Окаванго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Окаванго
Окаванго біля міста Рунду в Намібії, на кордоні з Анголою
Окаванго біля міста Рунду в Намібії, на кордоні з Анголою
Витік Плоскогір’я Біє, Ангола
Гирло Болото Окаванго (внутрішній стік, губиться в пустелі)
Прирічкові країни Ангола, Намібія, Ботсвана
Довжина 1600 км
Висота витоку 1780 м
Середньорічний стік 10 км³
Площа басейну 721 258 км²
Притоки Квіто (л.)
Смуга Капріві з річкою Окаванго і дельтою
Смуга Капріві з річкою Окаванго і дельтою
Окаванго на Вікісховищі

Окаванго (в верхній течії має назву Кубанго) — ріка в південній Африці довжиною близько 1600 км. Вона не вливається до океану і не зливається з якоюсь більшою річкою; замість цього вона розгалужується на численні рукава і губиться на теренах північної частини пустелі Калахарі, створюючи найбільшу у світі внутрішню дельту — болото Окаванго майже за 1000 км від найближчого моря. Назва ріки походить від бантумовного народу каванго, який населяє околиці її середній течії на півночі Намібії. У її дельті розташоване п'яте за чисельністю населення місто Ботсвани.

Фізіографія[ред.ред. код]

Окаванго починається в центральній Анголі на плато Біє на висоті 1780 м над рівнем моря, і має тут назву Кубанго. Звідси вона тече на південь і південний схід, в верхній течії її річище часто перетинається порогами. Її середня течія протягом приблизно 400 км становить кордон між Анголою і Намібією. Після злиття зі своєю найбільшою притокою, Квіто, Окаванго перетинає Смугу Капріві — вузьку ділянку території Намібії — і потрапляє до території Ботсвани.

Тут вона тече по рівній і плоскій полонині і майже відразу після перетинання кордону починає розливатися по ній, розширюючи своє русло і заболочуючи довколишню місцевість. Приблизно через 100 км ріка починає розгалужуватись на рукава, створюючи трикутну дельту, ширина якої сягає 240 км. Дельта займає територію площею 16 800 км², але тільки половина її заболочена цілорічно. Протягом дощового сезону більшість території дельти заливається повінню.

Гідрологія[ред.ред. код]

Стік Окаванго значно варіюється на протязі її течії залежно від сезонного випадання дощів, злиття з притоками, випаровування води з поверхні і від водопроникних властивостей порід річкового ложа. В середньому на рік дельти досягає близько 10 км³ води.

Поверхня дельти майже плоска, і плин річкової води надзвичайно повільний: їй треба приблизно сім місяців, щоб від верхівки дельти дістатися до її південного краю.

Повені переповнюють дельту Окаванго, і надлишок води заповнює озеро Нгамі біля південного краю дельти, яке більшу частину року сухе і покрито трав’яними заростями. Під час надзвичайно високих повеней, які трапляються нерегулярно, озеро також переповнюється; вода затоплює долини Куньєре і Нгабе і сповнює річку Ботеті (Ботлетле), шляхом якої дістається до солончакової впадини Макгадікгаді і озера Цкау біля її південного краю.

Під час високої повені також сповнюється східний рукав Окаванго, який відгалужується від основного річища біля верхівки дельти. По цьому рукаву води Окаванго подеколи досягають на сході річки Квандо і через неї — Замбезі, таким чином на нетривалий період отримуючи океанський стік.

Басейн Окаванго має площу близько 721 258 км², але більшу його частину займає зона дуже малого сезонного стоку до дельти з посушливих територій пустелі Калахарі.

Природа[ред.ред. код]

В верхній течії береги Окаванго покриті густими лісами, які рідшають по мірі просування на південь і поступово змінюються сухою саваною — трав’янистими пустками з рідкими деревами акацій. В дельті рослинність розподіляється на два типи: густі зарості папірусу та інших водяних рослин в основному руслі та рукавах заплавної полонини, і ділянки лісу та савани, які посідають підвищені місцевості, яких повінь досягає рідко. Щільні зарості папірусу блокують плин ріки, змушуючи її прокладати нові русла і постійно змінюючи конфігурацію річкових рукавів в дельті.

Хоча Окаванго приносить воду до випаленої пустелі, її ресурси майже не використовуються, а береги дуже рідко населені. Ріка несудноплавна, плавати по ній можна лише на невеликих човнах. Розвитку скотарства в дельті дуже заважає розповсюдження мухи цеце.

Дослідження[ред.ред. код]

Першим з європейців, що відвідав береги ріки, вважається шотландський місіонер і мандрівник Девід Лівінгстон, який в 1849 році дістався дельти Окаванго і озера Нгамі.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3

Посилання[ред.ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття про річку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Ангола Це незавершена стаття з географії Анголи.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Намібія Це незавершена стаття з географії Намібії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Ботсвана Це незавершена стаття з географії Ботсвани.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.