Океан Бур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Океан Бур
Океан Бур
Океан Бур
Розташування
Розташування Місяць (супутник)
Площа дзеркала 4 000 000 км²
 
Назви частин Місяця

Океан Бур (лат. Oceanus Procellarum) — найбільше місячне море, розташоване в західній частині видимої сторони Місяця. Назва дана італійським астрономом Джованні Баттіста Річчолі з припущення, що погода на Землі міняється залежно від фаз Місяця. Довжина Океану Бур з півночі на південь складає 2500 км, а площа — 4 000 000 км².[1] Вважають, що Океан Бур неправильної форми, як і Море Спокою, хоча ніяких ознак Масконів не виявляють.

Як і інші місячні моря, Океан Бур являє собою рівнину, заповнену застиглою базальтовою лавою.

На північному сході місячні гори Карпати відокремлюють Океан Бур від Моря Дощів.

Походження[ред.ред. код]

Кілька гіпотез про походження Океану Бур і пов'язаної асиметрії між ближній і дальній сторін Місяця. Один з найпривабливіших в тому, що Бур було результатом давньої впливу гігантського на видимій стороні Місяця. Розмір ударного басейну, за оцінками, складе більше 3000 кілометрів, що б зробити його одним з найбільших кратерів у Сонячній системі. Вплив всього відбулося дуже рано в історії Місяця: у момент, коли океан магми ще існував або просто перестали існувати. Це зберігання 5-30 км корового матеріалу на протилежній стороні формування гірської місцевості. Якщо це так, всі впливи, пов'язані структури, такі як кратера, центрального піку і т.д. були знищені пізніших впливів і вулканізму. Одна частина доказів на підтримку цієї гіпотези є концентрація несумісних елементів «Kreep» і піроксену з низьким кальцію навколо Океану Бур. [2][3]

Інші гіпотези включають просторово неоднорідне приливну опалення при формуванні Місяця і наприкінці акреції компаньйона Місяця на протилежній стороні. Останнє передбачає , що на додаток до теперішнього Місяця, інший менше (близько 1200 км в діаметрі) місяць була сформована з уламків гігантської впливу. Через кілька десятків мільйонів років зіткнувся з Місяцем і через невеликий зіткненнях швидкості просто звалили на одній стороні Місяця утворюючи те , що зараз відомо як протилежній стороні гірської місцевості.[4]

Дослідження[ред.ред. код]

Робота місячні зонди Луна-9, Луна-13, Сервейер-1 і Сервейер-3 приземлився в Океані Бур. 19 листопада 1969 року на Місяць опустився місячний модуль «Інтрепід» — посадковий відсік американського космічного корабля «Аполлон-12». Посадка відбулася на території Океану Бур, за 370 км на південь від кратера Коперника. На поверхню місячного моря висадилися Чарльз Конрад і Алан Бін.

Конрад і Бін зібрали близько 45 кг зразків місячних порід, які були потім доставлені на Землю. Зразки з Океану Бур виявилися більш світлими, ніж зібрані в Морі Спокою.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Oceanus Procellarum». Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology. Процитовано 2010-08-23. 
  2. doi:10.1038/NGEO1614
    This citation will be automatically completed in the next few minutes. You can jump the queue or expand by hand
  3. doi:10.1007/s11038-007-9225-8
    This citation will be automatically completed in the next few minutes. You can jump the queue or expand by hand
  4. doi:10.1038/nature10289
    This citation will be automatically completed in the next few minutes. You can jump the queue or expand by hand