Олгой-Хорхой

Олгой-Хорхой (Аллергохай-Хохай) — легендарна істота, що нібито мешкає на південь від Алтайських гір в безлюдних місцях, де є піщана земля. Це черв'як довший і товстіший за людську руку, який вбиває жертву на відстані, викидаючи з себе їдку отруту, а також при прямому зіткненні — за допомогою удару струмом. Ніхто з учених до ладу не знає зовнішнього вигляду і властивостей цієї тварини.

У 1922—1929 роках американська експедиція цікавилася відомостями про Олгой-Хорхоя. В кінці 1990-х років пошуками Олгой-Хорхоя впродовж декількох сезонів займалися польські зоологи. Вони на підставі розповідей місцевих кочівників пустелі дійшли висновку, що, ймовірно, існує декілька видів невідомих сучасній науці пустельних черв'яків (оскільки монголи окрім Олгой-Хорхоя згадували про Щар-Хорхоя — «жовтого черв'яка»), але так і не змогли знайти справжніх їх слідів. Проте, серед експонатів музею Паді Елим-Ам, гори Гурван-Сайхан, на даний момент представлено макет Олгой-Хорхоя.

Про загадкового Олгой-Хорхоя в Заалтайській Гобі повідомляв також палеонтолог і письменник І. Єфремов, котрий присвятив черв'яку однойменне фантастичне оповідання:

«Серед мешканців Гобі здавна ходить переказ про великого й товстого хробака (олгой — товста кишка, хорхой — хробак), понад пів метра довжиною, що мешкає в недоступних піщаних місцях Гобійської пустелі. Його можна побачити лише в спеку, в червні—липні, пізніше він закопується в землю та спить» Оригінальний текст (рос.) «Среди жителей Гоби издавна распространено предание о большом и толстом черве (олгой — толстая кишка, хорхой — червяк), свыше полуметра длиной, живущем в недоступных песчаных местах Гобийской пустыни. Его можно видеть только в самую жару, в июне — июле, позднее он зарывается в землю и спит».

Також згадує про Олгоя-Хорхоя персонаж повісті Аркадія і Бориса Стругацьких «Країна багряних хмар».

Наукові версії

Багато дослідників, що вивчали свідчення місцевих мешканців і дані, зібрані різними експедиціями, вважають, що йдеться про тварину, абсолютно невідому науці. Проте зоолога Джона Л. Клаудсі-Томпсона, одного з прославлених фахівців з пустельної фауни, деякі риси олгой-хорхоя підштовхнули до припущення, що йдеться про різновид змії, поки що невідомий науці, але споріднений з vibora mortal australiana, яка сама є різновидом гадюки, поширеної в південній півкулі. Її зовнішній вигляд схожий на зовнішність тварюки з пустелі Гобі і, крім того, вона теж може вбивати своїх жертв, бризкаючи отрутою на відстані.

За іншою версією, яку відстоює французький криптозоолог Мішель Райналь і чех Ярослав Марес, Олгой-Хорхой може належати до рептилій-двоходок, що позбулися лап в ході еволюції. Ці рептилії можуть бути червоного або бурого кольору, і в них дуже складно розрізнити голову та шию. Основне заперечення цієї гіпотези полягає в тому, що ніхто не чув, аби ці рептилії були отруйними або мали орган, здатний проводити електричний струм.

Ще одна версія допускає, що йдеться дійсно про кільчастого черв'яка, який отримав особливу захисну шкіру в умовах пустелі. Відомо, що деякі з цих земляних черв'яків здатні бризкати отрутою у разі самозахисту.

І, нарешті, останнє припущення, яке висловили російські зоологи: загадковий черв'як не хто інший, як гельмінт, що досяг величезних розмірів. Їх розвелася величезна кількість після того, як в XIII столітті Центральною Азією пронеслася кіннота Чингізхана. Як би там не було, Олгой-Хорхой залишається загадкою для зоологів, що ще не одержала жодного задовільного пояснення.

Див. також

• Відомі тварини