який розбагатівший Локшина запросив Дебору, знімався у Венеції. При цьому дорога, по якій вони поверталися додому, знаходиться через океан - на узбережжі Нью-Джерсі. Роль шофера зіграв продюсер фільму Арнон Мільчан.
- У середині 70-х років одним з основних претендентів на роль «Макса» або «Локшину» був Жерар Депардьє, який пообіцяв у разі необхідності виробити в себе американський акцент. У цілому в обойму кандидатів на головні ролі входило понад 200 акторів
- Одним із претендентів на роль Макса був друг Роберта Де Ніро, Джо Пеші. Після невдалої проби Джо режисер запропонував йому вибрати будь-яку роль у фільмі, яка тільки йому сподобається - так Пеші зіграв Френкі.
- Один з акторів, Джеймс Хейден, помер незадовго до прем'єри.
- Цю картину так і не показали в кінотеатрах США в повному обсязі, тому що тоді вважалося, що глядачі не підуть на такий довгий (227 хвилин) фільм. Тому Леоне змусили скоротити версію фільму до 139 хвилин, прибравши звідти до того ж всю жорстокість. Проте сьогодні на DVD в США вийшла повна версія тривалістю 229 хвилин.
- Один з героїв фільму, якого всі кличуть Косий, постійно грає на маленькій флейті «Пано» - це алюзія на героя Чарльза Броснона, з іншого фільму Леоне, «Якось на Дикому Заході» який теж постійно грав, але тільки на губній гармошці.
