Олаф IV

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
король Олаф

Олаф IV (* 1370(1370) — 1387) — король Данії з 1375 до 1387 року як Олаф II, Норвегії з 1380 до 1387 року. Походив з династії Фолькунгів.

Життєпис[ред.ред. код]

Був сином Гокона VI, короля Норвегії, та Маргарити I Естрідсен. Після смерті у 1375 році Вальдемара IV, короля Данії, Маргарита домоглася обрання свого сина новим королем. 3 травня 1376 року відбулася його коронація. Проте влада Олафа була номінальною — за нього керувала країною Маргарита I. Після смерті 12 вересня 1380 року норвезького короля Гокона Маргарита I у свою чергу домоглася обрання новим королем Норвегії Олафа. Таким чином була укладено дансько-норвезьку унію. Проте обома державами фактично володарювала Маргарита.

Після цього політика Маргарита була спрямована на те, щоб зробити Олафа новим королем Швеції. У 1385 році в Сконе (південна Швеція) його оголосили новим королем Швеції. Маргарита збирала сили, щоб скинути зі шведського трону Альбрехта Мекленбурзького. Проте цим сподівання не дано було виконатися — 23 серпня 1387 року Олаф раптово помер, не залишивши спадкоємців.

Джерела[ред.ред. код]

  • Albrectsen, Esben Danmark-Norge 1380–1814. B. 1 Fællesskabet bliver til : 1380–1536 (Danske historiske forening. 1981)