Одного разу в Америці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Одного разу в Америці
англ. Once Upon a Time in America
італ. C'era una volta in America
Once-upon-a-time-in-america.jpg
Жанр драма, кримінал
Режисер Серджіо Леоне
Продюсер Арнон Мілчен
Клаудіо Манчіні
Сценарист Леонардо Бенвенуті
П'єро Де Бернарді
Енріко Медіолі
Франко Аркаллі
Франко Ферріні
Серджіо Леоне
На основі Гаррі Грей (роман)
У головних
ролях
Роберт Де Ніро
Джеймс Вудс
Елізабет Макговерн
Джо Пеші
Берт Янг
Оператор Тоніно Деллі Коллі
Композитор Енніо Морріконе
Монтаж Ніно Баральі
Художник Карло Сімі
Габріелла Пескуччі
Кінокомпанія The Ladd Company
Embassy International Pictures
PSO International
Тривалість  229 хв.
Мова  англійська
італійська
Країна  Італія Італія
США США
Рік  1984
Дата виходу  17 лютого 1984
IMDb ID 87843
Кошторис  $30 000 000
Касові збори  США США $5 321 508
http://www.onceuponatimeinamerica.net/

Одного разу в Америці (англ. Once Upon a Time in America), (італ. C'era una volta in America) — кримінальна драма режисера Сержо Леоне спільного виробництва США та Італії.

Сюжет[ред.ред. код]

Вдихаючи аромати опіуму, Девід Ааронсман (Роберт Де Ніро) вдається до низки спогадів про своє отроцтво і змужніння в 1920-і роки в Брукліні, районі Нью-Йорка, — про початок славних кримінальних справ, які Девід, що отримав прізвисько «Локшина», провертав разом з чотирма друзями. Згадує він і про пізніші події, коли приятелі, що вже виросли, на чолі з Максом Берковіцем (Джеймс Вудс) намагаються ввести «Локшину» в курс злочинного бізнесу, що змінився. Доля жорстоко обійдеться з легендарними гангстерами, примусивши їх виконати свою клятву — віддати життя один за одного. Це трапилося одного разу в Америці.

У ролях[ред.ред. код]

Актор Роль
Роберт Де Ніро Девід «Локшина» Ааронсон Девід «Локшина» Ааронсон
Джеймс Вудс Максиміліан «Макс» Берковіч Максиміліан «Макс» Берковіч
Елізабет Макговерн Дебора Геллі Дебора Геллі
Джо Пеші Френкі Манолді Френкі Манолді
Берт Янг Джо Джо
Тьюзді Велд Керол Керол
Тріт Вільямс Джеймс Конвей О'Доннелл Джеймс Конвей О'Доннелл
Денні Айелло начальник поліції Вінсент Айелло начальник поліції Вінсент Айелло
Річард Брайт Курка Джо Курка Джо
Джеймс Гейден Патрік «Петсі» Голдберг Патрік «Петсі» Голдберг
Вільям Форсайт Філіп «Косоокий» Стейн Філіп «Косоокий» Стейн
Дарленн Флюгель Єва Єва
Ларрі Репп «Жирний» Мо Геллі «Жирний» Мо Геллі
Річард Форонджі офіцер Вайті офіцер Вайті
Роберт Гарпер Шаркі Шаркі
Дач Міллер Ван Лінден Ван Лінден
Джерард Мерфі Кроунінг Кроунінг
Емі Райдер Пеггі Пеггі
Ольга Карлатос жінка в ляльковому театрі жінка в ляльковому театрі
Актор Роль
Маріо Брега Менді Менді
Рей Діттріх Тріггер Тріггер
Френк Джіо Біфі Біфі
Карен Шалло Люсі Айєлло Люсі Айєлло
Анджело Флоріо Віллі Ейп Віллі Ейп
Скотт Тайлер молодий Локшина молодий Локшина
Расті Джейкобс молодий Макс / Девід Бейлі молодий Макс / Девід Бейлі
Брайан Блум молодий Петсі молодий Петсі
Адріан Каррен молодий Косоокий молодий Косоокий
Майк Монетті молодий Жирний Мо молодий Жирний Мо
Ной Моацеці Домінік Домінік
Джеймс Руссо Багсі Багсі
Френкі Казерта бандит Багсі бандит Багсі
Джої Марцелла бандит Багсі бандит Багсі
Клем Касерта Аль Капуано Аль Капуано
Френк Систо Фред Капуано Фред Капуано
Джеррі Стрівеллі Джонні Капуано Джонні Капуано
Джулі Коен молода Пеггі молода Пеггі


