Одін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Одін (ісландською/староскандинавською Óðinn, шведською Oden, старосаксонською Woden, старофранкською Wodan, німецькою Wotan) — є найвищим богом пізньої германської та скандинавської міфології. Він, як і інші боги скандинавського пантеону, був складною постаттю: так, він був богом як мудрості, так і війни. Також він є богом поезії, перемоги та полювання.

Одін, мандрівник. Картина Георга фон Розена, 1886

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Для скандинавів, ім'я Одіна було синонімом битви та війни, та він фігурує у міфах як бог, що дарує перемогу. Одін мав здатність змінювати зовнішність у довільний спосіб. Міфи кажуть, що він подорожує світом як одноокий дідуган із сивою бородою що опирається на палицю та носить широкополого капелюха. Одін асоціюється із Диким Полюванням, коли він несеться через небо на чолі компанії загиблих у битві. Як бог мудрості, Одін є шукачем мудрості, причому до ступеня, коли він пожертвував своє око щоб напитися із джерела Міміра що дарує мудрість. Щоб відкрити руни, Одін приніс себе в жертву самому собі.

Етимологія[ред.ред. код]

Слово Óðinn у староскандинавській мові виводиться із ранішого *Wōðinaz, що збігається із Західно-германською формою імені. Адам фон Бремен виводить ім'я бога, що йому поклонялись в 11 столітті погани Скандинавії, описуючи його як «Wodan id est furor»Водан, що означає 'лють'.»), що вважається імовірним поясненням і сьогодні, та що перегукується із іменами wōd (староанглійською), wōds (готською), *óðr (староскандинавською), всі вони означають «лютий, скажений, опанований».

Покровитель загиблих у битві[ред.ред. код]

Едда Сноррі Стурлусона змальовує Одіна як покровителя загиблих воїнів що знайшли смерть у битві, він приймає їх у своїй залі, що називається Валгалла. Загиблі герої, einherjar, вибрані Одіном допомогти богам у їх останній битві що станеться в кінці світу, Раґнарьок.

В сагах, Одін часто виступає як підбурювач воєн, він посилає валькірій щоб змінити плин битви у бажаному напрямку, та щоб забрати мертвих героїв у Валгаллу.

Деколи Одін навіть з'являється особисто. У одній із версій Битви при Bråvalla, Одін особисто прибуває щоб забрати старого Короля Гаральда Гільдетанда. В іншому випадку, коли Хельгі Хундінгсбейн відзначився у битві, та його шурин хотів помститися за смерть свого батька, що його вбив Хельгі, Одін позичає йому свого списа. Прибувши у Валгаллу, Хельгі отримує почесті як один із найвидатніших воїнів.

Одін в Едді[ред.ред. код]

Едда розповідає, що Одін є сином Бестли та Бора та братом Ве і Вілі. Разом із ними він скинув морозяного гіганта Іміра та створив світ із його тіла. «Wille» є старогерманським словом що означає «воля» («will» сучасною англійською), «Weh» є германським словам що означає «горе» («woe» сучасною англійською), але Ве є ймовірно пов'язаним із архаїчним германським «Wei» що означає 'святий'.

Тор є найвідомішим сином Одіна від Йорд, богині землі. Але його дружиною та консортом є богиня Фрігг, що відповідно до традиції є матір'ю їх спільного сина Бальдра). Від гігантеси Грід, Одін мав сина Відара та від гігантесси Рінд він мав сина Валі. Також, багато королівських родин стверджували, що вони виводять свій рід від Одіна.

Атрибути[ред.ред. код]

Одін в'їжджає на Слейпнірі в Валгаллу

Атрибутами Одіна є восьминогий кінь Слейпнір та відрубана голова Міміра, що пророкує майбутнє. Йому слугують Валькірії, котрі забирають у Валгаллу душі загиблих воїнів, що допомагатимуть Одіну у його останній битві в кінці часу. Резиденцією Одіна є Асгард. Одін ув'язнив одну із валькірій, Брунгільду у кільці вогню за непослух, звідки її врятував Сігурд. Він був настільки ж суворим стосовно Хода, сліпого бога що випадково вбив свого брата Бальдра. Одін та гігантесса Рінд виростили сина Валі із метою, щоб той убив Хода.

Одін також посідає ряд магічних артефактів: викуваного гномами списа Ґунґнір, що ніколи не промахується, магічне золоте кільце Дропнір, із котрого кожної ночі з'являються вісім нових кілець, восьминогого коня Слейпнір, та двох воронів, Хугін і Мунін (Думка та Пам'ять), які подорожують світом та збирають для нього інформацію (Стяг Крука — вважається одним із символів Одіна). Йому також слугує пара вовків, Гері і Фрекі («Жадібний» і «Зажерливий»), що він годує їх своєю їжею, оскільки сам нічого не їсть, лишень п'є вино. Із свого трону Хлідск'яльф (розташованого в Валаск'яльф) Одін може бачити все, що коїться у світі.

Одін у сучасній культурі[ред.ред. код]

М. Пресняков. Одін. 2008.

Вотан є основним персонажем у Вагнерівському Кільці Нібелунгів. Одіну поклоняється також послідовники германських реконструктивістських неоязичницьких культів. Одін є частим персонажем фентезійних творів.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Одін Це незавершена стаття з германо-скандинавської міфології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.