Олександрівський сад (Москва)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Головний вхід в Олександрівський сад

Олександрівський сад — парк у центрі Москви. Розташований з північно-західного боку від Кремля. Недалеко від нього — однойменна станція метро.

Площа саду близько 10 гектарів. В саду розташовано безліч історичних об'єктів — Кутафья башта Кремля, Італійський грот, обеліск на 300-річчя Будинку Романових, перероблений більшовиками в пам'ятник революціонерам і теоретикам соціалізму.

Історія[ред.ред. код]

Сади на місці русла прибраної під землю річки Неглінки були розбиті за проектом архітектора Бове в 1820-1823 роках в рамках плану з відновлення Москви після пожежі 1812 року. Роботи почалися за указом імператора Олександра I і сади (Верхній, Середній і Нижній) були названі на його честь в 1856 році, до цього сади були Кремлівськими.

Сьогодні сад прийнято іменувати в однині, але межі між Верхнім садом (довжиною 350 метрів) від Кутовий Арсенальній вежі до Троїцького мосту (у Кутафьєй вежі), Середнім — від Троїцької до Боровицької вежі (довжина 382 метра) і Нижнім (132 м) як і раніше добре помітні.

Верхній сад[ред.ред. код]

У Верхньому саду розташований грот «Руїни». Грот в саду задуманий як нагадування про війну 1812 року, його крила викладені уламками московських будинків, зруйнованих армією Наполеона. Про меморіальне значення саду нагадують і виготовлені за кресленнями архітектора Є. Ф. Паскаля чавунна брама, що відкриває собою головний вхід у сад — з боку Кремлівського проїзду і Історичного музею, вкриті символікою військового тріумфу. У цього входу розташована Могила невідомого солдата з Вічним вогнем — Пост № 1. Трохи південніше — споруди, присвячені містам-героям. Недалеко звідси 8 травня 2010 року президентами трьох країн: Д. Медведєвим, В. Януковичем і О. Лукашенко була відкрита стела, присвячена містам військової слави. Тут же біля головного входу 10 липня 1914 року було відкрито Романовський обеліск до 300-річчя царювання Романових. У 1918 році імена Романових були замінені на імена мислителів-соціалістів і революційних діячів, а символи царської влади і герби губерній Росії видалені — їх сліди, як і раніше добре помітні. У 1966 році монумент перенесли на нинішнє місце у центрі Верхнього саду.

Північна частина саду примикає до комплексу підземних споруд на Манежній площі. Ковані грати, що огороджують цю частину саду, виконані по малюнку архітектора Ф. М. Шестакова.

Нижній сад[ред.ред. код]

Нижній сад був відкритий останнім у 1823 році. У Нижньому саду немає прогулянкових алей, і в наш час[Коли?] він закритий для відвідувачів.

Цікаві факти[ред.ред. код]

У 1872 році в тимчасових павільйонах, побудованих в саду (а також на Кремлівській набережній і Варварської площі) відбувалася Політехнічна виставка.

Сад у мистецтві[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]