Ойген Герцог
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Ойген Герцог | |
|---|---|
| Eugen Herzog | |
| Народився |
14 квітня 1875 Відень |
| Помер |
17 грудня 1928 (53 роки) Чернівці |
| Країна |
 Австрія |
| Діяльність | філолог, романіст, викладач університету |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | романістика |
| Заклад | Чернівецький університет |
| Вчене звання | професор |
| Вчителі | Вільгельм Маєр-Любке |
| Брати, сестри | Reginald Oliver Herzogd |
Ойген Герцог (нім. Eugen Herzog, 14 квітня 1875, Відень — 17 грудня 1928, Чернівці) — автрійський мовознавець, фахівець з романської філології.
Біографія[ред. | ред. код]
Вивчав романську філологію у Вільгельма Маєра-Любке. Був приват-доцентом Віденського університету. З 1911 року як наступник Матіаса Фрідвагнера обіймав посаду професора романської філології Чернівецького університету. Старший брат хіміка Ренігальда Олівера Герцога.
Праці[ред. | ред. код]
- Untersuchungen zu Macé de la Charité’s altfranzösischer Übersetzung des Alten Testamentes, Wien 1900
- Materialien zu einer neuprovençalischen Syntax, Wien 1900
- Streitfragen der romanischen Philologie. Bändchen 1. Die Lautgesetzfrage : Zur französischen Lautgeschichte, Halle a.S. 1904
- Neufranzösische Dialekttexte, Leipzig 1906, 1914
- Das -to-Partizip im Altromanischen. Ein Beitrag zur Lehre vom syntaktischen Wandel, in: Prinzipienfragen der romanischen Sprachwissenschaft. Festschrift Wilhelm Meyer-Lübke, Halle 1910, S. 76-186
- Französische Phonogrammstudien, Wien 1912
- Historische Sprachlehre des Neufranzösischen : T. 1. Einleitung. Lautlehre, Heidelberg 1913
- Lehrbuch der rumänischen Sprache. Anfangsgründe, Czernowitz 1919, 2. Auflage 1920 (у співавтростві з Sextil Puşcariu)
Література[ред. | ред. код]
- Некролог у Revista Filologică (Cernăuţi) 2, 1928/29, S. 232–245 (Neue Deutsche Biographie 8, 1969, S. 740)