Округа Білосток

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

нім. Bezirk Bialystok
пол. Okręg białostocki
Округа Білосток
Цивільна адміністрація
СРСР
1941 – 1945 СРСР
Прапор Герб
Прапор Герб
Округи Білосток: історичні кордони на карті
Округи Білосток: історичні кордони на карті
Столиця Білосток
Мови німецька, польська
Державний устрій Цивільна адміністрація
Начальник цивільної адміністрації
 - з 1 серпня 1941[1] Еріх Кох
(формально)
 - 1 серпня 1941 — 14 лютого 1942[1] Вальдемар Магунія
(заступник)
 - з 14 лютого 1942 Фріц Брікс
(нім. Fritz Brix)
(заступник)
Історія
 - Заснування 1 серпня 1941[1]
 - Вихід Червоної Армії на довоєнний радянсько-німецький кордон січень 1945
Площа
 - 1943 31 426 км2
Населення
 - 1943 1 485 725 осіб
     Густота 47,3 осіб/км² 
Валюта райхсмарка
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Округа Білосток

Окру́га Білосто́к (нім. Bezirk Bialystok, пол. Okręg białostocki, біл. Беластоцкая акруга) — адміністративно-територіальна одиниця, утворена нацистською Німеччиною на північному заході окупованої нею радянської Білорусі під час Другої світової війни. Мала характер німецького адміністративного округу з управлінською структурою, аналогічною чинній у Східній Пруссії.

Фактично припинила існування з окупацією радянськими військами останніх частин округи в січні 1945 року.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Округу Білосток утворено 1 серпня 1941 року з Білостоцької області (нині — переважно територія Польщі), північних районів Берестейської області та частини Барановицької області БРСР. На час виникнення округа межувала на півночі і заході зі Східною Пруссією, на півдні — з Генеральною губернією, а на сході — з південно-східним краєм Східної Пруссії (Сувалківський виступ) вздовж Німану до міста Мости (за винятком Гродно), включаючи Вовковиськ і Пружани, аж до Бугу на захід від Бреста-Литовського, а звідти — вздовж тодішніх кордонів із Генеральною губернією і зі Східною Пруссією[1]. Згодом на північний схід від округи Білосток утворилася генеральна округа Литва, на схід — генеральна округа Білорутенія, а на південний схід — генеральна округа Брест-Литовський. Водночас, у військовому відношенні округу Білосток було включено у 1-й військовий округ Третього Райху.

Законним платіжним засобом спочатку поряд із радянським карбованцем були імперські кредитно-банківські білети (нім. Reichskreditkassenschein) і рентні марки (нім. Rentenmark).

1 листопада 1941 року Гродно з прилеглою місцевістю перейшло з підпорядкування райхскомісаріату Остланд у склад округи Білосток, відбулася зміна у поділі на райони. Також 1 листопада 1941 було запроваджено райхсмарку за курсом 10 карбованців = 1 райхсмарка.

У липні-серпні 1944 року частини Червоної Армії захопили територію округи Білосток від сходу до лінії НарваБобр. Штаб-квартиру начальника цивільної адміністрації було перенесено у Бартенштайн.

У січні 1945 року Червона Армія захопила останні, доти ще не завойовані частини районів Ломжа і Граєво на північ від лінії Нарва — БобрБобр, тим самим окупувавши всю територію округи Білосток.

Керівництво[ред. | ред. код]

Оберпрезидентом (главою) цивільної адміністрації округи Білосток з 1 серпня 1941 року був гауляйтер НСДАП Еріх Кох, осідок якого був тоді в Кенігсберзі.

Цивільним комісаром, заступником начальника цивільної адміністрації округи Білосток з 1 серпня 1941 до 14 лютого 1942 був голова ремісничої палати, економічний радник гауляйтера Вальдемар Магунія з Кенігсберга, а після його призначення генеральним комісаром Києваландрат, доктор Фріц Брікс з Тільзіта.

Посаду начальника СС і поліції округи Білосток обіймав з 18 січня 1942 штандартенфюрер СС Вернер Фром, з 20 січня 1943 року його змінив на цій посаді бригадефюрер СС Отто Гельвіг, а з 18 червня 1944 до 22 жовтня 1944 — оберфюрер СС, полковник поліції Гайнц Roc, переведений на цю посаду із Сімферополя.

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

1 серпня 1941 округа складалася з 9 районів: міста Білосток, Білостоцького району і районів Августово, Більськ-Підляський, Граєво, Ломжа, Пружани, Соколка і Вовковиськ.

Станом на 1 липня 1944 округа Білосток включала 8 районів (нім. Kreise):

Демографія[ред. | ред. код]

На момент свого створення округа Білосток налічувала 1 383 000 жителів. Національний склад населення був таким: 830 000 поляків, 300 000 білорусів, 200 000 українців, 50 000 євреїв і 2 000 німців.

Білостоцьке гето[ред. | ред. код]

Докладніше: Білостоцьке гето

Гето Білостока створювалося нацистами з 26 липня по початок серпня 1941 року приблизно в той час, коли окупований німцями Білосток став столицею новоутвореної однойменної округи. На невеличку, відведену для цього ділянку міста було зігнано близько 50 000 євреїв з околиць Білостока та прилеглої області. Гето розділялося на дві частини річкою Бяла, що протікала через нього. Більшість поміщених сюди в'язнів працювали на підприємствах примусової праці, передовсім на великих текстильних фабриках, розміщених в його межах.

16 серпня 1943 року у гето спалахнуло повстання, яке було придушено, після чого в листопаді 1943 року гето було ліквідовано, а всіх його жителів було або вбито на місці, або перевезено у вагонах для худоби у винищувальні табори Майданек і Треблінка.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д [Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874–1945. (нім.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 31 серпня 2013. Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874–1945. (нім.)]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]