Океанічні хребти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Океанічні хребти

Oceanic crust is formed at an oceanic ridge, while the lithosphere is subducted back into the asthenosphere at trenches.

Океанічні хребти (рос. океанические хребты, англ. submarine ridges, submarine ranges, oceanic ridges, oceanic ranges; нім. submarine Gebirgszüge m pl) – лінійно-довгасті підняття, розташовані на дні океанів, протяжністю в тисячі км і шириною в сотні і перші тис. км.

Висота О.х. становить звичайно 1-3 км. Особливо виділяється система серединно-океанічних хребтів загальною протяжністю бл. 60 000 км. Окремі вершини їх підіймаються над рівнем океану з утворенням вулканічних островів.

У осьовій частині системи О.х. розташовуються рифтові долини. Вздовж рифтових западин виявлені осередки неглибоких (перші кілометри) землетрусів. Тут же відмічається високий тепловий потік, приблизно в 2-3 рази вищий середнього значення для Землі. Вздовж осі серединно-океанічних хребтів концентруються численні вулкани, відмічені вияви гідротермальної діяльності з утворенням покладів металоносних мулів. За геофізичними даними, під осьовими зонами О.х. літосфера аномально тонка і складає всього дек. км.

Утворення О.х. пов’язується з підняттям покрівлі астеносфери. Вздовж О.х. розташовуються симетричні смугові магнітні аномалії, з якими пов’язується вік дна океану. Осьові зони є областями розходження літосферних плит – їх дивергентними кордонами. Вивчення особливостей будови О.х. дало основу для створення концепції спредингу (розростання) океанічного дна.