Океанічна кора
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Океанічна земна кора (рос. океаническая земная кора, англ. oceanic type of the Earth’s crust; oceanic Earth’s crust; нім. ozeanischer Typ m der Erdrinde; ozeanische Erdkruste f) – земна кора, розповсюджена під дном океанів та морів.
Відрізняється від континентальної земної кори відсутністю гранітного шару і значно меншою потужністю - від 5 до 10 км (макс. 20-25 км. ), зокрема зменшеною товщиною осадового шару.
Як і континентальна, характеризується тришаровою будовою:
- верхній осадовий шар, потужністю від дек. сотень м до 1 км, складається з крихких розсипчастих порід, швидкість поширення сейсмічних хвиль в яких 2,0-2,5 км/с;
- середній шар, потужністю 1,0-3,0 км, складений базальтами з прошарками карбонатних та креме-нистих порід (швидкість сейсм. хвиль 3,5-4,5 км/с);
- нижній (базальтовий) шар, потужністю 3,5-5,0 км, складений основними та ультраосновними породами (швидкість сейсм. хвиль 6,3-6,5 км/с, в окремих випадках – до 7,0-7,4 км/с).
За складом і фіз. параметрами О.з.к. відповідає базальтовій корі континентального типу.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
