Озеро Насера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Озеро Насера
Вид з Абу-Сімбел
Вид з Абу-Сімбел
Координати 22°25′ пн. ш. 31°45′ сх. д. / 22.417° пн. ш. 31.750° сх. д. / 22.417; 31.750Координати: 22°25′ пн. ш. 31°45′ сх. д. / 22.417° пн. ш. 31.750° сх. д. / 22.417; 31.750
Геологічні дані
Тип Водосховище
Розміри
Площа поверхні, км2 5250 км²
Висота над рівнем моря, м 183 м
Середня глибина, м 25.2 м
Макс. глибина, м 180 м
Довжина, км 550 км
Ширина, км 35 км
Берегова лінія 7844 км
Об'єм, км3 132 км³[1]
Басейн
Вливаються річки Ніл
Витікають річки Ніл
Країни басейну Єгипет, Судан
Мапа показуюча розташування водосховища
Мапа показуюча розташування водосховища

Озеро Насера (араб. بحيرة ناصر‎;Buhayrat Nasir) — величезне водосховище на півдні Єгипту і півночі Судану. Строго кажучи, "Озеро Насера" відноситься тільки до більшої частини водосховища, яке розташовано на єгипетській території (83% від загальної площі), суданська частина водосховища називається Нубійське озеро (араб. بحيرة نوبية‎; Buhayrat Nubiya). Суданський терен біля Ваді Халф в значній мірі затоплено озером Насер/Нубійським озером.

Водосховище було створено в результаті будівництва Асуанських дамб через річку Ніл в період 1958 — 1970 р.. Озеро названо на честь президента Гамаля Абдель Насера, який ініціював спірний проект висотної греблі.

Опис[ред.ред. код]

Озеро має близько 550 км завдовжки і 35 км завширшки у найширшому місці, розташованому поруч з тропіком Рака. Має загальну площу 5250 км ² і місткість приблизно 157 км ³ води.

Історія[ред.ред. код]

Єгипетська частина водосховища названа на честь президента Гамаля Абдель Насера, який був головним ініціатором спірного проекту висотної греблі.

Коли озеро Насера створювалося в результаті будівництва Асуанської греблі, через Ніл, у 1958 — 1970 роках, були проведені великі проекти переселення в 1960-х роках.

Кілька важливих Нубійских і давньоєгипетських археологічних розкопок були демонтовані блок за блоком, і переїхало до більш високих районів, в першу чергу Абу-Сімбел. Суданський річковий порт і залізничний вокзал Ваді Халфа були затоплені, нове місто будувалося неподалік, а також Нубійська громада Єгипту — кілька сотень тисяч людей — була змушена переселитися.

Підйом рівня води у озері в 1990-х роках призвів до того, що вода почала виливатися на захід від озера, утворюючи озера Тошка починаючи з 1998 року.

Пороми доставляють пасажирів і автотранспорт між Асуаном в Єгипті і Ваді-Халф, звідки є залізниця на Хартум, столицю Судану. Так як заборонено перетинати судано-єгипетський кордон по суші, і немає асфальтованих доріг з'єднауючих обидві країни, пороми є єдиною альтернативою повітряному транспорту; в наш час[Коли?] вони є ланкою шосе Каїр-Кейптаун.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]