Ємець Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Іванович Ємець
Народився 1 січня 1959(1959-01-01)
Велика Медведівка, Шепетівський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР СРСР
Помер 28 січня 2001(2001-01-28) (42 роки)
·ДТП
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Україна Україна
Діяльність народний депутат України
Галузь політик
Alma mater філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і КНУ імені Тараса Шевченка
Знання мов українська
Членство Верховна Рада України III скликання
Посада Міністр України у справах національностей і міграції
Термін квітень 1993 — липень 1994
Партія Реформи і порядок
Діти Ємець Леонід Олександрович
Нагороди

СРСР:

Медаль «За відмінну службу з охорони громадського порядку»
Медаль «За відмінну службу з охорони громадського порядку»

Україна:

Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня

Олекса́ндр Іва́нович Є́мець (нар. 1 січня 1959, Велика Медведівка  — пом. 28 січня 2001) — український правознавець і політик. Його син, Ємець Леонід Олександрович, також став політиком і народним депутатом України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 січня 1959 року в селі Великій Медведівці Шепетівського району Хмельницької області.

Сім'я[ред. | ред. код]

Батько — директор сільської восьмирічки, мати — сільський фельдшер.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1981 році закінчив філософський факультет Київського університету (вступив із третьої спроби, здобув фах психолога).

Заочно закінчив Київську вищу школу Міністерства внутрішніх справ СРСР імені Фелікса Дзержинського (здобув фах правознавця).

Кар'єра[ред. | ред. код]

Працював вихователем у приймальнику-розподільнику для неповнолітніх, викладачем дитячої психології, науковим співробітником кримінологічної лабораторії.

В 1995—1998 рр. — член наглядової ради ЗАТ ІК «Галицькі інвестиції», разом з Андрієм Садовим.[1]

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Народний депутат України 1-го, 2-го та 3-го скликань (1990–2001 роки).

З квітня 1993 по липень 1994 року — міністр України у справах національностей і міграції.

З 26 березня 1996 по 14 серпня 1996 року — віце-прем'єр-міністр України з політико-правових питань[2].

З березня 1998 — народний депутат України 3-го скликання.

Могила Олександра Ємця

Жив у Києві. Загинув 28 січня 2001 року в автомобільній катастрофі. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений медаллю «За відмінну службу по охороні громадського порядку» (1986; за участь в ліквідації аварії на ЧАЕС), орденом «За заслуги» I ступеня (серпень 2001, посмертно)[3].

Література[ред. | ред. код]

  • Найгірше — протиправні закони: Хто є хто // Голос України. — 1991. — 23 лютого. — С. 4.
  • Хто є хто в Україні 1997: Біографічний словник. — К., 1997. — С. 90.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Справа «Галицьких інвестицій». Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 17 травня 2022.
  2. Указ Президента України від 14 серпня 1996 року № 699/96 «Про увільнення О. Ємця з посади віце-Прем'єр-міністра України»
  3. Указ Президента України від 21 серпня 2001 року № 697/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ»

Посилання[ред. | ред. код]