Октавія Молодша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Октавія Молодша

Октавія Молодша (лат. Octavia Minor, * 69 — † 11 роки до н.е.) — громадський та політичний діяч, сестра Октавіана Августа, внучата небога Гая Цезаря, дружина відомих давньоримських політиків — Гая Клавдія Марцелла та Марка Антонія. Користувалася любов'ю та повагою свого брата і мала на нього значний вплив

Життєпис[ред.ред. код]

Походила з роду нобілів Октавіїв. Донька Гая Октавія, претора 61 року, та Атії. У 54 році до н.е. вийшла заміж за Гая Клавдія Марцелла, консула 50 року до н.е. У цьому ж році Цезар мав намір розвести Октавію з Марцеллом й видати її за Помпея, щоб відновити родинні зв'язки з ним, проте ці плани не були здійснені. У шлюбі з Марцеллом Октавія народила двох доньок та сина. У 43 році до н.е. домоглася від брата помилування Тіта Вінія, включеного до проскрипційного списку. На початку 40 року до н.е. овдовіла й в цьому ж році, ще до закінчення терміну жалоби, вдруге вийшла заміж за Марка Антонія. Метою шлюбу було зміцнення політичних зв'язків її брата Октавіана з Антонієм.

Наприкінці 39 року до н.е. разом з Антонієм вирушила до Афін, де мешкала до весни 37 року до н.е., народивши Антонію двох доньок. Коли навесні 37 року до н.е. поміж Антонієм й Октавіаном виникла ворожнеча, Октавія виступила як посередниця та доклала великих зусиль для їх примирення. Після укладення Тарентської угоди з Октавіаном, Антоній розпочав війну з Парфією. Водночас він довірив дружину з усіма своїми дітьми піклуванню Октавіана. На Сході Марк Антоній відновив зв'язок зі своєю колишньою коханкою, єгипетською царицею Клеопатрою. Коли Антоній у 35 році до н.е. повернувся з невдалого парфянського походу, Октавія виїхала йому назустріч, везучи з собою гроші та нові війська. Однак Антоній перебував у Фінікії з Клеопатрою і наказав дружині очікувати на нього у Греції. Відіславши йому підкріплення, Октавія повернулася до Риму, але відмовилася покинути будинок чоловіка, щоб не ставати причиною конфлікту між ним й Октавіаном. У 35 році до н.е. сенат надав Октавії ряд почестей: звільнення від опіки, зведення статуй та особисту недоторканність, на кшталт трибунської.

У 32 році до н.е. Антоній направив Октавії листа про розлучення, що символізувало остаточний розрив між тріумвірами. Після цього Октавія пішла з дому Антонія, але продовжувала піклуватися про його молодшого сина від попереднього шлюбу — Юла Антонія, а після поразки і загибелі Антонія у 30 році до н.е. - також і про його дітей від Клеопатри.

На початку 20—х років до н.е. надала допомогу Вітрувію, який хотів представити Августу свій твір «Про архітектуру». Сама брала діяльну участь у міському будівництві: від її імені були зведені курія Октавії і портик Октавії, в якому знаходилася бібліотека. Смерть сина у 23 році до н.е. завдала Октавії важкий удар, вона оплакувала Марцелла все життя й недолюблювала Лівію та її синів. Померла Октавія у Римі у 11 році до н. е. Була похована в мавзолеї імператора Августа.

Родина[ред.ред. код]

1. Чоловік — Гай Клавдій Марцелл, консул 50 року до н.е.

Діти:

  • Клавдія Марцелла Старша
  • Марк Клавдій Марцелл, курульний еділ 23 року до н.е.
  • Клавдія Марцелла Молодша

2. Чоловік — Марк Антоний, консул 44 г. до н. э.

Діти:

  • Антонія Старша
  • Антонія Молодша

Джерела[ред.ред. код]

  • Dio XXXVII 7, 4; 54, 5; XL 8, 1; XLVIII 31, 4; 54, 3; XLIX 33, 3; 38, 1; 43, 8; L 3, 2; LIV 35, 4.
  • Robert Alexander Fischer: Fulvia und Octavia. Die beiden Ehefrauen des Marcus Antonius in den politischen Kämpfen der Umbruchszeit zwischen Republik und Principat. Logos-Verlag, Berlin 1999, ISBN 3-89722-189-6.
  • M. Hammond: Octavia 96). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XVII,2, Stuttgart 1937, Sp. 1859–1868.