Цікаві факти[ред.ред. код]

  • «Одного разу в Америці» — це єдиний фільм Серджо Леоне, знятий не на його коронному екранному форматі 2,35:1.
  • Фільм став дебютом в кіно для 14-річної моделі Дженніфер Коннеллі. Вже в наступному році вона зіграла головну роль у фільмі «Феномен» режисера Даріо Ардженто, а 17 років по тому завоювала «Оскара» за фільм «Ігри розуму».
  • Сцени на морському березі Маямі-Біч були зняті в місті Санкт-Петербург на пляжі «Дон Сезар».
  • У сцені, коли літій «Локшина» дивиться телевізор, по ньому показують інтерв'ю з персонажем на ім'я Джеймс Конвей О'Доннелл. У фільмі «Славні хлопці» (1990) персонажа Роберта Де Ніро також звуть Джеймс Конвей.
  • У ході підготовки до ролі «Локшини» Роберт Де Ніро попросив про особисту зустріч з відомим кримінальним босом Меєром Ланські, на образ якого він орієнтувався. На жаль, в цій зустрічі йому було відмовлено.
  • На роль Керол безрезультатно претендувала актриса Клаудія Кардинале.
  • Роберт Де Ніро запропонував, щоб постарілий Макс мав сліпучу усмішку білосніжних зубів — це повинно було продемонструвати його багатство і марнославство. Продюсери відмовилися оплачувати пов'язані з цим витрати, і Де Ніро взяв їх на себе.
  • Бар, в якому п'ять юних бандитів обговорюють, спалити їм газетний кіоск чи обібрати п'яного, є знаменитою пивною Максорлі на перетині 15-ї Східної вулиці і 7-й Стріт біля площі Святого Марка, відкритої в 1854 році. Це — найстаріший з безперервно працюючих питних закладів у США. Однак, фасад будинку, з якого виходять хлопці, не відповідає оригіналу.
  • Спочатку Серджіо Леоне надихнула автобіографічна новела «The Hoods» (дослівний переклад — «Каптури», однак українською мовою відома під назвою «Гангстери») Гаррі Грея (на добування авторських прав на неї у режисера пішли роки), але потім, у міру зростання масштабності задуму, він залучив до лав сценаристів Нормана Мейлера і Стюарта Камінські.
  • Коли Стюарт Камінські приступив до роботи, йому вручили опис сюжетної лінії фільму, який перевищував за обсягом 400 сторінок. У ході роботи над фільмом 10-годинний відзнятий матеріал був урізаний до 6 годин. Спочатку Серджіо Леоне хотів випустити свою картину у вигляді двох тригодинних серій, але кіностудія не оцінила цієї ідеї. До нинішнього обсягу фільм скоротив новий монтажер, Зах Стенберг, спеціально запрошений для цієї мети в знімальну групу.
  • Готель, в який розбагатілий Локшина запросив Дебору, знімався у Венеції. При цьому дорога, по якій вони поверталися додому, знаходиться через океан — на узбережжі Нью-Джерсі. Роль шофера зіграв продюсер фільму Арнон Мільчан.
  • У середині 70-х років одним з основних претендентів на роль «Макса» або «Локшини» був Жерар Депардьє, який пообіцяв у разі необхідності виробити в себе американський акцент. У цілому в обойму кандидатів на головні ролі входило понад 200 акторів
  • Одним із претендентів на роль Макса був друг Роберта Де Ніро, Джо Пеші. Після невдалої проби Джо режисер запропонував йому вибрати будь-яку роль у фільмі, яка тільки йому сподобається — так Пеші зіграв Френкі.
  • Один з акторів, Джеймс Гейден, помер незадовго до прем'єри.
  • Цю картину так і не показали в кінотеатрах США в повному обсязі, тому що тоді вважалося, що глядачі не підуть на такий довгий (227 хвилин) фільм. Тому Леоне змусили скоротити версію фільму до 139 хвилин, прибравши звідти до того ж всю жорстокість. Проте сьогодні на DVD в США вийшла повна версія тривалістю 229 хвилин.
  • Один з героїв фільму, якого всі кличуть Косий, постійно грає на маленькій флейті «Пано» — це алюзія на героя Чарльза Бронсона, з іншого фільму Леоне, «Якось на Дикому Заході» який теж постійно грав, але тільки на губній гармоніці.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]