Олександрівка (Олександрівська сільська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Олександрівка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Мелітопольський район Мелітопольський район
Громада Олександрівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA23080190010020260
Основні дані
Засноване 1861 (163 роки)
Населення 1049
Площа 6,735 км²
Густота населення 155,75 осіб/км²
Поштовий індекс 72445
Телефонний код +380 6133
Географічні дані
Географічні координати 46°32′10″ пн. ш. 35°28′55″ сх. д. / 46.53611° пн. ш. 35.48194° сх. д. / 46.53611; 35.48194Координати: 46°32′10″ пн. ш. 35°28′55″ сх. д. / 46.53611° пн. ш. 35.48194° сх. д. / 46.53611; 35.48194
Середня висота
над рівнем моря
м
Відстань до
обласного центру
169 км
Відстань до
районного центру
43 км
Найближча залізнична станція Мелітополь
Відстань до
залізничної станції
46,5 км
Місцева влада
Адреса ради 72445, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Олександрівка, вул. Центральна[1], 88
Карта
Олександрівка. Карта розташування: Україна
Олександрівка
Олександрівка
Олександрівка. Карта розташування: Запорізька область
Олександрівка
Олександрівка
Мапа
Мапа

CMNS: Олександрівка у Вікісховищі

Олекса́ндрівка (в минулому — Невкус) — село в Україні, адміністративний центр Олександрівської сільської громади Мелітопольського району Запорізької області. Населення становить 1049 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село Олександрівка розташоване за 5 км від Молочного лиману, за 7 км від Азовського моря, за 24 км на південь від селища Приазовське. Найближча залізнична станція — Мелітополь за 46,5 км. Селом тече струмок, який переходить у велику затоку.

Історія[ред. | ред. код]

Село Олександрівка засновано 1861 року переселенцями з Полтавщини, Київщини, Бердянського повіту на місці колишнього татарського аулу Татли-Кулак. Першими мешканцями були переселенці з Полтавської губернії, які заснували село на східному березі Молочного лиману, за 7 км від Азовського моря в балці Шатикуль. Перші переселенці носили такі прізвища: Уланов, Мєшков, Токарєв, Іванов, Бутяєв, Дрогов, Барчуков, Коваленко, Коротенко, Науменко, Левченко, Корнійчук, Саприкін, Бреус, Остроух, Савенко.

До середини 1860-х років XIX століття село мало назву Невкус. За народними переказами назву отримало за «невкусну» воду з місцевої річки. Після скасування кріпосного права Невкус було перейменовано у Олександрівку. За однією з версій, назвали село так на честь імператора Олександра II, як ініціатора цієї реформи, за що, до речі, називали його Олександром–Визволителем. А можливо, це пов'язано з діяльністю «князя Таврійського» Григорія Потьомкіна, який сприяв заселенню земель півдня України.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 434 жителі села[2].

27 листопада 2017 року, в ході децентралізації, село набуло статусу адміністративного центру Олександрівської сільської громади шляхом об'єднання з Олександрівською та Дівнинською сільськими радами Приазовського району[3].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Приазовського району, село увійшло до складу Мелітопольського району[4].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1147 осіб, з яких 505 чоловіків та 642 жінки[5].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1046 осіб[6].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 88,85 %
російська 9,44 %
вірменська 1,53 %
молдовська 0,19 %

Економіка[ред. | ред. код]

  • ТОВ «Олександрівка».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Середня загальнооствітня школа.
  • Дитячий дошкільний навчальний заклад.
  • Будинок культури.
  • Лікарня.

Особистості[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Інформація щодо перейменування об'єктів топоніміки Приазовського району
  2. Олександрівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  3. ВВРУ, 2019, № 5, стор. 19
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Запорізька область (осіб) — регіон, рік, категорія населення, Стать (1989 (12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Запорізька область (осіб) — регіон, рік (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область (у % до загальної чисельності населення) — регіон, рік, вказали у якості рідної мову (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
  8. Указ президента України № 849/2019.

Джерела[ред. | ред. код]