Океанічні хребти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Океанічні хребти
Oceanic crust is formed at an oceanic ridge, while the lithosphere is subducted back into the asthenosphere at trenches.

Океані́чні хребти́ — лінійно-довгасті підняття, розташовані на дні океанів, протяжністю в тисячі км і шириною в сотні тис. км.

Висота О.х. становить звичайно 1—3 км. Особливо виділяється система серединно-океанічних хребтів загальною протяжністю близько 60 000 км. Окремі вершини їх підіймаються над рівнем океану з утворенням вулканічних островів.

У осьовій частині системи О.х. розташовуються рифтові долини. Вздовж рифтових западин виявлені осередки неглибоких (перші кілометри) землетрусів. Тут же відмічається високий тепловий потік, приблизно в 2-3 рази вищий середнього значення для Землі. Вздовж осі серединно-океанічних хребтів концентруються численні вулкани, відмічені вияви гідротермальної діяльності з утворенням покладів металоносних мулів. За геофізичними даними, під осьовими зонами О.х. літосфера аномально тонка і складає всього дек. км.

Утворення О.х. пов'язується з підняттям покрівлі астеносфери. Вздовж О.х. розташовуються симетричні смугові магнітні аномалії, з якими пов'язується вік дна океану. Осьові зони є областями розходження літосферних плит — їх дивергентними кордонами. Вивчення особливостей будови О.х. дало основу для створення концепції спредингу (розростання) океанічного дна.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]