Океан Бур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Океан Бур
Океан Бур
Океан Бур
Розташування
Розташування Місяць (супутник)
Площа дзеркала 4 000 000 км²
 
Назви частин Місяця

Океан Бур (лат. Oceanus Procellarum) — найбільше місячне море, розташоване в західній частині видимої сторони Місяця. Названа італійським астрономом Джованні Баттіста Річчолі, який виходив з припущення, що погода на Землі міняється залежно від фаз Місяця. Довжина Океану Бур з півночі на південь становить 2500 км, а площа — 4 000 000 км².[1] Вважають, що Океан Бур неправильної форми, як і Море Спокою, хоча ніяких ознак Масконів не виявляють.

Подібно до інших місячних морів, Океан Бур є рівниною, заповненою застиглою базальтовою лавою.

На північному сході місячні Карпати відокремлюють Океан Бур від Моря Дощів.

Походження[ред.ред. код]

Існує кілька гіпотез про походження Океану Бур і пов'язаної з цим асиметрії між ближнім і дальнім боком Місяця. Одна з найпривабливіших полягає в утворенні океану Бур внаслідок впливу давнього гігантського зіткнення на видимій стороні Місяця. Розмір ударного басейну, за оцінками, становить понад 3000 кілометрів, що робить його одним з найбільших кратерів у Сонячній системі.

Зіткнення відбулося дуже рано в історії Місяця — у момент, коли океан магми ще існував або почав зникати. Внаслідок цього коровий матеріал перемістився на протилежний бік Місяця і сформував підвищення висотою 5-30 км. Якщо це так, усі сліди впливу, такі як кратери, центральний пік тощо були знищені пізнішими зіткненнями і вулканізмом. Одним із доказів на підтримку цієї гіпотези є концентрація несумісних елементів і піроксени з низьким вмістом кальцію навколо Океану Бур[2][3].

Інші гіпотези включають просторово неоднорідний розподіл приливних хвиль магми при акреції компаньйона Місяця на протилежній стороні. Останнє передбачає існування меншого за розміром (близько 1200 км в діаметрі) місяця, що сформувався з уламків гігантського зіткнення. Через кілька десятків мільйонів років він зіткнувся з Місяцем і через невелику швидкість зіткненнях просто звалився з одного боку Місяця, утворивши те, що зараз відомо як гірська місцевість зворотнього боку[4].

Дослідження[ред.ред. код]

Автоматичні місячні зонди Луна-9, Луна-13, Сервеєр-1 і Сервеєр-3 приземлилися в Океані Бур. 19 листопада 1969 року на Місяць опустився місячний модуль «Інтрепід» — посадковий відсік американського космічного корабля «Аполлон-12». Посадка відбулася на території Океану Бур, за 370 км на південь від кратера Коперника. На поверхню місячного моря висадилися Чарльз Конрад і Алан Бін.

Конрад і Бін зібрали близько 45 кг зразків місячних порід, які були потім доставлені на Землю. Зразки з Океану Бур виявилися більш світлими, ніж зібрані в Морі Спокою.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Oceanus Procellarum». Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology. Процитовано 2010-08-23. 
  2. doi:10.1038/NGEO1614
    This citation will be automatically completed in the next few minutes. You can jump the queue or expand by hand
  3. doi:10.1007/s11038-007-9225-8
    This citation will be automatically completed in the next few minutes. You can jump the queue or expand by hand
  4. doi:10.1038/nature10289
    This citation will be automatically completed in the next few minutes. You can jump the queue or expand by hand