Оксид азоту(III)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оксид азоту(III)
Dinitrogen-trioxide-2D-geometry.png
Dinitrogen-trioxide-3D-vdW.png
Інші назви азотистий ангідрид, сесквіоксід азоту
Ідентифікатори
Номер CAS 10544-73-7
Властивості
Молекулярна формула N2O3
Молярна маса 76,011 г/моль
Зовнішній вигляд блакитні кристали або рідина (при низьких температурах)
Густина 1,4 г/см³ (при 2 °C)
Тпл -101,1 °C
Ткип ~3 °C (розкладається)
Діелектрична проникність (ε) 31,13
Дипольний момент 2,122 ± 0,010
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo298
86,6 кДж/моль (газ)
50,3 кДж/моль (рідина)
Ст. ентропія So298 314,7 Дж/(моль·K) (рідина)
Теплоємність, cop 72,7 Дж/(моль·K) (рідина)
Небезпеки
Класифікація ЄС Дуже токсично T+
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Окси́д азо́ту(III), нітроге́н(III) окси́д — неорганічна сполука складу N2O3.

Речовина є стійкою лише за низьких температур, нижче -4 °C, і перебуває у вигляді блакитної рідини або синіх кристалів; за вищих температур розкладається на NO та NO2. Без домішок NO2 і NO існує тільки в твердому стані.

Застосовується для синтезу високочистих нітритів лужних металів.

Отримання[ред.ред. код]

Одним зі способів синтезу N2O3 є пропускання оксиду NO крізь рідкий NO2:

\mathrm{ NO + NO_{2(liquid)} \longrightarrow N_2O_3}

З огляду на те, що при низьких температурах оксид NO2 частково димеризований у формі N2O4, стехіометричний склад кінцевого продукту може описуватися як NO1,56.

N2O3 утворюється при взаємодії 50%-ої нітратної кислоти та розпиленого оксиду арсену(III) при незначному нагріванні:

\mathrm{2HNO_3 + As_2O_3 + 2H_2O \xrightarrow{70^oC} N_2O_3 + 2H_3AsO_4}

Іншим способом є розкладання водою нітрозилсульфатної кислоти (нітрозил гідросульфату), яку отримують додаванням SO2 до димлячої нітратної кислоти:

\mathrm{ SO_2 + HNO_3 \longrightarrow NO^+HSO_4^-}
\mathrm{ 2(NO)HSO_4 + H_2O \longrightarrow N_2O_3 + 2H_2SO_4}

Також N2O3 можна отримати дією 50%-ої нітратної кислоти на крохмаль:

\mathrm{(C_6H_{10}O_5)_n + 12nHNO_3 \rightarrow 6N_2O_3 + 6nCO_2\uparrow + 11nH_2O}

Хімічні властивості[ред.ред. код]

При температурах близько 0 °C та вище N2O3 схильний до часткової, оборотної дисоціації:

\mathrm{N_2O_3 \rightleftarrows NO + NO_2}

При 10 °C вміст N2O3 у суміші газів становить близько 10%.

Оксид азоту є кислотним оксидом — при взаємодії з холодною водою він утворює нітритну кислоту. Із гарячою водою сполука взаємодіє із утворенням нітратної кислоти (через розкладання малостійкої нітритної):

\mathrm{N_2O_3 + H_2O \longrightarrow 2HNO_2}
\mathrm{3N_2O_3 + H_2O \xrightarrow{t} 2HNO_3 + 4NO}

При взаємодії з розчинами гідроксидів утворюються відповідні нітрити:

\mathrm{N_2O_3 + 2KOH \rightarrow 2KNO_2 + H_2O}
\mathrm{N_2O_3 + 2NH_3\cdot H_2O \rightarrow 2NH_4NO_2}

Оксид азоту окиснюється киснем, озоном, і сам може окиснювати деякі метали:

\mathrm{2N_2O_3 + O_2 \xrightarrow{-10^oC} 2N_2O_4}
\mathrm{N_2O_3 + O_3 \rightarrow{} N_2O_4 + O_2}
\mathrm{N_2O_3 + 3Cu \xrightarrow{600^oC} N_2 + 3CuO}

Фізіологічна дія[ред.ред. код]

Високо токсичний. За дією на організм схожий з димною нітратною кислотою. Викликає важкі опіки шкіри.

Застосування[ред.ред. код]

Оксид азоту(III) застосовується для синтезу високочистих нітритів лужних металів з їхніх лугів. Рідше використовується в якості окисника у спеціальних паливних системах.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL): CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Handbook of Preparative Inorganic Chemistry / G. Brauer. — 2nd. — New York: Academic Press, 1963. — 1859 p. (англ.)
  • Thiemann M., Scheibler E., Wiegand K. W. Nitric Acid, Nitrous Acid, and Nitrogen Oxides // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim: Wiley-VCH, 2005. — P. 45. — DOI:10.1002/14356007.a17_293. (англ.)
  • Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М.: ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М.: Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)


Оксиди азоту
Оксид азоту(I) N2O · Оксид азоту(II) NO · Оксид азоту(III) N2O3 · Оксид азоту(IV) NO2 · Димер оксиду азоту(IV) N2O4 · Оксид азоту(V) N2O5