Океанічні крайові вали
Океанічні крайові вали (рос. океанические окраинные валы, англ. oceanic fringing rises; нім. ozeanische Saumrücken m pl) – витягнуті склепінчасті підняття земної кори океанічного типу, які облямовують глибоководні жолоби з боку океану. Довжина до 1500-2000 км, ширина – декілька сотень км. Крила О.к.в. часто ускладнені скидами. Базальтовий шар кори під О.к.в. не потовщений (як під океанічними валами), місцями навіть потоншений у порівнянні з його нормальною товщиною в області таласопленів. Верхня частина мантії під О.к.в. характеризується підвищеною швидкістю сейсмічних хвиль. О.к.в. часто асиметричні: схил з боку глибоководного жолоба значно крутіший, ніж з боку ложа океану. О.к.в. містять вулканічні гори, брилові масиви.
О.к.в. поширені в зах. частині Тихого ок. (наприклад, Вал Зенкевича біля Курило-Камчатського глибоководного жолоба, Ідзу-Бонінський вал, Зондський крайові вали та ін.).
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.